Еталонний приклад інституту лобізму – це, звісно, США.
Перший федеральний закон про лобізм був прийнятий 1946 року та доопрацьований 1955. Саме в редакції середини 50-х передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил гри, до цього недоброчесні лобісти могли обійтись лише штрафом.
Щоб займатися доброчесним лобіюванням, американським законним представникам треба зареєструватися на сайті Мін’юсту США, а їхні дані розміщуються у відкритому доступі.
Суворі санкції регулюють досить жорсткі правила роботи та одночасно виступають гарантом прозорості лобіювання як частини демократичного урядування. Щоб працювати за правилами ринку, лобісти мають:
– реєструватися в обох палатах парламенту кожні три місяці
– подавати інформацію про своїх клієнтів
– повідомляти про розмір своєї грошової винагороди.
Зараз в США зареєстровано 6 772 лобістські компанії, 504 з яких є активними на поточний момент.
Хоч правила лобістської діяльності дуже жорсткі, вони виступають гарантом прозорості процесу та непорушності. Проте лобісти чудово усвідомлюють, що доброчесна та підзвітна діяльність здатна принести не малі кошти:
Всім відома компанія Apple щороку витрачає $5,5 млн на лобіювання своїх інтересів.
Громада індіанського племені Піма заплатила $33 млн лобістам, щоб захистити свій вплив на гральний бізнес в Аризоні.
Протягом 2023 року на послуги лобізму у США витратили $4,26 млрд.
Зараз частина американських лобістів трудяться над тим, щоб переконати урядовців, що допомога Україні важлива. Як вони самі кажуть: “Американці люблять переможців”. Дехто готовий боротися за інтереси нашої держави безплатно. Доброчесність заради власної репутації. Нещодавно стало відомо, що серед лобістів інтересів України у Вашингтоні також зареєструвався і колишній американський розвідник, який прямо вказав, що свою діяльність зосередить на допомозі ГУР. Тобто, система лобізму в США на стільки прозора, що навіть розвідка змушена розкривати повну інформацію, якщо планує працювати на ринку.
