У сучасному світі бізнесу компанії користуються послугами лобістів хоча на постійній основі мають власні GR-відділ та кадрових спеціалістів. Американські дослідження, засновані на аналізі федеральних даних про лобізм, показують, що зовнішні фахівці мають низку деяких переваг.
- Незалежність як головний ресурс
Найбільша сила лобіста — у відсутності “корпоративних окулярів”. Штатний GR-фахівець інтегрований у структуру компанії, він мислить у рамках її внутрішньої культури, політик та обмежень. Незалежний консультант працює інакше:
• він не прив’язаний до внутрішніх конфліктів і бюрократії компанії;
• може пропонувати сміливіші рішення та підходи, які у внутрішньому середовищі могли б здатися надто ризикованими;
• здатний представляти інтереси бізнесу у ширшому контексті, виходячи за рамки корпоративного “я”.
Дослідження відзначають, що незалежні лобісти володіють унікальною перевагою: вони накопичують експертизу завдяки роботі з різними клієнтами та різними галузями. Це дозволяє їм бачити ситуацію об’ємніше й об’єктивніше.
2. Вищий рівень експертизи та “економія на масштабах”
Коли компанія утримує внутрішній GR-відділ, його працівники працюють лише над завданнями однієї структури. Натомість незалежні лобісти паралельно ведуть кількох клієнтів і завдяки цьому швидше накопичують навички. В економіці це називається “ефектом зростаючої віддачі від навичок”: зовнішній консультант постійно вдосконалюється, оскільки повторює схожі завдання у різних клієнтів і в різних політичних чи регуляторних умовах.
3. Ширші мережі та канали впливу
Лобісту важливо знати не тільки законопроєкти, а й людей: які компанії зацікавлені в яких ініціативах, хто з політиків співпрацює з якими групами, які адвокаційні коаліції формуються довкола конкретних тем. Незалежні консультанти мають доступ до цих мереж завдяки різноманітності клієнтів. Це робить їх ефективнішими, ніж внутрішні спеціалісти, які обмежені рамками своєї індустрії.
4. Гнучкість і швидке реагування
Коли компанія стикається з кризовою ситуацією — техногенною аварією, новими жорсткими регуляціями чи гучним медійним кейсом — їй потрібні миттєві рішення. Незалежні лобісти не потребують часу на узгодження внутрішніх політик і готові відразу діяти. Приклад із США: після нафтової катастрофи BP 2010 року компанії з енергетичного сектору різко активізували залучення саме зовнішніх лобістів, адже завдання стали складнішими і вимагали нових, нестандартних рішень.
5. Вища результативність у складних і технічних питаннях
Штатні GR-відділи добре справляються з рутинними завданнями, але коли законопроєкт стосується високотехнологічних рішень або спеціальних регуляторних вимог, зовнішній лобіст є безумовним фаворитом. Він володіє вузькою експертизою, яку “всередині” компанії підтримувати надто дорого.
6. Економічна доцільність
Постійне утримання власного GR-відділу — це витрати на зарплати, офіс, навчання. Незалежні лобісти працюють за проектним принципом: компанія сплачує лише за конкретні завдання, що часто робить цю модель вигіднішою, особливо для середнього бізнесу.
Варто зазначити, чим ширша ретроспектива роботи лобіста тим ціннішим спеціалістом він є, а саме незалежна практика забезпечує різноплановість проектів не обмежуючи поле діяльності. GR-спеціалісти та лобісти не конкуренти, а колеги, адже вони мають предметно різні втілення реалізації роботи. І безпосередньо висококваліфіковані GR відділи мають напряму працювати з лобістами, створюючи круту та результативну команду, а не поділяти ринок та структуру роботи.
