У минулому році загальні витрати на лобіювання у США досягли рекордного рівня — 4,43 мільярда доларів. Це на 240 мільйонів більше, ніж роком раніше, що свідчить про небувалий попит на політичний вплив у виборчий рік, коли на кону стояло переобрання президента, контроль над Конгресом і доля ключових регуляторних ініціатив. Вперше з 2010 року кількість зареєстрованих лобістів перевищила 13 тисяч, що є ще одним свідченням активізації бізнесу в боротьбі за свої інтереси у Вашингтоні.
Основні тренди
Лобістська активність значно посилилася через загрозу нових регулювань. Технологічні компанії активно протистояли антимонопольним ініціативам, енергетичні корпорації боролися за збереження впливу у формуванні кліматичної політики, а фармгалузь відстоювала свої інтереси щодо патентного захисту і ціноутворення на медикаменти. Значну увагу також привернули теми штучного інтелекту, заборони TikTok та регулювання ринку криптовалют.
Найбільшими клієнтами лобістських фірм у 2024 році були:
• Національна асоціація ріелторів — $86,39 млн
• Торгово-промислова палата США — $76,28 млн
• Pharmaceutical Research & Manufacturers of America — $31,72 млн
• American Hospital Association — $28,99 млн
• American Fuel & Petrochemical Manufacturers — $27,65 млн
Серед лобістських фірм лідерами за доходами стали:
• Brownstein Hyatt Farber Schreck — $67,69 млн
• Akin, Gump et al — $56,61 млн
• Holland & Knight — $49,7 млн
• Cornerstone Government Affairs — $48,28 млн
• BGR Group — $45,08 млн
На думку експертів, така концентрація впливу створює ризики для демократії. Хоча система лобізму у США формально є відкритою і підзвітною, на практиці вирішальний вплив мають ті, хто може дозволити собі найняти найдосвідченіших лобістів. Це породжує нерівність у доступі до політичного процесу між великим бізнесом і громадськістю. У відповідь на ці виклики зростає запит на посилення прозорості, регулювання «обертових дверей» (коли чиновники переходять працювати у приватні лобістські структури) і впровадження етичних стандартів.
Висновки для України
Американський досвід є важливим дороговказом для України, яка лише формує свої інституції у сфері лобізму. Він демонструє як ефективність інструментів публічного впливу, так і ризики надмірної концентрації політичної ваги в руках фінансово потужних гравців. Українська модель лобізму має врахувати обидва ці аспекти — щоб стати зрілою, збалансованою системою з високим рівнем довіри та підзвітності.
