Уперше за понад десять років «The New York Times» знову зареєструвала лобістів для представництва своїх інтересів у Вашингтоні. Як повідомляє видання Politico, газета уклала контракт із впливовою фірмою Brownstein Hyatt Farber Schreck, яка вже представляє інтереси численних корпорацій, індустріальних асоціацій та неурядових організацій у Конгресі та федеральних відомствах.
Рішення видання залучити лобістів розглядається як реакція на дедалі більший тиск з боку законодавців щодо діяльності ЗМІ, особливо в контексті цифрової трансформації, штучного інтелекту та авторських прав. Газета прагне захистити свою позицію у складному політичному ландшафті, де питання прозорості, впливу Big Tech та регулювання штучного інтелекту стрімко просуваються на перший план.
Однією з потенційних причин активізації лобізму є розширення дебатів навколо використання журналістського контенту для тренування генеративних мовних моделей, зокрема від таких компаній, як OpenAI. У квітні 2024 року «The New York Times» вже подала судовий позов проти Microsoft та OpenAI за несанкціоноване використання її матеріалів. Лобістська активність, ймовірно, має на меті підтримати цю правову боротьбу на політичному рівні.
Ще одним мотивом повернення до Вашингтона є обговорення законодавчих ініціатив щодо захисту незалежної журналістики та фінансування місцевих ЗМІ. «The New York Times», як одне з найбільш впливових медіа у США, прагне зіграти активну роль у формуванні нової медіа-політики, яка захищатиме свободу преси та підвищить відповідальність цифрових платформ.
Контракт з Brownstein Hyatt свідчить про зростаюче усвідомлення ЗМІ своєї ролі не лише в інформуванні суспільства, а й у політичному процесі. У нових умовах вільна преса не може залишатися осторонь від прийняття рішень, які безпосередньо впливають на її економічне та етичне майбутнє.
Цей крок може сигналізувати про нову тенденцію в медіа-секторі — повернення великих видавничих домів на арену публічної адвокації. У 2020-х роках спроби деяких ЗМІ залишатися «над політикою» більше не гарантують їхньої безпеки. У новому десятилітті йдеться вже не лише про інформацію, а й про її власників, захист джерел, алгоритми, які визначають охоплення, та право на компенсацію за повторне використання контенту.
