У серці європейської політики — Брюсселі — технологічні гіганти дедалі активніше застосовують нові, цифрові форми лобізму. Традиційний вплив через зустрічі та політичні записки поступово доповнюється і навіть витісняється кампаніями в соціальних мережах. Цей тренд уже називають наступною великою трансформацією у сфері GR (government relations).
Аналітики Harwood Levitt Consulting зазначають, що вплив на політиків більше не обмежується коридорами Єврокомісії чи залами Європарламенту. У фокусі — суспільна думка. Пости у Twitter, відео на YouTube, професійні дописи на LinkedIn або навіть меми в TikTok стають частиною цілеспрямованих стратегій, покликаних формувати настрій аудиторії та непрямо тиснути на регуляторів.
Активізація цифрового лобізму збігається в часі з новими європейськими регулюваннями для Big Tech — Digital Services Act та Digital Markets Act. В умовах, коли ЄС посилює контроль, такі компанії, як Meta, Amazon, Apple та Google, шукають способи донести свої позиції не напряму, а через «публічну підтримку».
Водночас це викликає занепокоєння експертів щодо прозорості. Соціальні мережі дозволяють запускати кампанії без офіційної реєстрації у реєстрі лобістів ЄС. Це відкриває можливості для маніпуляцій: наприклад, меседжі можуть поширювати блогери, які не розкривають свого зв’язку з корпораціями.
Попри ризики, цифровий лобізм уже доводить свою ефективність. Замість одного впливового політика кампанія охоплює десятки тисяч громадян, які згодом пишуть скарги, ставлять незручні питання євродепутатам або створюють громадський тиск у мережі.
Очевидно: правила гри змінилися. І Брюссель мусить знайти відповідь — як забезпечити баланс між правом на комунікацію і потребою в прозорості, коли головна платформа для впливу — це стрічка новин у смартфоні.
