Фармацевтичний бізнес у США активно лобіює свої інтереси в новій адміністрації Дональда Трампа. Важливим кроком у цьому процесі стала зустріч між новообраним президентом, призначеним міністром охорони здоров’я Робертом Ф. Кеннеді-молодшим та керівниками провідних фармацевтичних компаній, включаючи генеральних директорів Pfizer Альберта Бурлу та Eli Lilly Девіда Рікса. Також на зустрічі був присутній Стівен Убл, президент і генеральний директор Pharmaceutical Research and Manufacturers of America (PhRMA), найбільшої лобістської організації фармацевтичної індустрії.
Головна мета зустрічі – вплинути на формування політики ціноутворення на ліки, зокрема домогтися змін у Законі про зниження інфляції (IRA) 2022 року, що передбачає державне регулювання цін на медикаменти. Представники фармацевтичного бізнесу намагалися переконати Трампа, що обмеження націнок та розширене державне регулювання можуть загальмувати інновації та зашкодити економіці.
Зустріч відбулася на тлі змін у керівництві PhRMA: новим головою ради став генеральний директор Pfizer Альберт Бурла, який одразу визначив пріоритети лобістської діяльності – дерегуляція фармацевтичного ринку, зменшення впливу уряду на ціноутворення та посилення захисту патентного законодавства.
Присутність Роберта Ф. Кеннеді-молодшого, відомого своїми скептичними поглядами щодо вакцинації, додала зустрічі резонансу. Його участь може свідчити про те, що адміністрація Трампа готова до відкритого діалогу з фармацевтичними компаніями, попри попередні розбіжності.
На зустрічі також обговорювалися можливості продовження ініціатив у сфері досліджень онкологічних та серцево-судинних захворювань. Це може свідчити про прагнення нової адміністрації підтримати інвестиції у медичні дослідження. Лідери PhRMA прагнуть позиціонувати індустрію як ключового партнера уряду у вирішенні проблем охорони здоров’я та наголошують на важливості розробки нових ефективних препаратів.
Фармацевтичне лобі також активно працює над переглядом державного регулювання фармацевтичного ринку, включаючи такі ініціативи, як спрощення правил для FDA та скасування так званого “штрафу на таблетки” (pill penalty), який обмежує монопольний статус маломолекулярних препаратів.
Хоча адміністрація Трампа поки що не демонструє однозначної підтримки фармлобістів, останні продовжують використовувати стратегію прямих переговорів із владою для просування своїх бізнес-інтересів та послаблення державного контролю. Водночас Білий дім скорочує фінансування Національного інституту здоров’я та здійснює масові кадрові зміни у ключових відомствах, що створює для фармацевтичної індустрії як ризики, так і нові можливості для лобіювання своїх інтересів.
