Ключова відповідальність — на Міністерстві оборони, яке юридично зобов’язане супроводжувати військового при переході в цивільне життя, а не «відпускати» його. У 2022 році міністерство провело оцінку своєї системи переходу і оголосило, що разом із службами шукатиме способи покращити цей супровід, щоб зменшити проблеми, які виникають саме через різку зміну середовища. Це працює не поодинці: держава будує систему разом із Нідерландським ветеранським інститутом, пенсійним фондом і профспілками — тобто підтримка охоплює одразу кілька життєвих сфер: здоров’я, фінанси, житло, зайнятість.

Логіка «керованого переходу» має і суто практичне втілення — перехідне житло. У ряді країн, що переймали цю філософію, ветеран отримує тимчасове житло на визначений термін разом із персональним куратором (case manager) і фінансовим консультантом, які допомагають скласти план: працевлаштування, навчання, повернення боргів, накопичення. Ідея не в тому, щоб дати дах, а в тому, щоб дати структуроване середовище на перші місяці — коли ризик зриву найвищий, — і поступово вивести людину до самостійного життя.

Для України висновок простий: момент звільнення не можна залишати напризволяще. Найдешевший спосіб уникнути дорогих проблем згодом — вбудувати фазу супроводу одразу після служби: єдиний куратор, який веде ветерана через здоров’я, житло, фінанси і роботу перші пів року. Повернення має бути керованим переходом, а не стрибком у порожнечу

The post Нідерландська модель: повернення як керований перехід, а не стрибок appeared first on LOBBY CLUB.

Причина в довірі. Мозок слухає інакше, коли відчуває, що його розуміють — а ветеран, який допомагає ветерану, створює той тип зв’язку, який неможливо підробити. Там, де стандартна психотерапія наштовхується на стіну — армійську культуру «будь сильним», недовіру до цивільних лікарів, — побратим проходить одразу. У клінічних програмах, які інтегрують наставництво ветеран-ветерану, рівень «випадання» з терапії падає, а залученість зростає.

Ефект працює в обидва боки — і це ключова деталь. Коли ветеран підтримує іншого у зціленні, це закріплює його власний прогрес і повертає відчуття мети — одну з перших речей, яку людина втрачає після служби. Наставник не просто допомагає — він сам одужує швидше, отримуючи структуру, відповідальність і сенс.

Модель уже масштабована в різних країнах. Дослідження показують, що peer support серед ветеранів пов’язаний з вимірюваними покращеннями: більше соціальної підтримки, менше клінічних симптомів, вища самоефективність — фактори, які підвищують і готовність до роботи. У США діють програми Vet-to-Vet і жіночі мережі WoVeN, у Британії peer support вбудовують у NHS.

Для України висновок прямий: не обов’язково чекати, поки вистачить психологів на всіх. Систему взаємопідтримки можна будувати вже зараз — навчаючи самих ветеранів бути наставниками. Це дешево, масштабується швидко і дає подвійний ефект: одужує і той, хто отримує допомогу, і той, хто її надає.

The post Ветеран — ветерану: чому найкращий психолог має той самий досвід appeared first on LOBBY CLUB.

Школи. Американська Troops to Teachers працює з 1993 року — і за цей час понад 100 000 ветеранів стали вчителями. Програма одночасно вирішує дві проблеми: нестачу вчителів і працевлаштування ветеранів. У клас вони приносять структуру, авторитет і здатність бути взірцем — особливо для хлопців з неповних сімей.

Природа і надзвичайні служби. Пожежники, рятувальники, лісова охорона. Американський Veterans Fire Corps з 2011 року провів понад 1 000 ветеранів через боротьбу з пожежами — більшість потім працевлаштувалися у державні команди. Сенс у тому, що така робота відтворює армійське: команду, місію, фізичне навантаження і відчуття захисту інших.

Будівництво і відновлення. Найрелевантніший для України напрямок. Американська Helmets to Hardhats цілеспрямовано переводить ветеранів у будівельну галузь — з навчанням професії з нуля і прямим виходом на роботодавців. Дисципліна, робота в складних умовах і логістичне мислення тут конвертуються напряму. Для країни, якій належить відбудувати міста, ветерани — це готовий кадровий резерв галузі, що визначатиме наступне десятиліття.

Чому це працює. Найкращі сфери інтеграції — ті, що зберігають «армійський каркас» (команда, місія, дисципліна), але переносять його на мирну ціль. Якості ветерана не треба ламати — їх можна одразу застосувати.

Для України. Замість того щоб бачити майбутніх ветеранів лише крізь призму «реабілітації», варто будувати канали інтеграції за принципом збереженої місії: освіта, надзвичайні служби, будівництво й відбудова, наставництво в молодіжних і спортивних програмах, державна служба з пріоритетним наймом. Ветеран, який передає молоді дисципліну і цінності — це не витрата на реабілітацію, а інвестиція, що повертається суспільству багаторазово.

The post Як інтегрувати ветеранів: світовий досвід appeared first on LOBBY CLUB.

Результати виявились промовистими. За два роки пілоту майже 500 ветеранів пройшли через VA FARMS, а програмними активностями — демонстраціями, навчанням, зустрічами — було охоплено понад 1 300 осіб. Дослідження учасників показали реальні покращення фізичного і психічного стану: кращий сон, харчування і фізична активність, а також зниження тривожності, болю, депресії та вживання ліків і психоактивних речовин. Підхід поєднує дві речі одночасно — психологічне відновлення і професійну перекваліфікацію: агритерапія інтегрує психічну допомогу з аграрним навчанням, даючи ветерану і лікування, і нову професію. Паралельно у США виросла ціла мережа громадських організацій — Farmer Veteran Coalition, Armed to Farm, Growing Veterans — які з’єднують ветеранів із фермерами, землею і менторами.

Для України цей кейс особливо релевантний. У країні з потужним аграрним сектором і мільйонами гектарів землі агротерапія може стати природним мостом між службою і цивільним життям. Це не вимагає будівництва нових клінік — потрібні земля, наставники і структура. Ветеран отримує не лише психологічне відновлення, а й професію, дохід і відчуття, що він знову щось вирощує — у прямому і переносному сенсі.

The post Агритерапія: як земля повертає ветеранів до життя appeared first on LOBBY CLUB.

На практичному рівні є три елементи, які варто взяти на замітку. По-перше, з січня 2024 року у Німеччині запрацювало Veteranenbüro — централізований офіс підтримки ветеранів з постійним персоналом, який надає комплексні консультації, є єдиною точкою входу для всіх запитів і підтримує загальнонаціональний ветеранський рух. По-друге, ще з 2010 року в Бундесвері існує окрема посада ПТСР-уповноваженого — координатора, який відповідає за допомогу бойовим травмованим і є персональним контактом для тих, хто звертається по допомогу. По-третє, Бундесвер активно розвиває інтернет-терапію для ветеранів з ПТСР — анонімна онлайн-програма когнітивно-поведінкової терапії знижує бар’єр звернення і охоплює тих, хто ніколи не прийде в кабінет лікаря.

Для України тут є готовий шаблон: єдиний ветеранський офіс з реальним персоналом, окрема посада координатора ПТСР в системі ЗСУ і цифрові інструменти психологічної допомоги. Все це не вимагає мільярдних бюджетів — але вимагає організованого лобістського тиску, щоб перетворити ці ідеї на закони.

The post Бундесвер і реабілітація ветеранів: інструменти, які працюють appeared first on LOBBY CLUB.

Ключових гравців тут кілька. FIDF (Friends of the Israel Defense Forces) — американська некомерційна організація, що фінансує ізраїльську армію ззовні. У 2025 році вона розподілила рекордні $132 млн, відкрила десять клінік психічного здоров’я по всьому Ізраїлю та розпочала будівництво першого в країні спеціалізованого реабілітаційного кампусу — спільно з Міністерством оборони. Паралельно діє ZDVO (Zahal Disabled Veterans Organization) — ізраїльська асоціація ветеранів, яка управляє мережею центрів Beit Halochem і систематично лобіює бюджетні рішення в Кнесеті. Результат цього тиску — конкретний: Кнесет прийняв закон, що вдвічі збільшив державне фінансування організацій, які працюють з пораненими солдатами, встановивши мінімальний річний обсяг у $45 млн.

Але і ця система, не дивлячись на очевидний позитив, потребує вдосконалення. За даними дослідницького центру Кнесету, з січня 2024 по липень 2025 року 279 солдатів IDF здійснили спроби самогубства, а бойові солдати склали 78% усіх суїцидів в Ізраїлі у 2024 році. Ветеранські активісти відкрито тиснуть на парламент — вимагаючи припинити обговорення і перейти до дій.
Ізраїльська модель — це не просто система охорони здоров’я. Це екосистема, де діаспорні фонди, ветеранські асоціації та парламентські союзники діють скоординовано, перетворюючи суспільний запит на бюджетні рядки. Для України важливо не копіювати структуру — а зрозуміти механізм: реабілітація стає пріоритетом тоді, коли за нею стоїть організований інституційний тиск.

The post Ізраїльська модель реабілітації ветеранів: як лобі перетворило травму на державний пріоритет appeared first on LOBBY CLUB.

Американські оборонні компанії — зокрема Lockheed Martin, Raytheon та інші великі
підрядники — активно беруть участь у формуванні оборонної політики США через
розвинену систему інституційного лобізму. Компанії працюють із професійними лобістами,
галузевими асоціаціями та аналітичними центрами у Вашингтоні, просуваючи свої позиції
під час обговорення оборонного бюджету, військових програм та інвестицій у нові
технології. Значна частина цієї роботи відбувається у процесі консультацій із Конгресом та
профільними комітетами.
Ключовим елементом цієї моделі є зв’язок оборонних програм із регіональною
економікою. Виробництво літаків, ракетних систем або електроніки розміщується у різних
штатах, створюючи тисячі робочих місць у виборчих округах.

Це формує природний
інтерес конгресменів підтримувати відповідні програми у бюджеті. Паралельно працює
механізм так званого revolving door — коли колишні урядовці, військові або співробітники
Конгресу переходять у приватний сектор і допомагають компаніям орієнтуватися у
складній системі прийняття рішень. У результаті формується модель лобізму, де оборонна
політика поєднує питання національної безпеки, технологічного розвитку та економічної
стабільності регіонів.

The post Оборонні корпорації та формування бюджету Пентагону appeared first on LOBBY CLUB.

Ключовим каналом впливу є національні уряди. Професійні лобісти працюють із міністерствами енергетики, економіки та фінансів у державах-членах, формуючи позиції ще до винесення питання на рівень Ради ЄС. Саме столиці визначають мандат для переговорів у Брюсселі щодо санкцій, LNG-контрактів та нових регуляторних вимог. Аргументація будується навколо «енергетичної безпеки», стабільності промисловості та соціальної передбачуваності. У підсумку формується модель багаторівневого implementation lobbying, де професійні лобісти виступають координаторами між бізнесом, урядами та інституціями ЄС, адаптуючи реалізацію політичних рішень до економічної та інфраструктурної реальності.

The post Енергетичні компанії та формування політики ЄС щодо відмови від російського газу appeared first on LOBBY CLUB.

Представники галузі заявляють, що швидке зростання китайського автопрому становить серйозну загрозу для здоров’я та конкурентоспроможності американської автомобільної індустрії. 

Під час слухань у Палаті представників, які проводив конгресмен Джон Муленаар, лобісти наголосили, що державні субсидії та низькі ціни на китайські автомобілі можуть «переповнити» ринок США, витіснивши місцевих виробників і створивши несправедливі умови конкуренції. 

Також у зверненні міститься прохання захистити чинні обмеження на імпорт технологій із Китаю, які фактично забороняють ввезення автомобілів з певними компонентами китайського виробництва, та підтримати розвиток внутрішнього виробництва електромобілів і батарей у США. 

Це звернення від автолобі відображає ширші побоювання індустрії щодо глобальної конкуренції та втручання держави у сектор, а також стає частиною триваючих торговельних дебатів між США і Китаєм. 

The post Автолобі США закликає захистити ринок від китайських автомобілів appeared first on LOBBY CLUB.

Упродовж боротьби за активи WBD як Netflix, так і її конкурент Paramount Skydance вели інтенсивну лобістську кампанію у Вашингтоні. Керівництво Netflix, включно зі спів-гендиректором Тедом Сарандосом, проводило зустрічі з президентом США та ключовими законодавцями, наголошуючи на економічних перевагах угоди та намагаючись зняти антимонопольні ризики. Компанія суттєво збільшила витрати на лобізм у 2025 році й залучила досвідчених вашингтонських лобістів для формування сприятливого політичного середовища.

Paramount Skydance, яка висунула ворожу зустрічну пропозицію вартістю близько $108 мільярдів, також мобілізувала потужний ресурс юридичних та лобістських фірм, що мають глибокі зв’язки у федеральному уряді. У команду були залучені колишні високопосадовці Мін’юсту США та впливові політичні консультанти, які намагалися переконати регуляторів та законодавців у перевагах саме їхньої пропозиції.

У центрі цієї боротьби опинилися лобістські компанії, що працювали одразу на обидві сторони, а також союзники, тісно пов’язані з адміністрацією президента.

Незважаючи на гостру конкуренцію та політичний тиск, угода про придбання Netflix студії Warner Bros. та HBO Max стала однією з найбільших у сучасній історії медіабізнесу. Компанія переходить до інтеграції легендарної голлівудської студії у власну глобальну платформу, тоді як регулятори готуються до детальних антимонопольних перевірок, а учасники ринку продовжують висловлювати побоювання щодо надмірної концентрації медіавпливу.

The post Як лобісти проклали Netflix шлях до купівлі Warner Bros. Discovery appeared first on LOBBY CLUB.

Під нові правила потрапляє широкий спектр лобістської діяльності: зустрічі з політиками, участь у консультаціях, підготовка політичних документів, проведення інформаційних кампаній та інші способи впливу на ухвалення рішень у ЄС. Таким чином, директива охоплює всі основні механізми, через які третя країна може реалізовувати свій інтерес на рівні європейських інституцій.

Нові правила можуть поширюватися і на українських лобістів, оскільки Україна є третьою країною щодо ЄС. Це означає, що будь-які організації або фізичні особи, які діють від імені української держави чи українських організацій з метою впливу на політику та законодавство ЄС, повинні будуть зареєструвати свою діяльність та публічно розкривати її зміст. Такий підхід створює прозорий і легітимний механізм взаємодії українських представників із європейськими інституціями.

Рішення Європарламенту є реакцією на зростаючі побоювання щодо впливу іноземних держав на політику ЄС. Нові правила дозволять відстежувати діяльність лобістів із третіх країн, включно з Україною, та підвищать підзвітність. Експерти зазначають, що це може зміцнити довіру до українських організацій і представників, які працюють прозоро та дотримуються правил, а також убезпечити європейські інституції від непрозорого впливу.

Водночас імплементація директиви створює нові адміністративні зобов’язання. Українські організації та лобісти, які працюють у ЄС, повинні будуть документувати зустрічі, кампанії та інші активності, що підпадають під визначення «лобіювання». Успіх директиви залежатиме не лише від формальних правил, а й від здатності національних та європейських інституцій ефективно контролювати виконання і забезпечувати відкритий доступ до даних. У підсумку, нові правила стають важливим кроком до прозорості та підзвітності у лобістській діяльності, включно з українським сегментом.

The post ЄС ухвалив правила прозорості для лобістів з «третіх‑країн»: що це означає для України appeared first on LOBBY CLUB.

З початку року щонайменше 12 компаній уклали контракти з провідними лобістськими фірмами Вашингтона, включно з тими, що мають зв’язки з союзниками адміністрації Трампа. Лобісти допомагають компаніям налагоджувати контакти з державними органами та донести законодавцям складнощі та перспективи галузі.

Наприклад, компанія Lithium Americas отримала федеральний кредит у розмірі $2,26 млрд в обмін на 5% акцій, а United States Antimony уклала контракт на $245 млн з Пентагоном. Інші гравці, зокрема MP Materials та NioCorp, також шукають значні урядові позики та партнерства з державною участю.

Білий дім змістив фокус із традиційних субсидій на часткову власність у таких компаніях, щоб протистояти домінуванню Китаю у ланцюгах постачання критичних мінералів. Державна підтримка вважається необхідною через обережність приватних інвесторів і високі ризики, пов’язані з розвитком нових технологій видобутку та обробки.

Ця тенденція свідчить про зростаючу роль лобістів у формуванні політики США щодо критичних мінералів та стратегічну важливість галузі для національної безпеки. Водночас, нещодавно підписана угода між США та Україною щодо спільного інвестування в українські природні ресурси відкриває нові можливості для співпраці в цій сфері. В рамках угоди створено спільний інвестиційний фонд, до якого кожна сторона внесе по $75 млн. Цей фонд зосередиться на проектах у галузях енергетики, інфраструктури та видобутку критичних мінералів, що дозволить США отримати преференційний доступ до українських ресурсів у обмін на інвестиції в їх розробку та відновлення інфраструктури.

The post Компанії з видобутку критичних мінералів активізують лобізм у США appeared first on LOBBY CLUB.

Річні витрати на лобістську діяльність у Євросоюзі зросли з 113 мільйонів євро у 2023 році до 151 мільйона євро у 2025-му, що становить зростання на 33,6% за два роки.
При цьому третина всіх витрат (€49 мільйонів) припадає лише на десять компаній, із яких сім мають штаб-квартири у США.

Найбільше збільшили фінансування:

​•​ Amazon (+€4,3 млн),

​•​ Microsoft і Meta (+€2 млн кожна),

​•​ а також бізнес-лобі-група DIGITALEUROPE (+€1,25 млн), до складу якої входять ті самі корпорації.

Згідно з блогом Corporate Europe Observatory, великі ІТ-компанії в середньому проводили понад одну лобістську зустріч на день із представниками Єврокомісії, загалом 146 зустрічей лише у першій половині 2025 року.

Підтримувані адміністрацією Дональда Трампа, Big Tech активно тиснуть на ЄС, щоб послабити або відкласти впровадження ключових регламентів, таких як Акт про штучний інтелект (AI Act), Акт про цифрові ринки (DMA) та Акт про цифрові послуги (DSA).
У цих зусиллях їх підтримують деякі європейські політичні партії — зокрема, звіт зазначає, що Європейська народна партія (EPP) провела непропорційно велику кількість зустрічей із лобістами технологічного сектору.

Крім того, кількість «лобістських гравців» — тобто аналітичних центрів, асоціацій, компаній і посередників, які просувають інтереси техсфери у Брюсселі, зросла з 565 до 733 із 2023 року.
Це частково пов’язано з появою нових компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, які відкрили офіси в бельгійській столиці.

«Зараз у Брюсселі більше постійних лобістів, що впливають на цифрову політику ЄС, ніж депутатів Європарламенту», — зазначають у Corporate Europe Observatory.

Організація додає: «Тенденція очевидна — технологічна індустрія витрачає на лобіювання більше, ніж будь-який інший корпоративний сектор, який відомий своїм впливом на політичний порядок денний ЄС. Наприклад, топ-10 цифрових компаній витрачають утричі більше, ніж топ-10 фармацевтичних, фінансових і автомобільних корпорацій, і удвічі більше, ніж енергетичний сектор.»

Крім прямих контактів із посадовцями, технологічні компанії щороку витрачають понад €9 млн на консалтингові агентства, PR-фірми та аналітичні центри, щоб посилювати свої меседжі, які останнім часом стали все більш агресивними щодо будь-якого регулювання.

На тлі тиску як з боку США, так і зсередини ЄС, євродепутати попереджають про небезпеку ослаблення ключових законів, щоб догодити техгігантам або американській адміністрації.

Поки що Єврокомісія утримується від поступок, продовжуючи розслідування та накладення штрафів на Google, Meta, TikTok та інших.
Втім, автори звіту застерігають, що лобіювання за дерегуляцію переходить у нову фазу.

«Замість того, щоб бити в барабан дерегуляції, Єврокомісія має захищати суспільні інтереси від впливу Big Tech і посилити виконання вже наявних цифрових правил», — підсумовують дослідники.
Tech lobbying expenses in Europe rise by 33% over two years — report

The post Витрати на лобіювання ІТ-компаній у Європі зросли на 33% за два роки — звіт appeared first on LOBBY CLUB.

Програма саміту була присвячена ключовим викликам європейської політики та врядування:
 • «Restoring Trust in EU Politics: Can the New Rules Deliver on Transparency and Accountability?» — про прозорість і довіру у прийнятті рішень;
 • «Green vs Industrial Deal: Backtrack or Breakthrough?» — про баланс між зеленою трансформацією та промисловим розвитком;
 • «AI for Public Affairs: How Digital Tools Can Enhance Advocacy in the Future?» — про роль штучного інтелекту в еволюції лобізму;
 • «Navigating Global Geopolitics: From Crisis to Opportunity» — про адаптацію стратегій комунікацій до глобальних викликів.

Public Affairs Summit став майданчиком для обміну досвідом, розвитку міжнародного партнерства та зміцнення позицій українських фахівців у європейській спільноті.

LOBBY CLUB дякує європейським партнерам за запрошення та можливість долучитися до професійної дискусії про майбутнє етичного лобізму у ЄС.

The post У Брюсселі відбувся Public Affairs Summit 2025 appeared first on LOBBY CLUB.

Українська асоціація спеціалістів у сфері GR та лобізму спільно з ГО «Стоп Корупції» провели панельну дискусію «Про дорогу діалогу бізнесу, влади та суспільства. Сучасні практики government relations та лобіювання». Цей захід став платформою для обговорення того, як в Україні формується нова культура взаємодії бізнесу, держави та громадського сектору.

Серед учасників — представники українських органів влади, бізнес-асоціацій, юридичних компаній та міжнародні експерти зі США. Одним із спікерів став Сергій Колісник, керівник LOBBY CLUB.

Сергій Колісник звернув увагу, що в Україні досі часто плутають законне лобіювання із корупційними практиками, хоча відповідно до чинного закону предметом лобіювання є нормативно-правовий акт, який регулює певну галузь або сферу.

«Лобізм — це колективна історія, а не індивідуальна. Йдеться не про чиюсь приватну вигоду, а про законний вплив на формування політики для всієї галузі», — підкреслив він.

Виступаючи, експерт наголосив, що ключовим викликом для українських ініціатив є питання фінансування та розподілу відповідальності. Часто бізнес очікує змін, але не готовий брати участь у колективному фінансуванні законних механізмів лобіювання. Саме тому, на думку Колісника, роль професійних асоціацій має бути суттєво посилена.

«У США клієнтами лобістів найчастіше є саме асоціації, які об’єднують більшість представників галузі. Вони акумулюють інтереси, виступають від імені спільноти і можуть впливати на політичні рішення. В Україні ж вплив часто розпорошений через велику кількість дрібних асоціацій», — зауважив спікер.

 Відсутність політичної відповідальності — одна з головних проблем

«В умовах воєнного стану, коли немає виборчого процесу, політики фактично позбавлені прямого зворотного зв’язку із суспільством. У США кожен сенатор або конгресмен чітко розуміє наслідки своєї позиції для виборців. У нас цей причинно-наслідковий зв’язок відсутній, тому цивілізований лобізм ще не працює на повну силу», — пояснив він.

Разом із тим, експерт зазначив, що навіть під час війни залишаються законні та ефективні механізми GR-взаємодії — зокрема, через міжнародних партнерів, експертні спільноти та медіа, які формують ставлення глобальної аудиторії до України та її реформ.

 Що потрібно українському бізнесу?

На завершення виступу Сергій Колісник закликав український бізнес до більшої єдності та професійної співпраці з лобістами:

«Потрібно консолідувати зусилля, об’єднуватись у професійні об’єднання і звертатися до тих, хто володіє законними методами лобіювання. Саме спільні, відкриті дії бізнесу можуть стати рушієм змін у законодавчому полі», — резюмував він.

The post Діалог бізнесу, влади та суспільства: виступ Сергія Колісника на дискусії щодо сучасних практик GR та лобіювання appeared first on LOBBY CLUB.

Корпоративна сталість — це принцип, за яким бізнес несе відповідальність не лише за прибуток, а й за вплив на суспільство та природу. Компанії мають гарантувати, що їхні постачальники не експлуатують працівників, не шкодять довкіллю й дотримуються етичних стандартів.

Однак великі корпорації вважають, що цей закон надто складний і дорогий у виконанні. Вони кажуть, що нові вимоги створюють зайву бюрократію й роблять європейські компанії менш конкурентоспроможними на світовому ринку.

Ініціатива з колективним листом — це приклад лобізму у дії. Потужні бізнес-гравці намагаються вплинути на політичні рішення, щоб послабити або скасувати правила, які їм здаються надто суворими. Зовні вони аргументують це турботою про економіку, але фактично захищають власні інтереси.

Критики застерігають, що скасування або пом’якшення цього закону може мати негативні наслідки: зниження стандартів у сфері екології, збільшення трудових зловживань і меншу відповідальність бізнесу за вплив на планету.

Водночас компанії, які вже інвестували у сталі практики, можуть опинитися у нерівних умовах із тими, хто уникає таких зобов’язань. Європейські інституції поки не дали офіційної відповіді на лист, але очікується, що питання корпоративної сталості стане однією з головних тем політичних дебатів у Брюсселі найближчими місяцями.

The post Топ-компанії закликають ЄС скасувати закон про корпоративну сталість appeared first on LOBBY CLUB.

Серед головних гравців — OpenAI, Anthropic, Scale AI та NVIDIA. Якщо перші дві компанії донедавна говорили про «етичний розвиток» і «безпечне використання» ШІ, то нині вони залучають досвідчених лобістів і створюють постійні представництва у столиці. NVIDIA, що виробляє критично важливі чіпи для систем штучного інтелекту, вперше офіційно зареєструвала лобістів у Вашингтоні. А Scale AI, яка вже співпрацює з Пентагоном, активно зміцнює позиції у сфері оборонних технологій.

Мета цих зусиль — впливати на майбутнє регулювання, зберігаючи для себе максимально гнучкі умови. Компанії виступають за так зване «розумне регулювання», що на практиці означає мінімальне державне втручання. Одночасно вони просувають ініціативи щодо отримання державних грантів і спрощення процедур для будівництва дата-центрів, збільшення енергопотужностей і доступу до інфраструктури.

Особливо гучним стало рішення Палати представників США запровадити десятирічний мораторій на місцеве регулювання ШІ. Це тимчасово позбавляє штати права ухвалювати власні закони щодо контролю за використанням штучного інтелекту. Критики вважають цей крок спробою корпорацій централізувати контроль над галуззю та уникнути різнорівневих обмежень.

Адміністрація США, своєю чергою, дедалі частіше підкреслює не ризики технології, а економічну конкуренцію з Китаєм. Саме аргумент глобального лідерства у сфері ШІ став виправданням для пом’якшення регуляторних вимог і відкритішої підтримки галузі.

Водночас експерти застерігають: під тиском лобістів суспільні ризики ШІ — дискримінація, втручання в приватність, загрози авторам і масові скорочення працівників — можуть залишитися поза контролем. Уже сьогодні саме корпорації, а не держава чи громадські організації, визначають порядок денний у сфері ШІ.

Штучний інтелект у США перестає бути лише технологією — він стає політичним чинником. І поки одні бачать у цьому шлях до інноваційного прориву, інші попереджають: без реального контролю над лобі ШІ майбутнє може виявитися менш безпечним, ніж обіцяють його творці.

The post Лобі ШІ піднімають свій прапор у Вашингтоні: як технологічні гіганти формують нові правила гри appeared first on LOBBY CLUB.

1. Незалежність як головний ресурс

Найбільша сила лобіста — у відсутності “корпоративних окулярів”. Штатний GR-фахівець інтегрований у структуру компанії, він мислить у рамках її внутрішньої культури, політик та обмежень. Незалежний консультант працює інакше:

 • він не прив’язаний до внутрішніх конфліктів і бюрократії компанії;

 • може пропонувати сміливіші рішення та підходи, які у внутрішньому середовищі могли б здатися надто ризикованими;

 • здатний представляти інтереси бізнесу у ширшому контексті, виходячи за рамки корпоративного “я”. 

Дослідження відзначають, що незалежні лобісти володіють унікальною перевагою: вони накопичують експертизу завдяки роботі з різними клієнтами та різними галузями. Це дозволяє їм бачити ситуацію об’ємніше й об’єктивніше.

2. Вищий рівень експертизи та “економія на масштабах”

Коли компанія утримує внутрішній GR-відділ, його працівники працюють лише над завданнями однієї структури. Натомість незалежні лобісти паралельно ведуть кількох клієнтів і завдяки цьому швидше накопичують навички. В економіці це називається “ефектом зростаючої віддачі від навичок”: зовнішній консультант постійно вдосконалюється, оскільки повторює схожі завдання у різних клієнтів і в різних політичних чи регуляторних умовах.

3. Ширші мережі та канали впливу

Лобісту важливо знати не тільки законопроєкти, а й людей: які компанії зацікавлені в яких ініціативах, хто з політиків співпрацює з якими групами, які адвокаційні коаліції формуються довкола конкретних тем. Незалежні консультанти мають доступ до цих мереж завдяки різноманітності клієнтів. Це робить їх ефективнішими, ніж внутрішні спеціалісти, які обмежені рамками своєї індустрії.

4. Гнучкість і швидке реагування

Коли компанія стикається з кризовою ситуацією — техногенною аварією, новими жорсткими регуляціями чи гучним медійним кейсом — їй потрібні миттєві рішення. Незалежні лобісти не потребують часу на узгодження внутрішніх політик і готові відразу діяти. Приклад із США: після нафтової катастрофи BP 2010 року компанії з енергетичного сектору різко активізували залучення саме зовнішніх лобістів, адже завдання стали складнішими і вимагали нових, нестандартних рішень.

5. Вища результативність у складних і технічних питаннях

Штатні GR-відділи добре справляються з рутинними завданнями, але коли законопроєкт стосується високотехнологічних рішень або спеціальних регуляторних вимог, зовнішній лобіст є безумовним фаворитом. Він володіє вузькою експертизою, яку “всередині” компанії підтримувати надто дорого.

6. Економічна доцільність

Постійне утримання власного GR-відділу — це витрати на зарплати, офіс, навчання. Незалежні лобісти працюють за проектним принципом: компанія сплачує лише за конкретні завдання, що часто робить цю модель вигіднішою, особливо для середнього бізнесу.

Варто зазначити, чим ширша ретроспектива роботи лобіста тим ціннішим спеціалістом він є, а саме незалежна практика забезпечує різноплановість проектів не обмежуючи поле діяльності. GR-спеціалісти та лобісти не конкуренти, а колеги, адже вони мають предметно різні втілення реалізації роботи. І безпосередньо висококваліфіковані GR відділи мають напряму працювати з лобістами, створюючи круту та результативну команду, а не поділяти ринок та структуру роботи.

The post Чому незалежні лобісти працюють незалежно і в чому різниця з GR-спеціалістами?  appeared first on LOBBY CLUB.

Свіжі приклади підтверджують цю тенденцію. Наприклад, Google організувала закулісну кампанію проти каліфорнійського закону про захист персональних даних, фінансуючи асоціації малого бізнесу, які публічно виступали від власного імені, хоча фактичним ініціатором була корпорація. Подібні “групи-проксі” дозволяють великим гравцям уникати прямої відповідальності й створювати ілюзію широкої суспільної підтримки їхніх інтересів.

Попри існування Lobbying Disclosure Act, “сірих зон” у регулюванні залишається чимало. Зокрема: консультанти, юристи чи стратегічні радники, які не називають себе “лобістами”, можуть уникати обов’язку звітувати. A політичні комітети та некомерційні організації можуть фінансувати кампанії, не розкриваючи кінцевих донорів. Це створює ситуацію, коли формальна прозорість прикриває фактичну непрозорість. Критики наполягають на необхідності реформ — від розширення визначення “лобізму” до більш жорсткого контролю за фінансуванням непрямих кампаній.

Наразі в США обговорюють кілька напрямів змін, аби виправити помилки системи. Зокрема, пропонується посилити контроль за лобістськими кампаніями на рівні штатів, де регулювання часто значно слабше, ніж на федеральному рівні, і дозволяє проводити приховані кампанії без реальної підзвітності. Також розглядається ідея зробити звітність лобістів більш деталізованою: замість загальних категорій витрат вимагати повний перелік зустрічей, учасників і тем обговорень, що дозволить відслідковувати конкретний вплив на законодавчі ініціативи. Окремо пропонується запровадити обов’язкове розкриття кінцевих донорів для організацій-проксі та груп, що фінансують політичні кампанії — це має закрити прогалину у сфері “темних грошей”.

The post Прозорість vs. таємниця: чи здатна система лобіювання бути підзвітною? appeared first on LOBBY CLUB.

Нагадаємо, 23 лютого 2024 року Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт №10337 «Про доброчесне лобіювання». Документ чітко розмежовує адвокаційну діяльність громадських організацій і лобізм, звільняючи активістів від обов’язку реєструватися у Реєстрі прозорості, що охоплює лише безпосередніх суб’єктів лобіювання.

Закон також визначає коло сфер, на які його дія не поширюється. Це, зокрема, дипломатичне представництво інтересів України за кордоном, діяльність політичних партій та медіа, а також реалізація програм міжнародної технічної допомоги. До лобіювання не відноситься і адвокація, участь у консультаціях із владою чи мирних зібраннях.

Водночас, окремий закон №3620-IX посилив контроль і встановив санкції за недотримання правил у сфері лобіювання. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтями, які передбачають штрафи за незаконну діяльність — від 850 до 1700 грн. Якщо суб’єкт лобіювання приховав інформацію, яка унеможливлює його роботу в цій сфері, штраф зростає до 8500–17 000 грн.

Крім того, за порушення звітності або несвоєчасне подання даних до Реєстру прозорості передбачено штрафи від 850 до 1700 грн. Найсуворіші санкції — від 17 000 до 34 000 грн — чекають на тих, хто порушить заборони щодо предмета лобіювання, працюватиме в інтересах заборонених клієнтів чи використовуватиме нелегальні джерела фінансування.

Важливо, що нове законодавство вводить і додаткове стягнення — заборону на здійснення лобіювання. Якщо суд ухвалює таке рішення, воно протягом трьох днів надсилається до НАЗК, яке вносить відповідний запис до Реєстру прозорості про призупинення статусу суб’єкта лобіювання.

The post Cьогодні в Україні введений в дію закон про лобіювання appeared first on LOBBY CLUB.

Серед тих, хто скористався «швидким переходом», — Харрісон Філдс, Трент Морс, Бо Хайнс та Мей Девіс Мейлман. Дехто з них отримав посади у відомих лобістських фірмах, інші відкрили власні компанії. Усі вони тепер консультують клієнтів, які прагнуть налагодити зв’язки з нинішньою адміністрацією Трампа.

Хоча сам Дональд Трамп раніше обіцяв боротися з практикою так званих «обертових дверей» — коли чиновники одразу після роботи в уряді переходять до бізнесу та лобізму, — його рішення скасувати низку етичних обмежень лише спростило такі переходи. Це дозволяє колишнім посадовцям майже миттєво монетизувати досвід роботи у владі.

Експерти з етики наголошують, що подібна тенденція створює серйозні ризики для прозорості політичних процесів. Використання внутрішніх знань та контактів заради інтересів приватних клієнтів може підірвати довіру до державних інститутів і поставити під сумнів доброчесність самого процесу ухвалення рішень.

Фактично, навіть кілька місяців роботи у Білому домі тепер можуть стати трампліном для прибуткової кар’єри у сфері лобізму. Це демонструє, наскільки тісно в американській політиці переплітаються державна служба та комерційні інтереси, і водночас порушує питання необхідності посилення етичних правил для запобігання зловживанням.

The post Колишні співробітники Трампа масово йдуть у лобізм appeared first on LOBBY CLUB.

Політики заявляють, що Смітсоніан міг намагатися впливати на Сенат і медіа, аби заблокувати законопроєкт щодо переміщення космічного шаттла Discovery. Йдеться про ініціативу, яка передбачає перевезення легендарного шаттла з Вашингтона до Космічного центру Х’юстона.

На думку Корніна та Вебера, якщо інституція справді витрачала державні гроші на тиск на законодавців, це може стати порушенням Anti-Lobbying Act – закону, який прямо забороняє федеральним установам використовувати бюджетні ресурси для політичного впливу.

У Смітсоніані відкидають усі закиди. Представники наголошують, що їхня комунікація з Конгресом відбувалася виключно в рамках чинних правил, а жодних “таємних кампаній” не велося.

Ситуація вже викликала значний резонанс у США. Для багатьох експертів це показовий кейс: навіть культурні установи можуть опинитися в центрі політичних баталій, коли на кону — великі символи та великі гроші.

Для України ця історія цікава тим, що знову піднімає питання межі між “інформуванням” та “лобізмом”. Чи може державна установа відстоювати свої інтереси у парламенті? І якщо так, то де проходить та межа, за якою починається незаконний вплив?

Джерело: houstonchronicle.com

The post Чи можна лобіювати за державний кошт? Скандал у Вашингтоні appeared first on LOBBY CLUB.

Флагманом цього нового злету стала компанія Ballard Partners, яку очолює колишній радник Трампа Браян Баллард. У другому кварталі 2025 року її доходи склали понад 20 мільйонів доларів, що є рекордним показником не лише для фірми, а й для галузі загалом. Такий стрибок став можливим завдяки великій кількості клієнтів, які прагнуть доступу до нової адміністрації, включно з великим бізнесом, галузевими асоціаціями та навіть іноземними урядами.

Ще однією зіркою цього реваншу стала Miller Strategies, фірма Тейлора Міллера — колишнього помічника голови апарату Трампа. Її прибутки за рік зросли майже вчетверо, що стало результатом агресивної експансії та позиціонування як “внутрішнього каналу” для тих, хто шукає прямого впливу на рішення Білого дому.

Цей фінансовий підйом супроводжується формуванням нової політичної динаміки у Вашингтоні. Якщо в попередні роки провідні лобістські гравці орієнтувались на Демократичну партію або двопартійну рівновагу, то тепер на перший план виходять фігури, пов’язані з трампістською ідеологією, які відкрито грають на поляризацію та конфронтацію з традиційною бюрократією.

У результаті, K Street знову стає ареною боротьби за доступ до влади, проте цього разу — за правилами, які диктує “реваншистський” настрій Трампа. І поки політична криза загрожує стабільності американської демократії, ті, хто наближений до президента, підраховують мільйони.

The post Лобісти б’ють рекорди: хто заробляє найбільше на зв’язках із Білим домом appeared first on LOBBY CLUB.

 Що дає таке дослідження?
• Виявлення реальних бенефіціарів і ризиків перед угодою
• Підготовка до медіа- або судової атаки
• Глибока аналітика зв’язків, активів і репутації
• Самоаудит перед GR, банками чи донорами

Рівні аналізу:

RED FLAG: швидкий скринінг (до 7 днів)

STANDARD: стратегічне due diligence (до 20 днів)

ENHANCED: глибокий конфіденційний аудит (25–45 днів)

Додатково: створення аналітичних позицій для переговорів, лобізму, судів, GR та медіа.

Звертайтесь — безпечне рішення починається з перевіреної інформації.

The post Навіщо потрібні аналітичні досьє? appeared first on LOBBY CLUB.

Ці заходи стали частиною ширшої антикорупційної ініціативи, запровадженої на тлі скандалу Qatargate, який сколихнув Брюссель у 2022 році. Тоді кількох євродепутатів було звинувачено в отриманні готівки та подарунків в обмін на політичні послуги від іноземних урядів. З того часу у Брюсселі дедалі гучніше лунають заклики посилити етичні стандарти та прозорість у політичному процесі.

Нові правила передбачають обов’язкову публічну звітність про зустрічі з лобістами, включаючи імена, організації, тему розмови та час візиту. Також було оновлено внутрішній кодекс поведінки депутатів, щоб заборонити приховані форми впливу, зокрема через “громадські асоціації” чи позапарламентську консультативну діяльність.

Критики лобізму позитивно оцінюють ці кроки, але наголошують: без належного контролю за дотриманням правил та санкцій за порушення, реформа може залишитися формальністю. Низка НУО закликає Європарламент іти ще далі — зобов’язати депутатів оприлюднювати всі контакти з лобістами в режимі реального часу та створити незалежний орган нагляду.

Європарламент натомість запевняє, що готовий до подальших кроків. Голова парламентської адміністрації заявив, що прозорість — ключ до відновлення довіри виборців: «Громадяни мають право знати, хто впливає на їхніх представників і як ухвалюються рішення».

The post Європарламент посилює контроль над лобістами: на вході треба активувати бейдж appeared first on LOBBY CLUB.

K‑Street — це не просто назва вулиці у Вашингтоні, а й загальноприйнятий символ американської індустрії лобізму. У столиці США багато великих лобістських фірм, адвокатських об’єднань і консалтингових компаній традиційно мали офіси саме на K‑Street або поруч із нею.

Baker Donelson, заснована ще 1985 року колишнім сенатором‑республіканцем Говардом Бейкером, і Daschle Group, створена у 2014 році екс‑сенатором‑демократом Томом Дашлем, вирішили об’єднати свої ресурси й досвід. Керівником нової компанії став Натан Дашл, а сам Том Дашл очолив раду директорів.

DB3 об’єднала близько двадцяти фахівців, які працюватимуть з широким колом клієнтів — від медіа‑ та технологічних компаній до оборонних підрядників і міжнародних урядів. Серед уже відомих клієнтів фірми — Comcast, Toyota, General Dynamics, Grindr та уряд Японії.

На думку засновників, нова структура дозволить ефективніше представляти інтереси клієнтів у складному політичному середовищі США. Об’єднання досвіду обох команд демонструє тенденцію до консолідації на ринку лобізму та підсилює роль двопартійних підходів у цій сфері.

Аналітики зазначають, що DB3 може стати серйозним конкурентом для найбільших гравців індустрії та змінити розстановку сил на столичному лобістському ринку.

The post Новий хевівайт на K‑Street: створено лобістську фірму DB3 appeared first on LOBBY CLUB.

Аналітики Harwood Levitt Consulting зазначають, що вплив на політиків більше не обмежується коридорами Єврокомісії чи залами Європарламенту. У фокусі — суспільна думка. Пости у Twitter, відео на YouTube, професійні дописи на LinkedIn або навіть меми в TikTok стають частиною цілеспрямованих стратегій, покликаних формувати настрій аудиторії та непрямо тиснути на регуляторів.

Активізація цифрового лобізму збігається в часі з новими європейськими регулюваннями для Big Tech — Digital Services Act та Digital Markets Act. В умовах, коли ЄС посилює контроль, такі компанії, як Meta, Amazon, Apple та Google, шукають способи донести свої позиції не напряму, а через «публічну підтримку».

Водночас це викликає занепокоєння експертів щодо прозорості. Соціальні мережі дозволяють запускати кампанії без офіційної реєстрації у реєстрі лобістів ЄС. Це відкриває можливості для маніпуляцій: наприклад, меседжі можуть поширювати блогери, які не розкривають свого зв’язку з корпораціями.

Попри ризики, цифровий лобізм уже доводить свою ефективність. Замість одного впливового політика кампанія охоплює десятки тисяч громадян, які згодом пишуть скарги, ставлять незручні питання євродепутатам або створюють громадський тиск у мережі.

Очевидно: правила гри змінилися. І Брюссель мусить знайти відповідь — як забезпечити баланс між правом на комунікацію і потребою в прозорості, коли головна платформа для впливу — це стрічка новин у смартфоні.

The post Нова лобістська стратегія технологічних гігантів у Брюсселі appeared first on LOBBY CLUB.

Американська торговельна палата в Україні (ACC) та Європейська бізнес-асоціація публічно підтримали ініціативу та звернулися до депутатів із проханням ухвалити законопроєкти до початку осені. Це, за їх словами, дозволить ефективно запустити механізм дії закону «Про лобіювання», який було прийнято раніше, але ще не введено в дію. У бізнес-середовищі наголошують: спочатку потрібно створити правове середовище для роботи лобістів, а вже потім — карати за його порушення.

Законопроєкт №13339: доступ до інформації та спрощений вхід

Цей документ, поданий народним депутатом Павлом Павлішем, передбачає низку важливих змін. Зокрема, він надає лобістам офіційне право подавати запити до органів державної влади, а також зобов’язує ці органи відповідати в межах встановлених строків. У разі звичайного звернення відповідь має надійти протягом 5 робочих днів. Якщо ж запит складніший і потребує додаткового аналізу, термін може бути продовжено до 20 днів із відповідним обґрунтуванням.

Окрему увагу в законопроєкті приділено доступу до адмінбудівель. Планується, що лобісти зможуть потрапляти до установ за спрощеною процедурою, якщо їхній візит стосується предмета лобіювання. Для цього уряду та органам місцевого самоврядування рекомендовано встановити відповідний порядок.

Крім того, у разі відмови надати відповідь на лобістський запит або неправомірної відмови в його розгляді, передбачено встановлення відповідальності, що має підвищити дисципліну з боку держорганів і водночас захистити права лобістів.

Законопроєкт №13340-1: пільговий період для відповідальності

Другий законопроєкт, зареєстрований групою депутатів, зокрема Сергієм Іонушасом та Максимом Павлюком, стосується відтермінування відповідальності за порушення у сфері лобізму. У чинному законодавстві передбачено, що разом із введенням у дію закону «Про лобіювання» 1 вересня 2025 року запрацює і механізм адміністративного покарання. Однак автори ініціативи вважають, що одночасне запровадження правил та покарань є передчасним.

Натомість пропонується ввести так званий перехідний період — і перенести запровадження відповідальності на один рік, до вересня 2026-го. Таким чином, лобісти, органи влади та всі інші учасники процесу зможуть адаптуватися до нової правової рамки без ризику бути одразу притягнутими до відповідальності.

У бізнес-спільноті переконані: такий підхід дозволить не лише уникнути правового хаосу, а й сприятиме формуванню зрозумілих і чесних правил гри. Водночас вчасне ухвалення обох законопроєктів є критично важливим для забезпечення практичного запуску реформи лобізму, що має вирішальне значення для прозорості політичних процесів та наближення України до стандартів ЄС.

The post Комітет ВР дає зелене світло: парламент готується до запуску лобістської реформи appeared first on LOBBY CLUB.

Проблема TikTok залишається гострою темою для республіканців уже кілька років. З одного боку, платформа є надзвичайно популярною серед молоді та володіє величезним впливом у соціальній медіа-сфері. З іншого — побоювання, що китайська материнська компанія ByteDance може збирати та передавати дані користувачів спецслужбам КНР, викликають занепокоєння у політиків національної безпеки.

Адміністрація Дональда Трампа ще у 2020 році намагалася примусити ByteDance продати свої активи в США або взагалі заборонити додаток. Наразі ж, незважаючи на тривалу політичну риторику, термін останнього угоди про роботу TikTok у країні було продовжено, викликавши хвилю розчарування серед жорстких критиків платформи.

Найцікавіше, що в Конгресі спостерігається парадоксальна ситуація: партія, яка прагне бути жорсткою у питаннях кібербезпеки, поки не готова приймати рішучі законодавчі кроки. Політики відкладають дискусії або розглядають менш радикальні варіанти, що в очах експертів лише посилює ризики.

Варто відзначити, що активний лобізм TikTok і пов’язаних із платформою структур відіграє ключову роль у збереженні її присутності на американському ринку. Через вплив на законодавців і зацікавлені групи, лобісти TikTok не лише плутають політичні плани республіканців, а й затягують процес ухвалення жорстких рішень. Це дозволяє платформі «зберігати дихання» та відтерміновувати можливі обмеження, незважаючи на заявлені побоювання щодо безпеки.

The post Лобізм навколо TikTok: як політична невизначеність гальмує дії республіканців appeared first on LOBBY CLUB.

Згідно з інформацією AP News, Трамп неодноразово висловлював незадоволення щодо низького рівня оборонних витрат серед європейських країн НАТО, що, на його думку, ставило під загрозу безпеку альянсу та несправедливо обтяжувало США. Він навіть погрожував переглядом участі США в НАТО, якщо союзники не збільшать свої внески. Цей тиск змусив європейських лідерів переглянути свої позиції та погодитися на підвищення витрат.

Однак, за словами експертів, такі зміни не відбулися б без активної лобістської діяльності. Потужні оборонні корпорації та асоціації, зокрема з США, активно впливали на політиків і уряди країн НАТО, просуваючи інтереси своїх компаній. Ці лобісти організовували зустрічі з високопосадовцями, надавали фінансову підтримку політичним кампаніям та впливали на формування оборонної політики через аналітичні центри та медіа.

Зокрема, перед самітом у Гаазі, лідери НАТО, включаючи генерального секретаря Марка Рютте, активно співпрацювали з лобістами для розробки стратегії, яка б відповідала вимогам Трампа, але водночас була прийнятною для європейських країн. Це призвело до компромісного рішення: 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та 1,5% на додаткові заходи безпеки, такі як кіберзахист та інфраструктура.

Цей випадок яскраво демонструє, як лобізм може впливати на міжнародні рішення та змінювати баланс сил у глобальній політиці. Хоча офіційно рішення ухвалюються лідерами держав, за лаштунками часто стоять потужні економічні інтереси, які формують майбутнє міжнародних відносин.

The post Лобістські механізми впливу на рішення НАТО: тиск Трампа і інтереси оборонної промисловості appeared first on LOBBY CLUB.

Асоціація сонячної енергетики США (SEIA) стала однією з ключових сил у цьому протистоянні. Організація попереджає, що заплановані зміни можуть поставити під загрозу 330 тисяч робочих місць. Під гаслом «Це боротьба за наше життя» вона провела масштабну акцію на Капітолійському пагорбі, закликаючи Конгрес зберегти пільги, які вже стимулювали розвиток чистої енергетики.

Інші гравці галузі — такі як виробники зеленої енергії, коаліції з розвитку водню, а також компанії Energizer, Johnson Matthey та Hydrogen Jobs Now Coalition — останніми тижнями активно залучають нових лобістів. Вони стверджують, що скорочення стимулів може призупинити інвестиції на мільярди доларів у нові технології.

Втім, ділові об’єднання, як-от Торгова палата США та Американський нафтовий інститут, частково підтримують перегляд, але наполягають на збереженні пільг для водню та уловлювання вуглецю. Консервативні кампанії, зокрема Built for America, закликають обмежити обсяг податкових пільг, називаючи чинну модель надто витратною. Їхні ролики транслюються на Fox News та Truth Social.

У міру того, як законодавці вирішують долю кліматичних стимулів, обидві сторони лише нарощують тиск. Очевидно: боротьба за майбутнє чистої енергетики у США тільки починається.

The post «Боротьба за життя»: у США загострюється лобістська битва навколо податкових пільг для зеленої енергетики appeared first on LOBBY CLUB.

Тепер Uber переходить до моделі інституціоналізованого політичного фінансування, яка дозволяє не просто супроводжувати законодавчі процеси, а й стратегічно формувати пул союзників серед кандидатів у владу.

У США PAC є звичною практикою для великих корпорацій. Вони дозволяють акумулювати кошти від працівників та менеджменту і використовувати їх для підтримки кандидатів, які просувають вигідні компанії політичні позиції. У поєднанні з класичним лобізмом це створює подвійну воронку впливу: аналітично-інформаційну та фінансово-електоральну.

Uber давно бореться за те, щоб її водії не вважалися найманими працівниками. Адже тоді компанія мала б платити більше податків і надавати соціальні гарантії. Також Uber хоче мати свободу у розвитку безпілотного транспорту — це майбутнє перевезень. І саме тут компанії потрібні союзники у владі, які не заважатимуть новим технологіям.

Створення такого комітету показує: Uber не просто хоче «дружити» з політиками — вона будує серйозну присутність у Вашингтоні. І робить це відкрито, використовуючи всі легальні механізми, які дозволяє американське законодавство. Це приклад відкритого та системного лобізму, який став частиною політичного життя США.

The post Uber створила політичний комітет: що це означає для лобізму в США appeared first on LOBBY CLUB.

Цей сквер став першим в Україні меморіальним простором, присвяченим журналістам, які віддали життя заради правди. Саме завдяки їхній роботі світ дізнавався про реальність війни в Україні — через тексти, фотографії, відео, прямі репортажі з лінії фронту.

За офіційними даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з 2022 року загинуло вже 107 медійників — журналістів, фотографів, операторів, репортерів, редакторів. Їхні імена, історії, внесок у боротьбу за правду — не мають бути забутими. І тепер у центрі Києва з’явився простір, де памʼять про них житиме у вигляді дерев — символів життя, що триває попри втрати.

У створенні Скверу взяли участь:

• провідні українські журналісти та представники медіа

• Міністерство культури та стратегічних комунікацій України

• депутати Верховної Ради України

• представники КМДА, зокрема Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату

Серед учасників події:

Руслан Шостак – Президент корпорації TERWIN

Євгеній Брагар — заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова

Андрій Наджос — заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції

Михайло Буділов — директор департаменту територіального контролю м. Києва

Сергій Сабуров — в.о. директора департаменту захисту довкілля КМДА

Олена Зубарева — директорка зі стратегічних комунікацій та розвитку корпорації TERWIN

Створено також сайт памʼяті: https://bit.ly/4e1Ptiw, де зібрані імена журналістів, що загинули під час війни. Ви також можете поділитися спогадами про колег, надіславши історії на: d.bakarzhieva@terwingroup.com.

Дякуємо TERWIN організаторам, партнерам та кожному, хто долучився до створення цього місця сили, скорботи й вдячності. Разом ми створюємо живу пам’ять, яка нагадуватиме наступним поколінням про ціну правди та свободи.

The post LOBBY CLUB приєднався до важливої ініціативи зі створення Скверу памʼяті українських журналістів appeared first on LOBBY CLUB.

Спочатку цей орган мав на меті виявляти випадки політично вмотивованих розслідувань у лавах правоохоронної системи. Однак останнім часом він сам опинився в центрі політичної гри — тепер навколо нього розгортається масштабна кампанія лобістського впливу, організована адвокатами, зацікавленими у перегляді резонансних справ.

Цей процес можна розглядати як нову форму політичного лобізму, в якому юридичні інструменти поєднуються з медійною кампанією та тиском на інститути правосуддя. Основна теза адвокатів — “справедливість не може бути вибірковою”, і якщо слідство має політичне забарвлення, його результати не можуть вважатися легітимними.

У фокусі таких кампаній — обвинувачення проти колишнього конгресмена-республіканця Глена Казади, якого підозрювали у корупційній змові, та мера Нью-Йорка Еріка Адамса, справа якого пов’язана з нібито незаконним фінансуванням кампанії. Адвокати цих політиків активно використовують публічні платформи, зустрічі з законодавцями та експертні кола, щоб поставити під сумнів не лише докази, а й мотиви обвинувачення.

На цьому тлі питання про межі лобізму у сфері правосуддя стає дедалі актуальнішим. Чи має правова система захищатися від впливу політичних та медійних інтересів — чи, навпаки, мусить бути відкритою до перегляду у разі суспільного запиту? Відповідь на це питання визначатиме характер правової культури США в найближчі роки.

The post “Weaponization” як нова форма політичного лобізму appeared first on LOBBY CLUB.

За останні кілька років штучний інтелект перетворився з вузькопрофесійної галузі на потужний фактор у світовій економіці та безпеці. Відтак політики усвідомлюють, що регулювання ШІ має стати пріоритетом. Компанії-розробники вкладають великі кошти в лобістські структури, щоб сприяти прийняттю законів, які підтримують розвиток технологій і водночас мінімізують ризики для бізнесу.

У Вашингтоні вже працюють численні представники індустрії ШІ, які ведуть активні дискусії з урядовцями та законодавцями. Вони не лише інформують про новітні технології, а й пропонують свої бачення правил етики, безпеки та відповідальності. Таке співробітництво допомагає державі краще розуміти складність і потенціал ШІ.

Проте зростання впливу технологічного лобі викликає і певні занепокоєння. Критики наголошують на ризиках концентрації влади у руках великих корпорацій, які можуть формувати законодавство на свою користь, залишаючи поза увагою інтереси суспільства, етичні питання та захист приватності. Ці виклики змушують шукати баланс між інноваціями і безпекою.

Додатково, активність лобістів стимулює обговорення у Конгресі щодо потреби у прозорості та підзвітності технологічних компаній. Політики все частіше звертають увагу на необхідність контролю за розвитком ШІ, щоб уникнути потенційних зловживань і небезпечних наслідків для національної безпеки.

На тлі глобальної конкуренції у сфері штучного інтелекту США прагнуть зберегти лідерство, посилюючи роль Вашингтона як центру прийняття важливих рішень. Лобі ШІ стало одним із головних гравців на політичній арені, і його вплив буде зростати разом із розвитком технологій.

The post Лобі штучного інтелекту: як технології змінюють правила гри у Вашингтоні appeared first on LOBBY CLUB.

Рішення видання залучити лобістів розглядається як реакція на дедалі більший тиск з боку законодавців щодо діяльності ЗМІ, особливо в контексті цифрової трансформації, штучного інтелекту та авторських прав. Газета прагне захистити свою позицію у складному політичному ландшафті, де питання прозорості, впливу Big Tech та регулювання штучного інтелекту стрімко просуваються на перший план.

Однією з потенційних причин активізації лобізму є розширення дебатів навколо використання журналістського контенту для тренування генеративних мовних моделей, зокрема від таких компаній, як OpenAI. У квітні 2024 року «The New York Times» вже подала судовий позов проти Microsoft та OpenAI за несанкціоноване використання її матеріалів. Лобістська активність, ймовірно, має на меті підтримати цю правову боротьбу на політичному рівні.

Ще одним мотивом повернення до Вашингтона є обговорення законодавчих ініціатив щодо захисту незалежної журналістики та фінансування місцевих ЗМІ. «The New York Times», як одне з найбільш впливових медіа у США, прагне зіграти активну роль у формуванні нової медіа-політики, яка захищатиме свободу преси та підвищить відповідальність цифрових платформ.

Контракт з Brownstein Hyatt свідчить про зростаюче усвідомлення ЗМІ своєї ролі не лише в інформуванні суспільства, а й у політичному процесі. У нових умовах вільна преса не може залишатися осторонь від прийняття рішень, які безпосередньо впливають на її економічне та етичне майбутнє.

Цей крок може сигналізувати про нову тенденцію в медіа-секторі — повернення великих видавничих домів на арену публічної адвокації. У 2020-х роках спроби деяких ЗМІ залишатися «над політикою» більше не гарантують їхньої безпеки. У новому десятилітті йдеться вже не лише про інформацію, а й про її власників, захист джерел, алгоритми, які визначають охоплення, та право на компенсацію за повторне використання контенту.

The post Медіа йдуть у наступ: The New York Times бере курс на лобізм appeared first on LOBBY CLUB.

Основна мета змін — забезпечити фінансову реалізацію домовленостей, закріплених в Угоді про Фонд відбудови, що передбачає акумуляцію доходів, пов’язаних з використанням природних ресурсів, у спеціальному фонді державного бюджету.

Зокрема, закон встановлює, що половина доходів від рентної плати за видобуток стратегічно важливих корисних копалин, а також плата за спецдозволи на користування надрами й доходи від реалізації продукції у межах угод про розподіл продукції, спрямовуватиметься до спецфонду. Це стосується виключно тих ресурсів, які визначені в Додатку А до міжурядової Угоди та класифікуються як «Активи природних ресурсів».

З метою збалансування бюджетної системи пропонується пропорційно зменшити частку таких надходжень до загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Законом також передбачається цільове призначення новостворених бюджетних джерел: кошти із спецфонду використовуватимуться для сплати внеску до фонду відбудови, який функціонуватиме на базі американської Корпорації фінансування міжнародного розвитку та української Агенції державно-приватного партнерства у формі обмеженого партнерства.

Передбачено, що дохідною базою нового механізму стануть лише ті надходження, що виникли в результаті видачі нових дозволів після набрання чинності відповідними міжнародними угодами або раніше виданих дозволів, які не були введені в промислову експлуатацію до цього моменту.

Водночас закон не виключає інші джерела надходжень: у дохідну частину загального фонду держбюджету в повному обсязі зараховуватимуться кошти, отримані від Фонду відбудови, а також репарації з боку рф чи її представників за завдану агресією шкоду.

Окрему увагу приділено регулюванню повернення помилково або надміру сплачених сум рентної плати. У разі, якщо ці кошти вже були зараховані до спецфонду, їхнє повернення здійснюватиметься за рахунок поточних надходжень цього ж фонду.

Якщо Угода про Фонд відбудови припинить свою дію, порядок розрахунків за останній податковий період регулюватиметься нормами, чинними до її припинення. Це стосується й повернення переплат.

Прийнятий закон почне діяти з моменту, коли Угода про Фонд відбудови та угода про обмежене партнерство набудуть чинності для України. Виняток становить доручення Кабміну щодо організації процесу сплати внесків — воно набуває чинності з дня офіційного опублікування закону.

Уряд має упродовж місяця після оприлюднення документа затвердити порядок сплати внеску, у разі потреби — відкрити нову бюджетну програму та внести зміни до розпису держбюджету.

Документ запроваджує нові юридичні поняття, такі як «Активи природних ресурсів» і «Узгоджений з Україною дохід». Це створює нормативну базу для виведення доходів, пов’язаних з такими активами, у окремий облік і перерахування до спецфонду.

Утім, деякі положення залишаються поки що нечіткими. Реалізація багатьох норм Угоди про Фонд відбудови тісно пов’язана з положеннями іншої угоди — про обмежене партнерство, текст якої наразі недоступний для громадськості. Це може ускладнити правозастосування і спричинити неоднозначне тлумачення.

The post Парламент схвалив зміни до Бюджетного кодексу для запуску інвестфонду з відбудови України appeared first on LOBBY CLUB.

У центрі лобістських зусиль — розподіл коштів Європейського оборонного фонду (EDF) та механізм ASAP (Act in Support of Ammunition Production), що має прискорити постачання боєприпасів, зокрема в контексті підтримки України. Такі гіганти, як Airbus, Leonardo, Rheinmetall і Thales, дедалі частіше з’являються на зустрічах із представниками Єврокомісії та Європейського парламенту, домагаючись спрощення процедур фінансування та пом’якшення нормативних вимог.

Попри загальну підтримку зміцнення оборонного потенціалу ЄС, правозахисні організації та експерти з прозорості висловлюють занепокоєння. Вони вказують на ризики непропорційного впливу промислових гравців на політичні пріоритети, можливе викривлення бюджетного процесу та недотримання принципів відкритості при ухваленні рішень у сфері безпеки.

Окрему увагу викликає низький рівень звітності щодо зустрічей із лобістами оборонного сектору. Учасники кампанії LobbyControl, Transparency International EU та інших watchdog-структур закликають Євросоюз оновити правила прозорості саме у «чутливих» секторах — таких як оборона, кібербезпека та штучний інтелект.

У підсумку, на тлі масштабного переозброєння і стратегічної переоцінки безпеки, Європа стикається з викликом: як поєднати ефективність у сфері оборони з демократичним контролем і прозорістю. Лобізм, що обслуговує суспільні інтереси, має спиратися не лише на оборонні контракти, а й на чіткі правила гри — саме цього сьогодні очікує від Брюсселя європейська спільнота.

The post Брюссель під прицілом: як оборонна промисловість Європи посилює лобістський тиск appeared first on LOBBY CLUB.

Яку роль відіграє LOBBY CLUB у бізнес-середовищі країни?

У сучасному світі, де розв’язання бізнес-завдань часто відбувається в залах переговорів із політиками, лідерами громадської думки та міжнародними партнерами, виникає потреба в новому форматі комунікації, адвокації та підтримки. Саме таку нішу займає LOBBYCLUB — перший в Україні закритий клуб нового типу, який поєднує юридичну експертизу, GR, лобістські рішення та репутаційний супровід на найвищому рівні.

Які конкретні інструменти використовує клуб для просування ініціатив своїх учасників?

Заснований за прикладом найуспішніших лобістських клубів США й Великої Британії, клуб об’єднує впливових представників політики, бізнесу та громадянського суспільства. Клуб має два стратегічні офіси: у Вашингтоні, округ Колумбія, та в Києві. Таке розміщення забезпечує його членам прямий доступ до ключових політичних центрів світу, відкриваючи унікальні можливості для участі у формуванні глобального порядку денного.

Сьогодні клуб — це не просто платформа для нетворкінгу, а професійна екосистема, що допомагає своїм учасникам просувати ініціативи, захищати інтереси та реалізовувати масштабні проєкти в національному й міжнародному контексті.

Чим відрізняється клубний підхід від традиційних окремих лобістських сервісів?

На перший план виходять комплексні інструменти впливу, що дозволяють бізнесу захищати, просувати й масштабувати себе на своїх умовах. Це не окремі сервіси — це частини єдиної стратегії. І саме так працює підхід, який розвиває LOBBY CLUB — перший лобістський клуб в Україні з міжнародною інфраструктурою.

Які механізми впливу використовуєте для лобіювання інтересів клієнтів у США та ЄС?

Глобальні ринки сьогодні — це не лише про торгівлю, а й про політику, репутацію, дипломатію та інституційні зв’язки. Саме тому компанії, галузеві об’єднання й окремі ініціативи потребують неформального впливу на ухвалення рішень у столицях, які визначають правила гри у світі.
LOBBY CLUB надає лобістські послуги в США та країнах Європейського Союзу, забезпечуючи прямий доступ до ключових політичних рішень, інвесторів, дипломатів і бізнес-лідерів. Ми розробляємо персоналізовані GR-стратегії, представляємо інтереси клієнтів у міжнародних структурах, організовуємо торговельні місії, забезпечуємо публічну присутність у престижних медіа та підтримуємо іміджеві проєкти, які зміцнюють позиції на глобальних ринках.

Як саме клуб забезпечує вплив на регуляторні процеси в Україні?

Україна перебуває в процесі глибоких трансформацій, де бізнес і громадські ініціативи можуть і мають брати участь у формуванні державної політики. Вплив на регуляторні процеси, участь у нормотворенні та публічному дискурсі — це інструменти, які потребують професійного підходу.
Клуб супроводжує повний цикл національного лобіювання: від аналізу законодавства та розроблення нормативних документів до участі в парламентських слуханнях, медіакампаніях і роботі з органами влади всіх рівнів. Ми допомагаємо транслювати позицію клієнта суспільству, формуємо експертні наративи й організовуємо платформу для адвокації інтересів.

Які професійні стандарти використовує команда юристів клубу під час роботи з крос’юрисдикційними справами?

В умовах динамічного законодавчого поля та міжнародної інтеграції бізнес дедалі більше потребує правової стабільності. Захист у суді, чистота угод, грамотне оформлення відносин — усе це стало запорукою не лише безпеки, а й успішного масштабування.
LOBBY CLUB забезпечує юридичне представництво в судах України, ЄС і США, веде захист у складних кримінальних і цивільних справах. Ми пропонуємо юридичний консалтинг, аудит, супровід угод, регуляторну експертизу, а також розв’язання конфліктних ситуацій у корпоративному, податковому чи договірному середовищі.
Сучасний бізнес постійно стикається з регуляторними загрозами, перевірками, претензіями та інформаційним тиском. У таких умовах недостатньо реагувати — потрібно будувати системний захист.
Клуб надає послуги комплексної діагностики юридичних ризиків, розроблення антикризових планів, захисту активів і формування внутрішніх політик безпеки. Ми діємо на випередження, запобігаючи загрозам ще до того, як вони почнуть шкодити бізнесу.

Клубвибудовує нову модель взаємодії між бізнесом, політикою, правом і міжнародним середовищем. Це інструмент для тих, хто працює з високими ставками, потребує стратегічної підтримки та прагне системного впливу в різних юрисдикціях.
LOBBY CLUB продовжує розширювати свою діяльність, зберігаючи фокус на якості, конфіденційності й результаті.

Джерело: Час перших

The post LOBBY CLUB — перший в Україні приватний клуб лобістів та стратегічних рішень міжнародного рівня appeared first on LOBBY CLUB.

Особливу увагу звіт приділяє ролі корпоративного лобізму у формуванні політики охорони здоров’я. Кеннеді критикує «захоплення» регуляторних агентств, таких як FDA (U.S. Food and Drug Administration, тобто Управління з контролю за продуктами і ліками США.), індустріями, які вони повинні контролювати. Він називає FDA «маріонеткою» фармацевтичної промисловості та застерігає від впливу «глибокої держави» на агентство. 

Звіт також вказує на те, що 70% раціону дітей складають ультраоброблені продукти, що сприяє зростанню хронічних захворювань. Кеннеді підкреслює, що, незважаючи на витрати в $4,5 трильйона на охорону здоров’я, США мають одні з найгірших показників здоров’я серед розвинених країн. 

У відповідь на звіт, лобістські групи, що представляють інтереси харчової та фармацевтичної промисловості, активізували свої зусилля. Американське фермерське бюро та Consumer Brands Association вже провели зустрічі з законодавцями, готуючись до протистояння з ініціативами MAHA. 

Кеннеді пообіцяв представити конкретні реформи протягом 100 днів. Однак, враховуючи потужний вплив корпоративного лобізму, реалізація цих змін може зіткнутися з серйозними перешкодами. Для професійних лобістів це означає новий етап у взаємодії з урядом, де баланс між корпоративними інтересами та громадським здоров’ям стає все більш тонким.

The post Кеннеді-молодший проти лобістів: новий звіт про здоров’я дітей appeared first on LOBBY CLUB.

Ініціатива сенатора-республіканця Білла Хагерті та демократки Кірстен Джиллібранд мала шанс стати історичною віхою в регулюванні крипторинку. Проте, як це часто буває у Вашингтоні, за лаштунками розгорнулися складні лобістські ігри. Оновлена версія законопроєкту, внесена після консультацій із галузевими представниками, викликала обурення серед демократів, які вбачають у ній перекіс на користь індустрії.

Дев’ять сенаторів-демократів, які раніше підтримували документ, відкликали свої підписи. За їх словами, текст став м’якшим до учасників ринку й не містить достатніх запобіжників проти відмивання грошей та фінансових маніпуляцій. Сенатор Рубен Гальєго прямо заявив, що проєкт «змінили під тиском лобістів», відступивши від попередніх домовленостей.

Ще більше питань викликає можливий конфлікт інтересів навколо фігурантів крипторинку, пов’язаних із політикою. Зокрема, увагу преси привернула інформація про фонд, пов’язаний із президентом Дональдом Трампом, який нібито готує угоду на $2 мільярди із застосуванням стейблкоїнів. Цей факт, за словами демократів, став сигналом, що регулювання може бути використано як інструмент для обслуговування приватних інтересів, а не захисту публічного блага.

Попри це, сенаторка Джиллібранд продовжує захищати законопроєкт, наголошуючи, що відсутність регуляції створює ще більші ризики — і для споживачів, і для ринку в цілому. Вона переконана, що навіть компромісні правила кращі за повну відсутність законодавчого контролю.

Ця історія стала ілюстрацією того, як криптовалютне лобі — нова, але вже впливова сила у Вашингтоні — здатне суттєво впливати на хід законодавчого процесу. Конфлікт навколо законопроєкту показав, що індустрія, яка прагне легітимності, сама може опинитися в полоні великої політики, де компроміси іноді продиктовані не здоровим глуздом, а великими грошима.

Для учасників крипторинку це  не просто провал однієї ініціативи, а нагадування: без прозорих механізмів впливу та участі в законодавчих процесах правила гри й надалі писатимуть ті, хто має потужніших лобістів.

The post Криптовалютне лобі у Сенаті: що сталося з новим законопроєктом appeared first on LOBBY CLUB.

Права на інвестиційні можливості 

У статті VII закладено зобов’язання для українських державних органів забезпечити, щоб усі надрокористувачі або концесіонери, які мають намір залучити капітал, передавали повну інвестиційну інформацію Партнерству. Це стосується як видобувних галузей, так і об’єктів великої інфраструктури. Іншими словами, Сполучені Штати наполягають на створенні прозорого та пріоритетного каналу для участі свого інвестиційного Партнерства у стратегічних українських проєктах.

Угода закладає для Партнерства (Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови у формі обмеженого партнерства) перевагу у вигляді права першочергового ознайомлення з інвестпроєктами. Це створює інституційно закріплену модель “first look”, яка дозволяє американському Партнерству мати ексклюзивний доступ до аналізу інвестиційної привабливості проєктів до того, як вони стануть публічними або відкритими для інших сторін.

Крім того, отримувачі ліцензій на користування надрами та суб’єкти, що здійснюють видобуток корисних копалин, у разі залучення капіталу до своїх підприємств зобов’язані надавати відповідну інформацію до Партнерства та уповноважених державних органів. Під час затвердження договорів державно-приватного партнерства (ДПП), концесій або визначення значущих об’єктів від таких осіб також вимагається погодження умов договорів, що забезпечує додатковий контроль за дотриманням інтересів держави та стратегічного Партнерства.

Ці умови мають діяти в межах чинного законодавства та зобов’язань України перед Європейським Союзом. У разі виникнення суперечностей між зобов’язаннями за Угодою та вимогами євроінтеграції, передбачені добросовісні консультації для адаптації відповідних умов.

Такий підхід значною мірою орієнтований на запобігання нечесній конкуренції та обмеження участі у критичних проєктах з боку суб’єктів, які не є союзниками України у війні. Забезпечення прозорості у виборі інвесторів, а також пріоритетність для стратегічного Партнерства з США, покликані мінімізувати ризики проникнення проросійського капіталу у чутливі галузі – передусім у сферу енергетики, інфраструктури та видобутку корисних копалин.

Ринкові права на купівлю видобутку 

Стаття VIII продовжує логіку захисту американських економічних інтересів, закріплюючи право Партнерства або його представників вести переговори щодо купівлі продукції, добутої в Україні. Причому на «ринкових комерційних умовах». Це важлива деталь, яка гарантує рівний доступ до ресурсів, але водночас забезпечує перевагу за рахунок пріоритетного права переговорів.

Одержувачі ліцензій на користування надрами зобов’язані утримуватись від пропозицій третім сторонам значно вигідніших фінансових або економічних умов, ніж ті, які можуть бути запропоновані Партнерству. Це положення працює як «запобіжник» від спекуляцій та обхідних схем.

Українська сторона зобов’язується включати відповідні умови в усі ліцензії та дозволи, що регулюють доступ до природних ресурсів. Іншими словами, Угода вимагає системної інтеграції цих умов у державну політику надрокористування та інфраструктурного розвитку.

Подібно до статті VII, у статті VIII передбачено механізм перегляду умов, якщо подальші євроінтеграційні зобов’язання України унеможливлять виконання поточних положень. 

Такі положення створюють нову модель економічного партнерства, де безпека постачання ресурсів поєднується з дотриманням принципів ринкової економіки. 

Варто також відзначити, що реалізація таких ринкових прав може вплинути на структуру внутрішнього ринку в Україні. З одного боку, це створює стимул для більшої конкуренції між добувачами, які прагнутимуть укласти угоди з Партнерством на вигідних умовах. З іншого боку — вимагає від держави створення ефективного механізму моніторингу та контролю, щоб забезпечити дотримання вимог щодо недискримінаційності та недопущення зловживань у сфері ресурсного розподілу.

Висновки

Загалом статті VII і VIII дозволяють США інституціоналізувати свою участь у відбудові України. Ідеться не лише про фінансову підтримку, а про реальний вплив на те, як і куди будуть інвестовані кошти, хто отримає доступ до ресурсів, і на яких умовах відбуватиметься розпорядження ними.

Критики Угоди можуть вбачати в цих положеннях загрозу для конкуренції. Партнерство отримує напівексклюзивний статус у стратегічних секторах. Це може зменшити привабливість українського ринку для інших потенційних інвесторів, які не матимуть подібних гарантій.

У той же час, такі заходи можуть бути виправданими в умовах, коли Україна прагне уникнути ситуації, за якої до неї заходять токсичні інвестори з країн, що не підтримують її в війні. Статті VII і VIII забезпечують своєрідний «фільтр» інвестицій, що гарантує контроль з боку союзників. 

Угода також задає стандарти нової якості державного управління в сфері інвестицій: прозорість, попереднє інформування, добросовісні переговори, інституційна відповідальність. Це може стати поштовхом для перегляду підходів до ведення бізнесу в Україні загалом, зменшити корупційні ризики і підвищити довіру міжнародних партнерів. 

Утім, саме зараз відкривається рідкісне “вікно можливостей” для тих, хто зацікавлений у входженні в український ринок із якісними інвестиційними проєктами. Участь у майбутньому інвестфонді або співпраця з українськими партнерами може стати точкою входу до великої трансформації інфраструктури, енергетики чи агросектору. Поки механізми ще формуються — гнучкість, ініціативність і якісний підхід можуть дати реальну перевагу, особливо для бізнесу, що прагне бути в авангарді післявоєнного відновлення. Радимо бізнесу долучатися вже, адже триває процес формування нового бізнес-середовища, яке обіцяє прозорі правила гри, підтримку міжнародних партнерів та пріоритет для інноваційних і відповідальних інвесторів. У цьому процесі LOBBY CLUB готовий стати вашим надійним партнером, забезпечуючи професійний супровід на всіх етапах співпраці та сприяючи досягненню стратегічних цілей.

The post Стратегічне партнерство США та України: нові можливості для бізнесу і надрокористувачів appeared first on LOBBY CLUB.

Основні тренди

Лобістська активність значно посилилася через загрозу нових регулювань. Технологічні компанії активно протистояли антимонопольним ініціативам, енергетичні корпорації боролися за збереження впливу у формуванні кліматичної політики, а фармгалузь відстоювала свої інтереси щодо патентного захисту і ціноутворення на медикаменти. Значну увагу також привернули теми штучного інтелекту, заборони TikTok та регулювання ринку криптовалют.

Найбільшими клієнтами лобістських фірм у 2024 році були: 

• Національна асоціація ріелторів — $86,39 млн 

• Торгово-промислова палата США — $76,28 млн 

• Pharmaceutical Research & Manufacturers of America — $31,72 млн 

• American Hospital Association — $28,99 млн 

• American Fuel & Petrochemical Manufacturers — $27,65 млн

Серед лобістських фірм лідерами за доходами стали: 

• Brownstein Hyatt Farber Schreck — $67,69 млн 

• Akin, Gump et al — $56,61 млн 

• Holland & Knight — $49,7 млн 

• Cornerstone Government Affairs — $48,28 млн 

• BGR Group — $45,08 млн

На думку експертів, така концентрація впливу створює ризики для демократії. Хоча система лобізму у США формально є відкритою і підзвітною, на практиці вирішальний вплив мають ті, хто може дозволити собі найняти найдосвідченіших лобістів. Це породжує нерівність у доступі до політичного процесу між великим бізнесом і громадськістю. У відповідь на ці виклики зростає запит на посилення прозорості, регулювання «обертових дверей» (коли чиновники переходять працювати у приватні лобістські структури) і впровадження етичних стандартів.

Висновки для України

Американський досвід є важливим дороговказом для України, яка лише формує свої інституції у сфері лобізму. Він демонструє як ефективність інструментів публічного впливу, так і ризики надмірної концентрації політичної ваги в руках фінансово потужних гравців. Українська модель лобізму має врахувати обидва ці аспекти — щоб стати зрілою, збалансованою системою з високим рівнем довіри та підзвітності.

The post Рекордні витрати на лобіювання: дзеркало американської демократії appeared first on LOBBY CLUB.

Нові правила DMA передбачають зобов’язання для платформ-«воріт» (gatekeepers) — таких як Apple, Meta, Amazon чи Google — щодо прозорості алгоритмів, недискримінації бізнес-користувачів і відкритості екосистем. Порушення цих вимог тягне за собою суттєві фінансові санкції, що викликало роздратування серед американських ІТ-гігантів.

Після оголошення рішень Єврокомісії, лобісти Meta, Apple та інших компаній почали інтенсивні зустрічі з представниками Держдепартаменту, Міністерства торгівлі та ключових конгресменів. Основний меседж — ЄС намагається “переосмислити глобальні цифрові правила” без врахування позиції США, а штрафи є “дискримінаційними” щодо американських компаній.

Паралельно ІТ-компанії активізували свою присутність у Брюсселі, інвестуючи в локальні GR-команди та правові фірми. Однак поки що успіхи обмежені — європейські інституції демонструють рішучість в імплементації DMA як інструменту перерозподілу влади на цифрових ринках.

Нинішній етап лобістської боротьби — не лише про гроші, а й про геополітику. Європа намагається встановити правила гри на власному цифровому ринку, а США — захистити глобальні інтереси своїх технологічних чемпіонів. У цьому протистоянні лобістські офіси стали передовою нового технологічного дипломатичного фронту.

The post Big Tech vs ЄС: як Apple і Meta лобіюють проти цифрового регулювання appeared first on LOBBY CLUB.

World Trade Week Gala & Awards — це:
– Унікальна нагода налагодити стратегічні міжнародні зв’язки
– Безпосередній контакт із послами, міністрами, торговими комісарами США
– Нетворкінг на найвищому рівні у історичній будівлі Нью-Йорка
– Нагородження провідних особистостей, які формують глобальні економічні процеси.

Участь підтвердили:
– Посли, торгові міністри та представники урядів різних країн
– Комісари з безпеки та міжнародної торгівлі
– Керівники з Вашингтона, D.C. та провідних відомств США.

Урочиста церемонія нагородження відзначить лідерів у сфері міжнародної торгівлі та безпеки. Серед минулих лауреатів — топ-керівники DHS, Port Authority та CBP. Подію організовано у партнерстві з:
– Orthodox Jewish Chamber of Commerce
– New York City Mayor’s Office of International Affairs
– Greater NY Chamber of Commerce

LOBBY CLUB рекомендує цей захід як можливість представити свій бізнес на глобальній арені, розширити торговельні горизонти, знайти нових партнерів і зміцнити ділові відносини зі США.

 Деталі та бронювання: contact@lobbyclub.info

 Телефон: +380 (67) 695 59 58

The post LOBBY CLUB запрошує взяти участь у престижному Гала-заході Національного тижня світової торгівлі у США appeared first on LOBBY CLUB.

• Чи просувається законопроєкт про додаткові санкції проти РФ?

• Чи буде Трамп блокувати можливість Україні купляти американську зброю?

• Якою має бути стратегія України в американському політичному середовищі?

У цій рубриці LOBBY CLUB керуючі партнери — Сергій Колісник, керівник київського офісу, юрист із понад 15-річним досвідом, к.ю.н., та Катерина Одарченко, політтехнолог, керівниця вашингтонського офісу, експертка з міжнародних політичних процесів — обговорюють пріоритети американської політики та їхній вплив на Україну.

The post Що відбувається у США — і чого очікувати Україні? appeared first on LOBBY CLUB.

Приватні інвестиційні фонди дедалі частіше розглядають лобістські та урядово-комунікаційні фірми як прибутковий актив. Причини очевидні: у добу політичної турбулентності та регуляторної активності компанії, що вміють впливати на рішення уряду, стають незамінними для бізнесу. А отже — попит на їхні послуги зростає.

Інвестори бачать у цих структурах стабільний потік доходів, можливість масштабування, а головне — прямий вихід до осіб, які формують політику. Це відкриває нові шляхи не лише до прибутку, а й до непрямого впливу на регуляторні процеси в інтересах своїх портфельних компаній.

Такі угоди не є безпрецедентними, однак саме зараз обсяги і частота придбань демонструють системну тенденцію. Приватний капітал, що раніше оминав політичні структури через ризики репутації чи нестабільності, тепер активно заходить на К-стріт (вулиця у Вашингтоні, що символізує лобізм).

Критики побоюються, що концентрація впливу у руках комерційних гравців може ще більше розмити межі між бізнесом і політикою. Водночас прибічники вважають, що такі інвестиції підвищують професійний рівень послуг, створюють робочі місця та сприяють прозорішому управлінню.

На фоні зростаючої ролі регулювання в таких сферах, як штучний інтелект, фармацевтика чи оборона, очікується, що інтерес до лобістських фірм лише посилюватиметься. Приватні інвестори, які хочуть залишатися впливовими в епоху політичної конкуренції, знаходять у цьому сегменті не лише нові ринки, а й нові важелі сили.

Іншими словами, Вашингтон стає не лише політичним, а й фінансовим центром впливу — де політика, капітал і комунікації формують нову економіку лобізму.

The post Інвестиції приватного капіталу в лобістські фірми: новий тренд у Вашингтоні appeared first on LOBBY CLUB.

Особливо вражаючі результати демонструє Ballard Partners — компанія, тісно пов’язана з Республіканською партією та самим Трампом. Фірма зафіксувала появу 41 нового клієнта, серед яких — такі великі гравці, як Paramount Studios, Bayer, Chevron, Гарвардський університет та низка криптовалютних компаній. Цей сплеск інтересу до послуг фірми, очевидно, свідчить про прагнення великих корпорацій налагодити зв’язки з адміністрацією.

Інша провідна лобістська компанія, Miller Strategies, яку очолює давній соратник Трампа, також повідомила про різке зростання клієнтури. У їхньому портфелі — Uber, eBay, Palantir та інші компанії, що активно працюють у технологічному секторі. Вони, ймовірно, розраховують на лояльніше регулювання з боку майбутньої адміністрації.

Така активізація на ринку лобізму не є новою для США, де прихід до влади нової політичної сили майже завжди супроводжується переформатуванням каналів впливу на законодавчий процес. Проте нинішній тренд виразно свідчить про відновлення ролі трампістських структур у формуванні політичного порядку денного.

Експерти зазначають, що зростання попиту на послуги таких лобістів означає не лише прагнення бізнесу адаптуватися до нової політичної реальності, але й відображає віру в можливість впливати на формування ключових рішень через неформальні зв’язки. Саме це є основою ефективного лобізму у Вашингтоні.

Водночас така ситуація викликає запитання щодо прозорості процесу ухвалення рішень, адже лобісти з трампівськими коренями можуть мати доступ до внутрішньої інформації та формувати політику у спосіб, що не завжди відповідає інтересам суспільства. Це знову повертає у фокус уваги питання етики та контролю над лобістською діяльністю.

The post Лобістські фірми, пов’язані з Трампом, фіксують сплеск нових клієнтів appeared first on LOBBY CLUB.

Проте попри ці побоювання, більшість представників великого бізнесу уникає публічної критики нової тарифної стратегії. За лаштунками лобісти визнають: вони остерігаються потрапити в немилість адміністрації Трампа, яка, за їхніми словами, здатна “покарати” критиків шляхом обмеження доступу до влади або ігнорування інтересів їхніх клієнтів.

Багато компаній зберігають нейтралітет, сподіваючись, що їхні інтереси будуть враховані під час перегляду економічної політики. Але водночас вони збільшують витрати на лобіювання та PR, намагаючись діяти через непублічні канали. Внутрішньо бізнес-середовище переживає атмосферу напруженого очікування — чи обернеться ця стратегія адміністрації на користь, чи стане економічним тягарем.

Ця динаміка створює нову реальність для американського лобізму: відкритий діалог поступається місцем тихому впливу, а страх перед політичними наслідками блокує навіть найобґрунтованішу критику. Це особливо помітно на тлі президентських виборів 2024 року, де лояльність до Трампа стає важливішою за довгострокову економічну логіку.

Як довго бізнес зможе балансувати між захистом своїх інтересів і уникненням політичних ризиків — питання відкрите. Але вже зараз очевидно: тарифна політика Трампа стала лакмусовим папірцем для розуміння, наскільки глибоко політика проникла в економічне серце Америки.

The post Лобісти під тиском: як бізнес реагує на тарифну стратегію Трампа appeared first on LOBBY CLUB.

The post Чи будуть нові санкції для Росії — і що насправді стоїть за мирними ініціативами? appeared first on LOBBY CLUB.

The post Мінеральна угода, приватні інвестиції та державно-приватне партнерство: де гальмує розвиток України? appeared first on LOBBY CLUB.

• Чи може Україна розраховувати на жорстку позицію США щодо країни-агресора?

• Які питання сьогодні на порядку денному у Вашингтоні?

• Чого чекати від американського істеблішменту найближчим часом?

Долучайтеся до розмови про реальні настрої у США, їхню динаміку та наслідки для України.

The post Що відбувається у США — і чого очікувати Україні? appeared first on LOBBY CLUB.

Після оголошення про запуск USD1 демократи у Конгресі виказали серйозні побоювання щодо можливості конфлікту інтересів, оскільки участь родини Трампа у криптовалютному бізнесі може вплинути на політичні рішення. Вони звернулися до Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) з вимогою перевірити документи, пов’язані з цим проєктом, щоб з’ясувати, як така діяльність може вплинути на законодавчі ініціативи, зокрема на розробку правил для криптовалют.

Демократи, зокрема, представниця Максін Вотерс, висловлюють стурбованість, що запуск стейблкоїну може дати родині Трампа надмірний вплив на законодавчі процеси, особливо в контексті законопроєкту STABLE Act, який має на меті впровадження регулювання стейблкоїнів. За їхніми словами, цей проєкт може бути використаний для отримання переваг для криптовалютних інвестицій, що, знову ж таки, може ставити під сумнів етичність такого підходу.

Це також ставить питання про роль лобістів у сучасних законодавчих ініціативах, зокрема у сфері криптовалют. Лобісти, що працюють на користь криптовалютних компаній, можуть мати значний вплив на ухвалення законів, що створюють сприятливі умови для криптовалютних проєктів. Сім’я Трампа, в свою чергу, активно використовує свої зв’язки для просування своїх інтересів, що додає новий вимір до політичних та бізнесових відносин у цьому секторі.

Попри ці побоювання, криптовалютні ініціативи родини Трампа демонструють, як швидко зростаючий ринок може ставати об’єктом політичних і бізнесових маніпуляцій. Технології, що розвиваються, такі як стейблкоїни, стають важливою частиною глобальної економіки, і, відповідно, здобувають все більше політичної уваги.

The post Як криптовалюта Трампа змінює правила гри в Конгресі appeared first on LOBBY CLUB.

The post У Вашингтоні відбувся 10-й Міжнародний Форум Government Relations appeared first on LOBBY CLUB.

Зокрема, у фокусі опинилися юридичні фірми Covington & Burling та Perkins Coie, які раніше активно працювали з урядами демократів та брали участь у резонансних політичних справах. Представники республіканської більшості в Конгресі переглядають співпрацю з клієнтами цих компаній, що є частиною ширшого перерозподілу впливу в юридичній сфері.

Після виборів у США все більше компаній та лобістських груп переорієнтовуються на співпрацю з юридичними фірмами, які мають тісніші зв’язки з нинішньою адміністрацією. Це закономірний процес, що спостерігався і при зміні влади в попередні роки, коли бізнес адаптувався до нових політичних реалій.

Разом із цим, адміністрація Трампа прагне активніше працювати з юридичними командами, які підтримують її ініціативи (MAGA – Make America Great Again), що створює нові можливості для республіканських фірм. Очікується, що це може змінити баланс впливу в юридичному секторі та перерозподілити ключові контракти в уряді та бізнесі.

Загалом ситуація у Вашингтоні демонструє класичну тенденцію змін у юридичному лобізмі після виборів. У нових умовах компанії переглядають свої партнерства, а юридичний ринок пристосовується до політичних змін, що є частиною демократичного процесу.

The post Перерозподіл впливу юридичних фірм у Вашингтоні після повернення Трампа appeared first on LOBBY CLUB.

Якщо ви працюєте у сфері лобізму, вам буде цікаво зазирнути за лаштунки політичних процесів та дослідити аналітичні можливості й інформаційні зрізи, які пропонує своїм користувачам OpenSecrets.

За даними веб-сайту, серед лідерів з витрат на лобіювання у США є такі країни, як Саудівська Аравія, Китай, РФ та Об’єднані Арабські Емірати. Ці держави інвестують значні кошти, щоб впливати на політичні рішення, економічні санкції, торговельні угоди та безпекові питання. Лобістські кампанії часто спрямовані на покращення іміджу країни або просування стратегічних інтересів у Вашингтоні.

Ресурс OpenSecrets дозволяє аналізувати лобістську діяльність за різними критеріями:

• За країнами – які уряди фінансують лобістські кампанії у США та в яких сферах вони найбільш активні.

• За організаціями – які корпорації та групи впливу витрачають найбільше на просування своїх інтересів.

• За галузями – які сектори економіки найактивніше залучені до лобістських процесів і які питання вони просувають.

Відкритість даних про лобізм допомагає громадськості, журналістам та дослідникам краще розуміти, хто і як впливає на ухвалення політичних рішень в Америі. Лобіювання у США залишається ключовим інструментом політичного впливу, що використовується як державами, так і корпораціями. Завдяки таким платформам, як OpenSecrets, можна відстежувати витрати на лобістську діяльність, оцінювати її ефективність та виявляти потенційні зловживання. Це важливий крок до прозорості політичних процесів та розуміння того, як гроші формують політичні рішення у Вашингтоні.

The post Лобізм без секретів: Як OpenSecrets розкриває витрати на політичний вплив у США appeared first on LOBBY CLUB.

Попередній указ Байдена передбачав, що колишні посадовці не могли протягом двох років працювати лобістами у сферах, які стосувалися їхньої державної служби. Крім того, обмеження передбачали заборону на представлення інтересів іноземних урядів. Однак указ Трампа скасував ці обмеження, що дозволяє екс-чиновникам одразу після звільнення брати участь у лобістських кампаніях та співпрацювати з іноземними клієнтами.

Прихильники скасування обмежень стверджують, що такі правила були надто жорсткими та обмежували можливості висококваліфікованих фахівців знайти роботу після завершення державної служби. За словами представників адміністрації Трампа, це рішення сприятиме “ефективному використанню досвіду” та не створюватиме бюрократичних перепон у переході до приватного сектору.

Критики, однак, вважають, що цей крок відкриває двері для потенційних конфліктів інтересів і може посилити корупційні ризики. Сенатор-демократ Шеррод Браун заявив, що скасування обмежень “перетворює уряд на розпродаж впливу для найвищих учасників ринку”. 

Можливі наслідки для американської політики

– Збільшення лобістського впливу: колишні чиновники зможуть одразу після звільнення використовувати свої зв’язки у владних структурах для просування інтересів великих корпорацій.

– Підвищений ризик «revolving door»: зменшення бар’єрів між урядом та бізнесом може призвести до збільшення випадків, коли посадовці ухвалюють рішення, вигідні їхнім майбутнім роботодавцям.

– Посилення етичних суперечностей: демократи вже готують законопроєкти, що мають відновити певні обмеження для екс-чиновників. Таким чином, ця тема може стати предметом серйозної політичної боротьби в Конгресі.

Скасування обмежень на лобізм для колишніх посадовців викликало гостру реакцію у Вашингтоні. З одного боку, цей крок створює більше можливостей для професійної мобільності. З іншого боку, він може призвести до посилення корпоративного впливу на урядові рішення. Чи стане це рішення довготривалим, залежатиме від політичних баталій у Конгресі та реакції суспільства.

The post Трамп відкриває двері для лобістів: скасовано обмеження для екс-чиновників appeared first on LOBBY CLUB.

Одна з основних відмінностей полягає в агресивності підходів. В Америці лобісти використовують більш прямолінійні і часто агресивні тактики для впливу на політиків. Це включає активну кампанію за вплив на ключових лідерів і спроби створити прямі зв’язки з політичними елітами. Лобісти в США також часто застосовують стратегії, що мають на меті змінити або сформувати політичний порядок денний, використовуючи великий бюджет і ресурси.

Натомість, в Європі лобізм має менш агресивний характер. Європейські лобісти схильні до більш поступових підходів, зосереджуючи увагу на технічних консультаціях з неелектованими чиновниками. У ЄС роль лобістів часто обмежується не стільки безпосереднім тиском на політиків, скільки на внесенні змін до політики через надання експертних даних і консультацій на рівні урядів або європейських інституцій. Цей підхід є частиною культури консенсусу, яка є характерною для європейських країн.

Ще однією ключовою різницею є структура лобістських організацій. В Америці багато лобістських компаній мають чітко визначену ієрархічну структуру, де лобісти часто працюють через політичні канали та з фокусом на підтримку партій. В Європі ж лобісти здебільшого працюють через мережі контактів з чиновниками та експертами, не маючи такої прямої політичної прив’язки. Це дозволяє їм діяти в рамках більш «підсвідомого» підходу, що іноді має кращу перспективу для довгострокових змін.

Важливим є також те, що в США лобізм часто зосереджений на інтересах великого бізнесу, особливо в таких секторах, як енергетика, фармацевтика та технології. Лобісти у цих сферах активно взаємодіють із законодавцями, щоб гарантувати, що закони та регулювання будуть вигідні для їхніх клієнтів. В Європі, хоча бізнес має великий вплив, існує більша увага до громадських інтересів та екологічної безпеки, що є важливим у формуванні політики ЄС.

Ще одна важлива відмінність – це рівень прозорості лобістської діяльності. У Європі вимоги до прозорості лобістів є значно суворішими, ніж в США. Європейські інституції вимагають, щоб лобісти публічно заявляли про свої інтереси та клієнтів, тоді як у США така практика не є обов’язковою і часто оминається. Ці відмінності часто спричиняють політичні суперечки, де європейські уряди виступають за більшу прозорість, а американські політики вважають це обмеженням свободи лобістів.

Крім того, в Європі лобізм часто враховує багатокрокові процедури прийняття рішень, де важливим є консенсус між різними країнами-членами ЄС. У США політичні рішення часто приймаються швидше, що дає лобістам можливість оперативно реагувати на зміни в політиці.

Лобізм, без сумніву, має важливе значення в обох регіонах, але його тактики та підходи змінюються в залежності від культурних, політичних та економічних умов. Різниця в методах є відображенням глибших відмінностей між політичними системами США та ЄС, що також впливає на способи досягнення політичних цілей. 

The post Тактики лобізму в Америці та Європі: культурні відмінності appeared first on LOBBY CLUB.

Одним із ключових напрямів лобістської діяльності є залучення додаткового фінансування до Європейського оборонного фонду (EDF). Великі оборонні концерни, такі як Airbus та BAE Systems, намагаються отримати доступ до мільярдних грантів ЄС, які раніше переважно виділялися на наукові розробки та інноваційні проєкти.

Ще одним важливим аспектом є посилення військової співпраці між країнами ЄС. Представники оборонної індустрії використовують лобістські механізми для сприяння створенню спільних оборонних програм, що дозволить компаніям розширити ринок збуту та отримати державні замовлення. Такі ініціативи підтримують окремі європейські уряди, які прагнуть зменшити залежність від американської військової техніки.

Разом із цим лобісти впливають на законодавчі процеси, пов’язані з експортом зброї. Деякі країни-члени ЄС вимагають посилення контролю над продажем озброєнь, тоді як представники оборонного сектору домагаються спрощення регуляторних процедур, аргументуючи це необхідністю швидкого реагування на безпекові загрози.

Витрати на лобіювання не обмежуються лише прямими контактами з європейськими політиками. Як підкреслює Politico, оборонні компанії фінансують аналітичні центри, які готують дослідження та рекомендації для законодавців, а також проводять активну роботу через асоціації, такі як Європейська оборонна агенція.

Таким чином, вплив оборонної промисловості на європейську політику значно зростає. Водночас, на думку експертів, це ставить під загрозу прозорість ухвалення рішень у сфері оборони та створює ризики нерівномірного розподілу ресурсів у межах ЄС.

The post Оборонна промисловість витрачає значні кошти на лобіювання в Брюсселі appeared first on LOBBY CLUB.

Головна мета зустрічі – вплинути на формування політики ціноутворення на ліки, зокрема домогтися змін у Законі про зниження інфляції (IRA) 2022 року, що передбачає державне регулювання цін на медикаменти. Представники фармацевтичного бізнесу намагалися переконати Трампа, що обмеження націнок та розширене державне регулювання можуть загальмувати інновації та зашкодити економіці.

Зустріч відбулася на тлі змін у керівництві PhRMA: новим головою ради став генеральний директор Pfizer Альберт Бурла, який одразу визначив пріоритети лобістської діяльності – дерегуляція фармацевтичного ринку, зменшення впливу уряду на ціноутворення та посилення захисту патентного законодавства.

Присутність Роберта Ф. Кеннеді-молодшого, відомого своїми скептичними поглядами щодо вакцинації, додала зустрічі резонансу. Його участь може свідчити про те, що адміністрація Трампа готова до відкритого діалогу з фармацевтичними компаніями, попри попередні розбіжності.

На зустрічі також обговорювалися можливості продовження ініціатив у сфері досліджень онкологічних та серцево-судинних захворювань. Це може свідчити про прагнення нової адміністрації підтримати інвестиції у медичні дослідження. Лідери PhRMA прагнуть позиціонувати індустрію як ключового партнера уряду у вирішенні проблем охорони здоров’я та наголошують на важливості розробки нових ефективних препаратів.

Фармацевтичне лобі також активно працює над переглядом державного регулювання фармацевтичного ринку, включаючи такі ініціативи, як спрощення правил для FDA та скасування так званого “штрафу на таблетки” (pill penalty), який обмежує монопольний статус маломолекулярних препаратів.

Хоча адміністрація Трампа поки що не демонструє однозначної підтримки фармлобістів, останні продовжують використовувати стратегію прямих переговорів із владою для просування своїх бізнес-інтересів та послаблення державного контролю. Водночас Білий дім скорочує фінансування Національного інституту здоров’я та здійснює масові кадрові зміни у ключових відомствах, що створює для фармацевтичної індустрії як ризики, так і нові можливості для лобіювання своїх інтересів.

The post Фармацевтичний лобізм у дії: як PhRMA просуває свої інтереси appeared first on LOBBY CLUB.

Оголошена як попередня рамкова угода наприкінці лютого 2025 року, ця домовленість передбачає, що Україна виділить частину майбутніх доходів від своїх природних ресурсів у спеціальний фонд, пов’язаний зі США, з метою залучення американських інвестицій та підтримки. З точки зору Києва, ця угода є одночасно стратегічною економічною можливістю та предметом обережного аналізу.

Карта мінеральних багатств України: основні родовища та окуповані території

Україна заявляє про наявність майже 15 трильйонів доларів у мінеральних ресурсах, включаючи найбільші в Європі родовища літію, урану та титану. Цей величезний ресурсний потенціал робить гірничодобувний сектор України привабливим для міжнародних інвесторів, хоча значна частина цих багатств розташована на територіях, що нині перебувають під російською окупацією, що значно ускладнює їх освоєння (Mapped: Ukraine”s Mineral Resources).

Угода між США та Україною щодо мінеральних ресурсів: основні положення та ключові деталі

Центральним елементом угоди між США та Україною щодо мінеральних ресурсів є створення Фонду інвестицій у відбудову, яким спільно керуватимуть обидві країни. Згідно з проєктом угоди, Україна виділятиме 50% доходів від майбутньої розробки своїх державних природних ресурсів у цей фонд, що спрямовуватиме кошти на відновлення країни (Mapping Ukraine”s mineral deal with the US).

Фактично це означає, що доходи від видобутку українських мінералів, вуглеводнів, нафти та газу будуть розподілені таким чином: половина – у державний бюджет України, як і раніше, а друга половина – у новий спільний фонд. У свою чергу, США зобов’язуються здійснювати довгострокову фінансову підтримку фонду та економічного відновлення України після війни. Представники обох держав спільно керуватимуть фондом, контролюючи інвестиції в українську інфраструктуру, промисловість та підприємства для забезпечення “безпеки, стабільності та процвітання України”. Така модель співпраці покликана гарантувати прозорість і ефективне використання коштів, а також надати США безпосередню роль у проєктах з відбудови України.

Одним із ключових факторів зацікавленості США в цій угоді є величезні поклади стратегічно важливих мінералів в Україні. Україна володіє близько 5% світових запасів мінеральних ресурсів загальною вартістю майже 15 трильйонів доларів. Серед них – одні з найбільших у Європі родовищ літію (важливого для виробництва батарей), титану (ключового для аерокосмічної та оборонної промисловості) та урану. Окрім того, країна має значні поклади графіту, марганцю, залізних руд, берилію та рідкоземельних елементів – 23 із 50 мінералів, які уряд США визначає як критично важливі для високотехнологічної та оборонної промисловості.

Протягом багатьох років цей природний потенціал залишався майже незадіяним через брак інвестицій та регуляторні перешкоди, що ще більше погіршилося внаслідок війни. Експерти галузі застерігають, що знадобиться чимало років, перш ніж інвестори зможуть отримати прибуток від цих ресурсів, зважаючи на значні руйнування та економічні виклики, спричинені війоною. Проте масштаби мінеральних багатств України – Київ говорить про “трильйони доларів” нерозроблених ресурсів – роблять країну потужним магнітом для іноземних інвестицій, за умови забезпечення відповідних безпекових гарантій та стабільних умов ведення бізнесу.

Згідно з рамковою угодою, США отримують частку у розвитку українських ресурсів в обмін на фінансову підтримку, проте документ не містить чітких гарантій безпеки для України. Це питання стало предметом жвавих дискусій у Києві. Президент Володимир Зеленський та його уряд наполягали на тому, що економічна угода має бути пов’язана з конкретними гарантіями безпеки, оскільки Україна не повинна передавати значну частину своїх майбутніх доходів без відповідних зобов’язань щодо захисту чи політичної підтримки.

Зокрема, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна “не підпише” угоду про рідкоземельні елементи та мінерали, якщо вона не включатиме положень про безпекові гарантії. Це питання істотно вплинуло на хід переговорів. Досягнутий компроміс здебільшого втілений у символічних формулюваннях: у преамбулі угоди зазначено прагнення США інвестувати у “вільну, суверенну та безпечну Україну”, а також міститься посилання на Будапештський меморандум 1994 року, що гарантував Україні безпеку в обмін на відмову від ядерної зброї. Проте жодного юридично обов’язкового пункту про оборонні гарантії так і не було включено, окрім загальних обіцянок США сприяти Україні в отриманні гарантій від третіх сторін.

Фактично це означає, що Україна погоджується ділитися значною частиною своїх майбутніх мінеральних доходів із фондом за підтримки США без отримання прямих гарантій безпеки, що викликає стурбованість у Києві.

Питання економічного суверенітету та реалізація угоди

Структура угоди також породжує дискусії щодо економічного суверенітету України. Виділяючи 50% державних доходів від природних ресурсів у фонд із міжнародним партнером, Україна фактично передає значну частину своїх стратегічних активів у спільне управління. Представники української влади запевняють, що така модель гарантує реінвестування коштів у відбудову країни, а також унеможливлює їхнє нецільове використання або корупційні ризики, оскільки фонд буде під подвійним контролем.

Однак у країні звучать й інші голоси. Деякі критики занепокоєні тим, що Україна може втратити повний контроль над своїми ресурсами. Зокрема, під час початкового етапу переговорів Вашингтон нібито вимагав права на 500 мільярдів доларів доходів від українських мінералів як “компенсацію” за минулу допомогу. Це перевищувало суму реальної допомоги, отриманої Україною, тож ця вимога була виключена з фінальної версії угоди. У підсумку, компромісний варіант – 50% надходжень до фонду – українська влада розглядає як більш збалансоване рішення, що перетворює потенційно односторонню схему “погашення боргу” на механізм спільних інвестицій.

Однак Україна має ретельно керувати цим партнерством, щоб воно відповідало національним інтересам. Досі залишаються відкритими питання щодо конкретного механізму функціонування фонду, фінансування окремих проєктів і визначення часток внесків. Юридичні аналітики підкреслюють, що саме ці аспекти потребують детального врегулювання в наступних домовленостях.

Як результат, угода щодо мінеральних ресурсів відкриває нові можливості для економічної співпраці між США та Україною, але її успішність залежатиме від продуманого впровадження та збереження балансу інтересів обох сторін.

Україна відкрита для міжнародних інвестицій

Угода щодо мінеральних ресурсів була укладена на тлі активних зусиль України із залучення міжнародного капіталу. Попри руйнівні наслідки війни, економіка країни продемонструвала значну стійкість: після різкого падіння ВВП на 28,8% у 2022 році в 2023-му економічне зростання склало близько 5,3%. Іноземні інвестори починають поступово повертатися: прямі іноземні інвестиції (FDI) зросли до 4,2 мільярда доларів у 2023 році, що є суттєвим збільшенням порівняно з лише 557 мільйонами доларів у 2022 році. Така динаміка свідчить про зростаючу довіру до українського ринку, оскільки компанії адаптуються до умов війни та бачать потенціал у подальшому відновленні країни.

Уряд у Києві активно залучає іноземний капітал, ставлячи за мету досягти 400 мільярдів доларів іноземних інвестицій у такі сектори, як технології, сільське господарство, чиста енергетика, оборонна промисловість, металургія та природні ресурси. Для покращення інвестиційного клімату впроваджуються ключові економічні реформи та антикорупційні заходи, а також пропонуються спеціальні стимули для інвесторів, готових брати участь у відбудові України.

Втім, бізнес-середовище в Україні залишається складним. Війна спричинила значні виклики, зокрема небезпеку для ведення бізнесу, порушення ланцюгів постачання та руйнування інфраструктури, що призвело до відтоку капіталу та підвищених ризиків для інвесторів. Усвідомлюючи ці труднощі, українська влада створила спеціальні інституції, такі як UkraineInvest, для сприяння притоку інвестицій та працює над спрощенням регуляторних процедур. Крім того, країна проводить масштабну судову та управлінську реформу відповідно до стандартів ЄС, що має на меті зміцнити верховенство права та підвищити довіру з боку міжнародних партнерів.

Станом на кінець 2024 року структура іноземних інвестицій в Україні свідчить про необхідність диверсифікації: найбільша частка FDI припадає на європейські країни (Кіпр і Нідерланди разом становлять майже половину всіх інвестицій, що частково пов’язано з фінансовими схемами), тоді як частка США у загальному обсязі іноземних інвестицій складає лише близько 5%.

Таким чином, угода між США та Україною щодо мінеральних ресурсів може стати важливим чинником зміни цього ландшафту, потенційно збільшуючи частку американських інвестицій та залучаючи інших міжнародних партнерів. Для України ключовим завданням є продемонструвати, що вона здатна ефективно реалізовувати великі міжнародні проєкти навіть в умовах воєнних викликів. У цьому сенсі угода щодо мінералів – не просто окремий договір, а індикатор відкритості України для глобальних інвесторів та її здатності забезпечити сприятливі умови для міжнародного капіталу.

Взаємовигідні економічні перспективи

Якщо угоду між США та Україною щодо мінеральних ресурсів буде реалізовано, вона може принести значні переваги обом країнам. Для України це партнерство обіцяє залучення фінансування та передових технологій, що сприятиме модернізації видобувної промисловості та відбудові економіки.

Спільний Фонд реконструкції забезпечить реінвестування частини природних ресурсів України у критичну інфраструктуру, енергетичні проєкти та промислові потужності, що дозволить максимально ефективно використовувати отримані доходи. Участь США принесе не лише інноваційні технології та передовий досвід у сфері управління, а й відкриє доступ до світових ринків для українського гірничодобувного сектору. Це, у свою чергу, може прискорити розвиток родовищ літію, нафти та інших природних ресурсів.

У довгостроковій перспективі ефективне використання цих ресурсів може суттєво збільшити експортні доходи України та її промисловий потенціал. Окрім економічної вигоди, успішна співпраця може зміцнити економічні та політичні зв’язки між США та Україною. Це також може послужити сигналом для інших союзників і приватних інвесторів, що Україна є привабливим напрямком для капіталовкладень.

Отже, ця угода забезпечить Україні не лише прямі інвестиції, а й можливість розбудови інноваційної, диверсифікованої та інтегрованої у світову економіку держави.

Переваги для США

Для Сполучених Штатів привабливість угоди так само очевидна. Вона надає США точку опори на ринку, багатому на ресурси, і дає можливість диверсифікувати постачання критично важливих мінералів, зменшуючи залежність від Китаю.

На сьогоднішній день США значною мірою залежать від імпорту рідкоземельних елементів та інших критично важливих матеріалів – близько 70% імпорту рідкоземельних металів до США надходило з Китаю в останні роки, а американські потужності у сфері видобутку та переробки цих ресурсів є обмеженими.

Інвестуючи у розвиток українських ресурсів, США можуть гарантувати собі альтернативні джерела таких елементів, як рідкоземельні метали, графіт і титан, які є життєво необхідними для виробництва електроніки, електромобілів, оборонних систем тощо. Це узгоджується зі стратегічною метою Вашингтона щодо зменшення впливу Китаю на ланцюги постачання у високотехнологічній та оборонній промисловості.

З економічної точки зору, американські компанії можуть отримати вигоду від контрактів та спільних підприємств у сфері видобутку, енергетики та інженерних проєктів, що реалізовуватимуться за рахунок фонду. Угода також може створити нові експортні ринки для американського машинобудування, гірничодобувного обладнання та фінансових послуг, оскільки Україна буде відбудовуватися.

Крім того, США розглядають угоду як геополітичний шанс: допомагаючи стабілізувати Україну через економічне зростання, вони сприяють регіональній безпеці у Східній Європі.Таким чином, угода може стати взаємовигідною: Україна використовує свої природні багатства для відновлення, тоді як США отримують надійного партнера для постачання критично важливих ресурсів та зміцнюють свій вплив у процесі післявоєнної реконструкції країни.

Обидві держави поділять майбутній економічний успіх – це справжнє партнерство, а не разова фінансова допомога. Проте ці позитивні результати залежатимуть від довіри та справедливого розподілу вигод у реалізації угоди.

Важливо підходити до оцінки угоди з певною часткою реалізму. На даному етапі Угода щодо мінеральних ресурсів перебуває лише на ранній “рамковій” стадії та стикається з низкою практичних перешкод, які необхідно подолати для реалізації її економічного потенціалу.

Безпека залишається головним викликом: активний конфлікт або ризик нової агресії з боку Росії можуть відлякати інвесторів та затримати реалізацію проєктів у видобувних зонах. Значна частина мінеральних покладів України (зокрема, частини Донбасу, багаті на руду) розташована у зонах бойових дій або поблизу них, що робить їх недоступними до забезпечення миру.

Крім того, відбудова необхідної інфраструктури – залізниць, доріг, експортних терміналів – вимагатиме значного капіталу та тривалого часу, навіть за підтримки фонду.

Ще одним викликом є ефективне управління новими інвестиціями: український уряд має продовжувати покращення державного управління, боротьбу з корупцією та зміцнення інституцій, щоб залучені кошти використовувалися прозоро та ефективно. Помилки у цих сферах можуть відлякати міжнародних інвесторів або призвести до марнування ресурсів.

Зі свого боку, Сполученим Штатам потрібна стабільна політична підтримка угоди. Майбутні адміністрації або Конгрес США повинні виконувати свої фінансові зобов’язання перед фондом і не піддаватися ізоляціоністським настроям, які можуть призвести до згортання партнерства.

Також варто враховувати нестабільність світових ринків: ціни на літій та інші корисні копалини можуть коливатися, і якщо вони впадуть, то очікувані “трильйони” потенційного доходу можуть не матеріалізуватися у повному обсязі.

Хоча економічна логіка угоди є обґрунтованою, її реалізація пов’язана з численними ризиками. Україна та США повинні ретельно керувати цим партнерством, щоб максимально використати взаємні економічні можливості та ефективно подолати виклики, що стоять перед ними.

LOBBY CLUB: Сприяння міжнародним бізнес-ініціативам

Організації, такі як LOBBY CLUB, відіграють ключову роль у перетворенні планів на реальність.

LOBBY CLUB – це міжнародна платформа, заснована в Україні за зразком провідних бізнес- та лобістських клубів Сполучених Штатів і Великої Британії.

Як керівник українського офісу LOBBY CLUB, я особисто спостерігаю, наскільки важливою є всебічна підтримка для іноземних інвесторів та бізнесу в Україні.

Наша місія – супроводжувати міжнародні проєкти на всіх етапах – від переговорів у залі засідань до реалізації будівельних проєктів, забезпечуючи юридичну, інвестиційну та медіапідтримку.

Ми допомагаємо юридичним та фізичним особам:

• Орієнтуватися в законодавстві,
• Отримувати необхідні ліцензії,
• Захищати інтелектуальну власність,
• Дотримуватися регуляторних вимог.

Крім того, ми сприяємо діалогу між інвесторами та українською владою, а також налагоджуємо зв’язки між американським бізнесом та українськими регуляторами.

Більше того, ми допомагаємо інвесторам знаходити надійних українських партнерів і перспективні проєкти, проводити детальну перевірку компаній (due diligence) та структурувати інвестиції для забезпечення успішної реалізації.

Висновок

Угода між США та Україною щодо мінеральних ресурсів знаменує собою сміливий та безпрецедентний етап у двосторонньому економічному співробітництві.

З точки зору України, ця угода надає можливість відновлення та модернізації економіки, використовуючи величезний природний ресурсний потенціал країни у партнерстві з США. Вона може відкрити доступ до мільярдних інвестицій, створити нові робочі місця та зміцнити роль України у глобальних ланцюгах постачання критично важливих матеріалів.

Водночас угода пов’язана зі значними викликами та компромісами: Україна бере на себе зобов’язання передати значну частку своїх майбутніх національних доходів, і це має відбуватися без шкоди для суверенітету та безпеки країни.

Відсутність чітких гарантій безпеки у межах угоди залишається суперечливим питанням, що змушує Україну покладатися на довгострокову політичну підтримку США та дипломатичні зусилля поза межами цієї угоди для посилення своєї обороноздатності.

Для міжнародних інвесторів угода є сигналом, що Україна відкрита для великого бізнесу та готова до гнучких партнерств для залучення капіталу. Вона підкреслює одночасно значні можливості (нерозвідані ресурси вартістю у трильйони доларів, економічний підйом, стратегічне геополітичне значення) та ризики (війна, політична невизначеність, складність реалізації), пов’язані з інвестуванням в Україну.

В цілому, тон Києва – обережний оптимізм. Український уряд визнає величезні можливості, які відкриває ця угода – від фінансування відбудови та прискорення економічного зростання до зміцнення стратегічного альянсу з США, – водночас влада відверто говорить про виклики, пов’язані з реалізацією угоди, та необхідність захисту національних інтересів.

Об’єктивний аналіз свідчить, що угода щодо мінеральних ресурсів, якщо її реалізувати прозоро та з належною обережністю, може стати справді трансформаційною для економіки України. Вона має потенціал перетворити країну на ключового гравця у сфері критичних мінералів та успішний приклад післявоєнної реконструкції.

Проте успіх потребуватиме постійної пильності, збереження збалансованого партнерства з США, дотримання високих стандартів державного управління та забезпечення того, щоб економічні вигоди відчули українські громадяни. Міжнародні інвестори, які стежать за розвитком цієї угоди, повинні звернути увагу на ретельний підхід до її впровадження. Еволюція угоди стане показником інвестиційного клімату України – її здатності реалізовувати складні міжнародні угоди, виконувати зобов’язання та знаходити баланс між залученням іноземних інвестицій і збереженням національного суверенітету.

У найближчі роки угода між США та Україною щодо мінеральних ресурсів може стати наріжним каменем післявоєнного економічного відродження України, якщо обидві сторони виконають свої зобов’язання та прагматична співпраця візьме гору над політичними розбіжностями.

Автор: Сергій Колісник, адвокат, керівник київського офісу LOBBY CLUB; доцент Національної академії внутрішніх справ; кандидат юридичних наук із понад 15-річним досвідом у сфері захисту прав людини.

The post Угода США-Україна про мінеральні ресурси: вплив на економіку та інвестиційний клімат України appeared first on LOBBY CLUB.

Одним з основних напрямків лобізму є боротьба за реформу податкової системи. Багато бізнесів, зокрема у сфері високих технологій, виступають за зменшення податкових ставок і вдосконалення податкових законів, щоб сприяти інвестиціям та розвитку інновацій. Однак уряд продовжує розглядати варіанти підвищення податків для багатших верств населення, що викликає жорстку протидію з боку підприємств, які виступають за збереження лояльних податкових умов.

Ще однією важливою лобістською битвою стане питання регулювання штучного інтелекту (ШІ) та технологічних компаній. Очікується, що в 2025 році технологічні гіганти активізують лобізм на користь зменшення державного контролю за індустрією. Вони виступають за помірковане регулювання, яке дозволить їм продовжувати інновації та розвиток у цій сфері без надмірних обмежень. Водночас політики, що орієнтуються на інтереси споживачів, пропонують більш жорстке регулювання, щоб убезпечити приватність та безпеку користувачів.

Ще одне поле лобізму, яке набирає популярності в 2025 році — це питання кліматичних змін та екологічної політики. Багато енергетичних компаній та підприємств, що займаються видобутком корисних копалин, будуть активно працювати, щоб зменшити вплив нових екологічних стандартів на свою діяльність. Вони будуть лобіювати за підтримку політики, яка дозволить зберегти високі темпи видобутку енергоресурсів, зокрема через покращення технологій очищення та зменшення впливу на навколишнє середовище.

Проблеми з безпекою та захистом даних також стануть важливою темою для лобістів. Оскільки кіберзагрози залишаються на першому плані, технологічні компанії будуть лобіювати за збереження ліберальної політики в сфері захисту даних, у той час як уряд може шукати шляхи для посилення кібербезпеки, що може включати нові вимоги щодо захисту персональних даних.

Нарешті, медичний сектор буде активно боротися за зміни в регулюванні фармацевтики та страхування. Зміни в охороні здоров’я, які включають питання доступності ліків, страховки та реімбурсацій, також привернуть увагу лобістів. Протидія з боку фармацевтичних компаній та медичних асоціацій може суттєво змінити напрямок реформ у цій сфері.

Лобізм у 2025 році обіцяє бути інтенсивним і багатогранним, оскільки кожна з цих битв матиме значний вплив на бізнес та економіку США, а також на політичну ситуацію в країні. Ці битви продовжать формувати не тільки внутрішню політику, але й глобальне співробітництво з іншими державами, що можуть постраждати від змін у регулюванні.

The post П’ять важливих лобістських битв у 2025 році: що чекає на політиків та бізнес? appeared first on LOBBY CLUB.

Veterans Land Board: історія та місія

Програма VLB була започаткована в 1946 році, коли після Другої світової війни до Техасу повернулися тисячі військових. Багато з них потребували житла, роботи та фінансової підтримки для початку нового життя. Техаський уряд вирішив створити спеціальний механізм, який би дозволив ветеранам отримати земельні ділянки у кредит за пільговими умовами. Це була не просто соціальна ініціатива – влада також прагнула стимулювати розвиток сільських регіонів і залучити нових землевласників.

Згодом програма розширилася – ветерани отримали можливість брати кредити на будівництво житла, ремонт будинків, а також користуватися мережею державних будинків для людей похилого віку та військових меморіальних кладовищ. Фінансування програми здійснюється через випуск державних облігацій, а її сталість забезпечується завдяки платежам самих ветеранів.

Як це працює?

Програма VLB охоплює кілька ключових напрямів:

• Пільгові кредити до 150 000 доларів на купівлю землі для фермерства або будівництва.

• Іпотечні кредити на житло з відсотковою ставкою нижче ринкової.

• Кредити на ремонт або модернізацію житла (наприклад, адаптація для ветеранів з інвалідністю).

• Державні будинки для людей похилого віку та кладовища для ветеранів.

Ця модель довела свою ефективність: за десятиліття її існування понад 130 000 ветеранів отримали землю, а програма значно вплинула на розвиток сільських регіонів Техасу.

Чи можливо це в Україні?

Україна після війни також стикнеться з викликом інтеграції великої кількості ветеранів у цивільне життя. Одним із рішень може стати створення аналогічної програми з надання пільгових земельних ділянок і кредитів для колишніх військових.

Можливі напрями реалізації:

1. Льготні іпотечні кредити для ветеранів – фінансування через спеціальний фонд із компенсацією частини вартості житла.

2. Підтримка фермерів-ветеранів – виділення земельних ділянок у власність або довгострокову оренду з можливістю отримання пільгових позик на сільське господарство.

3. Фінансування через облігації – використання довгострокових фінансових інструментів, що дозволять програмі працювати без значного навантаження на бюджет.

4. Розвиток інфраструктури для ветеранів похилого віку – створення державних будинків для ветеранів та підтримка меморіальних ініціатив.

Техаський досвід показує, що інвестування у ветеранів через програми доступного землеволодіння є вигідним як для самих військових, так і для держави. Україна має унікальний шанс створити дієвий механізм підтримки своїх захисників, який допоможе їм адаптуватися до мирного життя та сприятиме відбудові країни. Ветерани, які отримають землю або житло, матимуть мотивацію розвивати економіку, засновувати бізнеси та ставати частиною стабільного майбутнього України.

The post Земля для ветеранів: досвід США та можливості для України appeared first on LOBBY CLUB.

Програма була ініційована благодійною організацією Walking With The Wounded у співпраці з Королівським фондом під патронажем принца Вільяма. Її підтримала лікарня Norfolk and Norwich, що стало важливим кроком у залученні медичних установ до процесу працевлаштування ветеранів. Завдяки активному лобіюванню з боку королівської родини та благодійних організацій програма отримала необхідне фінансування та підтримку на державному рівні.

Step into Health спрощує доступ ветеранів до вакансій у медичних установах, організовує стажування та кар’єрні консультації. Вона також передбачає навчання роботодавців щодо адаптації військових навичок до цивільних професій. Онлайн-платформа дозволяє ветеранам швидко знаходити відповідні вакансії, а NHS – ефективно залучати нових працівників.

Ознайомчі стажування тривалістю 1–2 тижні дають ветеранам можливість спробувати себе у різних сферах NHS: адміністративній, технічній, логістичній або навіть медичній. Завдяки цьому вони краще розуміють, які професії їм підходять, і отримують необхідний досвід для подальшого працевлаштування.

Результати програми підтверджують її ефективність: тисячі ветеранів знайшли роботу в NHS, а 80% стажерів отримали постійні посади або вступили на навчання. Крім того, Step into Health допомогла заповнити кадровий дефіцит у сфері охорони здоров’я, а також сприяла зміні підходів до працевлаштування військових у цілому.

Україна може використати цей досвід, створюючи цільові програми у стратегічно важливих галузях – медицині, IT, аграрному секторі, будівництві. Важливим є і партнерство з великими роботодавцями, які можуть резервувати вакансії для ветеранів.

Також слід розвивати кар’єрні консультації та запроваджувати короткострокові стажування у цивільних установах. Це допоможе ветеранам адаптувати військові навички до цивільного ринку праці та знайти гідну роботу. Досвід Великобританії доводить: з правильним підходом ветерани можуть стати цінними фахівцями в різних сферах економіки.

The post Працевлаштування ветеранів у Великобританії: уроки для України appeared first on LOBBY CLUB.

Основною метою ACA було забезпечення страхового покриття для якомога більшої кількості громадян, зокрема тих, хто раніше не міг дозволити собі медичне страхування. До реформи близько 48 мільйонів американців не мали страховки, що становило майже 17% населення. Закон запровадив обов’язкове страхування, субсидії для людей із низьким та середнім рівнем доходу, а також розширив програму Medicaid, що дало можливість отримати безкоштовну або частково оплачувану медичну допомогу мільйонам громадян. Крім того, страховим компаніям заборонили відмовляти у покритті через наявність хронічних хвороб та встановлювати ліміти на загальну суму виплат.

Для військовослужбовців та ветеранів ця реформа мала значні переваги. Багато колишніх військових після звільнення зі служби не мали стабільного доходу та могли залишитися без страхового покриття. Розширення Medicaid і субсидування страхових планів дозволило їм отримати доступ до якісної медичної допомоги, включно з психіатричним лікуванням, яке особливо важливе для людей, що повертаються з війни. Крім того, посилення стандартів медичних послуг і акцент на профілактиці сприяли покращенню загального рівня здоров’я населення, що особливо актуально для ветеранів.

В Україні система охорони здоров’я базується на бюджетному фінансуванні та часткових доплатах, що створює значне навантаження на громадян. Досвід ACA показує, що всеохопна медична реформа можлива, якщо поєднувати бюджетні та страхові механізми. Україні варто розглянути можливість розширення державного фінансування лікування для уразливих груп, зокрема ветеранів, а також забезпечити законодавчі гарантії проти відмови у лікуванні. Як і в США, важливо поступово впроваджувати реформи, інформуючи громадян про їхні права та можливості, що дозволить уникнути хаосу та непорозумінь.

Досягнення універсального медичного покриття вимагає політичної волі, однак це інвестиція в майбутнє країни, її безпеку та добробут. Досвід ACA демонструє, що така реформа може значно покращити якість життя громадян, зменшити фінансове навантаження на домогосподарства та запобігти передчасним смертям через відсутність доступу до медичної допомоги. Для України це особливо актуально, адже майбутнє нашої держави залежить від здоров’я та добробуту тих, хто захищав її незалежність.

The post Американський досвід медичної підтримки військовослужбовців appeared first on LOBBY CLUB.

Кібербезпека як стратегічний ресурс Ізраїлю

Ізраїльська індустрія кібербезпеки активно підтримується урядом через спеціалізовані програми та податкові пільги для компаній, які розробляють передові рішення. Це дозволяє країні займати 20–25% частки світового ринку стартапів у сфері кіберзахисту, а обсяги венчурних інвестицій в ізраїльські кібертехнології щорічно перевищують 3 мільярди доларів.

Значну роль у цій екосистемі відіграють лобістські організації та галузеві асоціації, такі як Ізраїльська асоціація компаній кібербезпеки, які забезпечують взаємодію між бізнесом, урядом та міжнародними партнерами. Ці структури просувають вигідне регуляторне середовище, сприяють інвестуванню в стартапи та допомагають розширювати ізраїльський вплив у сфері високих технологій.

Проєкт Cyberbit: освіта, інновації та безпека

Програма Cyberbit була створена як відповідь на зростаючу потребу в кадрах для індустрії кібербезпеки. Вона орієнтована на випускників технологічних підрозділів Армії Оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) та ветеранів, які мають навички роботи в інформаційній сфері.

Головні особливості проєкту:
– Інтенсивна підготовка з використанням симуляторів кібератак та міжнародних сертифікацій (CISSP, CISM, CEH).
– Високий рівень працевлаштування – 85% випускників знаходять роботу протягом 6 місяців після навчання.
– Державна підтримка у вигляді грантів і стипендій, що дозволяє ветеранам отримувати освіту без фінансового навантаження.
– Тісна взаємодія з технологічним сектором, включаючи партнерство з компаніями Check Point, CyberArk, Imperva та іншими гігантами ринку.

Щорічно через Cyberbit проходять від 300 до 500 ветеранів, і ця цифра зростає, оскільки попит на фахівців з кібербезпеки у світі лише збільшується.

Глобальний вплив та потенційний досвід для інших країн

Ізраїль демонструє ефективну модель співпраці державного сектору, військових структур та бізнесу, що дозволяє не лише посилювати кібербезпеку країни, а й розвивати високотехнологічну індустрію.

Чому це важливо для інших країн?
– Створення аналогічних програм може стати поштовхом для розвитку власної кіберіндустрії.
– Інтеграція військових технологій у цивільний сектор сприятиме зміцненню цифрової безпеки.
– Співпраця уряду з технологічним бізнесом відкриває нові можливості для залучення інвестицій та експорту інновацій.

Для України досвід Cyberbit може бути корисним у рамках партнерств із такими компаніями, як Grammarly, Ajax Systems, а також у співпраці з державними ініціативами, зокрема Diia.City.

Висновок

Проєкт Cyberbit є прикладом того, як ефективні лобістські ініціативи можуть сприяти розвитку національної кіберіндустрії. Поєднання державного фінансування, приватних інвестицій та програм реабілітації ветеранів дозволяє не лише створювати робочі місця, а й зміцнювати кібербезпеку держави. Це стратегічний підхід, який може бути адаптований у різних країнах для підтримки як національної безпеки, так і технологічного сектору. 

The post Ізраїльський досвід у сфері кібербезпеки: роль лобістів  appeared first on LOBBY CLUB.

Одним із ключових напрямків роботи є забезпечення ветеранів доступом до кваліфікованих психологів та терапевтів. VAC покриває витрати на лікування ПТСР, депресії та тривожних розладів, а також надає підтримку членам їхніх сімей. Фінансова підтримка також є важливим аспектом реабілітації. Ветерани можуть отримувати щомісячні виплати на лікування та реабілітацію, а також гранти для відкриття власного бізнесу, особливо для тих, хто має інвалідність. Крім того, працюють онлайн-сервіси та гарячі лінії допомоги, що забезпечують цілодобову психологічну підтримку та анонімні консультації.

Успішна реалізація таких програм значною мірою залежить від співпраці уряду, громадських організацій та міжнародних партнерів. Лобіювання ініціатив на підтримку ветеранів в Канаді здійснюють численні організації та групи, серед яких виділяються такі, як Канадська асоціація ветеранів (Veterans Association of Canada) та “Canadian Institute for Military and Veteran Health Research”. Ці організації активно співпрацюють з урядом, пропонуючи дослідження, статистичні дані та рекомендації щодо покращення програм реабілітації. Вони також залучають громаду до обговорення важливих питань, пов’язаних із психологічним здоров’ям ветеранів, і ведуть кампанії на підтримку фінансування цих програм.

Приватний сектор також робить внесок у розвиток цих ініціатив. Великі канадські корпорації, такі як банки та технологічні компанії, інвестують у програми перепідготовки ветеранів, а міжнародні партнери допомагають Канаді впроваджувати найкращі практики у сфері психологічної реабілітації. Завдяки цим ініціативам рівень успішної соціальної адаптації ветеранів значно підвищується, а також зменшується рівень самогубств серед колишніх військових.

Отже Канада демонструє ефективний підхід до підтримки ветеранів завдяки державним ініціативам та співпраці з громадськими організаціями. Комплексні програми реабілітації, фінансова підтримка та доступ до сучасних методів терапії забезпечують ветеранам необхідну допомогу для успішної інтеграції в суспільство. Досвід Канади може бути корисним для України, аби покращити системи соціальної адаптації військовослужбовців після війни.

The post Системи психологічної підтримки ветеранів у Канаді appeared first on LOBBY CLUB.

США

GI Bill – Закон про права ветеранів

Цей закон, ухвалений ще після Другої світової війни, залишається однією з найефективніших програм підтримки ветеранів у світі. Він передбачає:
– фінансування освіти та професійного навчання для військовослужбовців після звільнення;
– пільгові кредити на житло без першого внеску;
– медичне забезпечення через систему Департаменту у справах ветеранів (VA);
– підтримку у працевлаштуванні.

Роль лобістів: Американські ветеранські організації, зокрема American Legion та Veterans of Foreign Wars (VFW), відіграли ключову роль у прийнятті цього закону. Вони активно тиснули на Конгрес, доводячи, що ветерани потребують соціальної адаптації після повернення з війни.

Велика Британія

Armed Forces Covenant – Хартія збройних сил

Сутність: Це політичне зобов’язання уряду та місцевих органів влади гарантувати рівні можливості для ветеранів у таких сферах:
– медична допомога (пріоритетний доступ до NHS для військових, які отримали поранення);
– забезпечення житлом (пільгові умови оренди та кредитування);
– соціальні виплати та допомога у працевлаштуванні.

Роль лобістів: Військові асоціації, такі як Royal British Legion, активно проводять кампанії для розширення дії цієї хартії, домагаючись нових привілеїв для ветеранів.

Канада

Veterans Charter – Хартія ветеранів

Сутність: Канадська програма підтримки ветеранів передбачає:
– щомісячні пенсійні виплати;
– покриття витрат на лікування, реабілітацію та психологічну підтримку;
– фінансові пільги для сімей загиблих військовослужбовців.

Роль лобістів: Ветеранські організації, такі як Royal Canadian Legion, наполягали на покращенні умов медичного страхування для військових та створенні програм для соціальної інтеграції ветеранів.

Німеччина

Soldatenversorgungsgesetz – Закон про військову службу

Сутність: Закон спрямований на довгострокове соціальне забезпечення ветеранів, включаючи:
– грошові компенсації за бойові поранення;
– професійну перекваліфікацію;
– спеціальні програми медичної реабілітації.

Роль лобістів: Асоціації ветеранів Бундесверу та профспілки військовослужбовців активно впливали на зміни в законодавстві, вимагаючи розширення пільг та покращення фінансування реабілітаційних центрів.

Франція

Кодекс військової пенсії та допомоги жертвам війни

Сутність: Французьке законодавство передбачає:
– довічні пенсійні виплати для ветеранів та їхніх сімей;
– повне покриття медичних витрат;
– соціальні пільги, включаючи безкоштовний транспорт і податкові знижки.

Роль лобістів: Французькі асоціації ветеранів, такі як Union Nationale des Combattants, докладають значних зусиль для адаптації закону до нових викликів, зокрема для ветеранів сучасних конфліктів.

The post Закони та програми підтримки ветеранів у світі appeared first on LOBBY CLUB.

Регулювання та реєстрація лобістів

З 2022 року в Німеччині діє закон про реєстрацію лобістів (Lobbyregistergesetz), який вимагає, щоб усі особи та організації, які намагаються впливати на процес ухвалення законів у Бундестазі чи федеральному уряді, вносили себе до відкритого реєстру лобістів. У цьому реєстрі вказуються дані про клієнтів, фінансування та цілі лобістської діяльності.

Методи лобіювання

Німецькі лобісти використовують різні підходи для впливу на політичні рішення, серед яких:

​•​ Прямий діалог із депутатами та чиновниками через офіційні зустрічі та слухання.

​•​ Експертні консультації – лобістські групи часто надають аналітичні матеріали та дослідження, які можуть вплинути на законодавчі ініціативи.

​•​ Громадський тиск – активне використання ЗМІ, соціальних мереж та петицій для формування суспільної думки.

Хто здійснює лобізм?

Серед головних лобістських гравців у Німеччині можна виділити:

​•​ Бізнес-асоціації (наприклад, Федерація німецької промисловості – BDI).

​•​ Профспілки (наприклад, DGB – Об’єднання німецьких профспілок).

​•​ Екологічні та соціальні організації, такі як Greenpeace чи Transparency International.

​•​ Консалтингові компанії та незалежні лобісти.

Баланс між впливом та прозорістю

Хоча лобізм є невід’ємною частиною демократичногопроцесу, у Німеччині прагнуть досягти рівноваги між впливом бізнесу та громадськими інтересами. Впровадження реєстру лобістів, а також обов’язкове декларування контактів із політиками допомагає зробити цей процес більш відкритим та підзвітним суспільству.

Сучасний лобізм у Німеччині – це сфера, що постійно вдосконалюється, адаптуючись до змін у суспільних очікуваннях і законодавстві, та слугує важливим механізмом для врахування інтересів різних груп у державному управлінні.

The post Як працює лобізм у сучасній Німеччині appeared first on LOBBY CLUB.

Під час конференції віцепрезидент Венс висловив критику на адресу європейських союзників, звинувативши їх у відході від спільних демократичних цінностей та натякнувши на обмежену участь Європи у майбутніх переговорах щодо України. Ці заяви викликали занепокоєння серед європейських лідерів та підкреслили необхідність активізації української дипломатії у Сполучених Штатах. 

У цьому контексті професійні лобісти можуть стати ключовими гравцями у формуванні сприятливого ставленняамериканського політичного істеблішменту до України. Їхня діяльність може включати:

​Налагодження контактів з новою адміністрацією: Встановлення прямих зв’язків з ключовими особами в уряді та Конгресі США для донесення позиції України та обговорення можливих напрямків співпраці.

​Інформування про ситуацію в Україні: Регулярне надання актуальної інформації про події в Україні, зокрема про агресію з боку Росії, для формування об’єктивного уявлення серед американських політиків.

​Просування законодавчих ініціатив: Підтримка прийняття законів, спрямованих на посилення санкцій проти Росії та надання Україні військової та економічної допомоги.

Співпраця з професійними лобістами у Вашингтоні може надати Україні низку переваг:

​Досвід та експертиза: Американські лобісти мають глибоке розуміння механізмів прийняття рішень у США та можуть ефективно представляти інтереси своїх клієнтів.

​Широка мережа контактів: Вони володіють розгалуженими зв’язками серед політиків, аналітичних центрів та медіа, що дозволяє швидко поширювати необхідну інформацію та впливати на громадську думку.

​Оперативність: У швидкозмінному політичному середовищі лобісти можуть оперативно реагувати на нові виклики та адаптувати стратегію відповідно до поточних реалій.

The post Зміна політичного ландшафту США та її вплив на Україну appeared first on LOBBY CLUB.

Згідно з повідомленнями, понад сто організацій в Україні залишилися без фінансування після заморозки програм USAID. Особливо постраждали організації, що займаються захистом прав людини, культурним виробництвом та медіа-сектором. Наприклад, незалежні ЗМІ, які отримували понад 80% фінансування від USAID, опинилися на межі банкрутства. 

Ці зміни змушують лобістів адаптувати свої стратегії, зокрема, шукати альтернативні джерела фінансування та переглядати пріоритети у взаємодії з урядовими структурами. Прогнози свідчать про можливе скорочення фінансування гуманітарних ініціатив, що може вплинути на діяльність численних неурядових та міжнародних організацій.

У відповідь на ці виклики, лобісти можуть зосередитися на просуванні законодавчих ініціатив, які сприяють залученню приватних інвестицій у гуманітарні проекти, а також на розвитку партнерств між державними та приватними структурами для забезпечення стабільного фінансування.

Загалом, заморозка USAID стала каталізатором змін у лобістських стратегіях, змушуючи організації адаптуватися до нових реалій та шукати альтернативні шляхи забезпечення фінансування та підтримки своїх ініціатив.

The post Як заморозка USAID впливає на лобістські стратегії у Вашингтоні appeared first on LOBBY CLUB.

Значна частина цих лобістських зусиль зосереджена на зміні або пом’якшенні санкцій, накладених на країни, компанії та окремих осіб. У центрі процесу – колишні американські посадовці, які мають значний досвід роботи з адміністративними механізмами та законодавчими ініціативами США. Саме вони стають ключовими гравцями у переговорах між урядами та корпораціями, які прагнуть зменшити санкційний вплив на свій бізнес.

За оцінками The Washington Post, найбільше лобістських запитів у цій сфері стосуються таких країн, як Венесуела, Ліван та Китай. Юридичні фірми та спеціалізовані лобістські агентства активно використовують наявні законодавчі механізми, щоб змінювати санкційну політику через Конгрес США або впливати на рішення адміністрації президента. Експерти зазначають, що завдяки зростанню цього сегмента ринку Вашингтон фактично перетворюється на глобальний центр переговорів щодо санкційного регулювання.

Лобізм у сфері санкцій стає дедалі впливовішим інструментом міжнародної політики. Чи зможуть уряди та регулятори встановити додатковий контроль за цією практикою – питання, яке залишається відкритим.

The post Зростання лобістської індустрії, пов’язаної з санкціями США appeared first on LOBBY CLUB.

Його професійний шлях охоплює понад 15-річний досвід лідерства у сфері логістики, авіації та міжнародної торгівлі. Він є досвідченим керівником у сфері оптимізації ланцюгів постачання, дотримання нормативних вимог і стратегічного планування, сприяючи зростанню бізнесу через міжнародні партнерства та інноваційні стратегії.

Наразі Олександр обіймає посаду генерального директора As a Bee & Co LLC, успішно керуючи виходом компанії на ринок США, що спеціалізується на імпорті та експорті продовольчих і споживчих товарів. Також він є генеральним директором Post International LLC.

Окрім професійної діяльності, Олександр захоплюється мотоспортом.

Впевнені, що його досвід, експертиза та енергія будуть корисними для всієї спільноти LOBBY CLUB!

The post Вітаємо нового члена LOBBY CLUB – Олександра Ігнатюка! appeared first on LOBBY CLUB.

Реформа спортивної системи – це ключовий етап для створення сучасних умов розвитку спорту в Україні. Експертна рада аналізуватиме чинну систему, напрацьовуватиме ефективні механізми змін і сприятиме їх реалізації на державному рівні.

Команда LOBBY CLUB активно долучається до цього процесу, забезпечуючи аналітичну та експертну підтримку. Наше завдання – створити кращі умови для розвитку спорту в Україні та наблизити до європейських стандартів!

The post У межах реалізації проєкту – Офісу розробки та розвитку “Трансформація спорту”, член LOBBY CLUB Тарас Самборський став головою Експертної ради з питань реформування системи спорту України appeared first on LOBBY CLUB.

Чому це важливо?

1. Стратегічне планування передвиборчих кампаній
Ефективна виборча кампанія – це детальний аналіз, чітко сформульовані цілі та правильна тактика:

• Аналіз електоральної ситуації та конкурентного середовища.

• Розробка ефективної виборчої стратегії.

• Побудова комунікаційної платформи кандидата.

2. Формування та розвиток політичного іміджу

Створення впізнаваного та позитивного іміджу – ключ до довіри виборців:

• Персональний брендинг.

• Робота з медіа та антикризові комунікації.

• Підготовка публічних виступів та презентацій.

3. Політичні технології та GR (Government Relations)

Використання сучасних технологій і правильна взаємодія з виборцями підвищують шанс на перемогу:

• Мобілізація виборців та соціологічні дослідження.

• Аналітика громадської думки та прогнозування результатів.

• Робота з лідерами думок, експертними групами та громадянським суспільством.

4. Digital & PR-супровід

Сучасна політика неможлива без потужної онлайн-присутності:

• Просування у соціальних мережах та онлайн-комунікації.

• Управління репутацією у ЗМІ.

• Відеопродакшн та розробка рекламних кампаній.

Для кого наші послуги?

• Політичних партій та кандидатів.

• Депутатів, мерів та місцевих лідерів.

• Громадських діячів та організацій.

Успішна кампанія починається сьогодні! Залучайте LOBBY CLUB, щоб отримати ефективну стратегію, медійну підтримку та технологічні рішення, які приведуть вас до перемоги.

За детальною інформацією звертайтеся за поштою або телефоном:  +380 (99) 569 25 53

contact@lobbyclub.info

The post Ефективні передвиборчі кампанії та політичні технології appeared first on LOBBY CLUB.

Експерти зазначають, що адміністрація Трампа традиційно фокусується на зменшенні регуляцій та підтримці американського ббізнесу. Тож зазначені компанії вже використовують низку стратегій для укріплення своїх позицій:

• Фінансові внески на політичні кампанії Трампа. Фінансова підтримка ключових гравців адміністрації дозволяє впливати на прийняття рішень.

• Прямий доступ до керівників. Топменеджери Meta, Amazon та Tesla активно беруть участь у консультаціях із представниками адміністрації.

• Створення коаліцій. Лобістські групи, створені за участю цих компаній, об’єднують інші корпорації для просування спільних ініціатив.

Прогнози та перспективи 2025 року

У 2025 році Meta, Amazon та Tesla використовуватимуть свої політичні зв’язки, щоб зміцнити позиції на ринку та отримати конкурентні переваги:

1. Meta: Компанія зосередиться на лобіюванні законодавства у сфері штучного інтелекту, яке дозволить їй уникнути жорсткого регулювання. Meta також активно працюватиме над збереженням своєї монополії на ринку цифрової реклами. Від адміністрації Трампа вона очікує пом’якшення вимог до збору та обробки даних користувачів, що допоможе зберегти її лідерство у сфері Big Data.

2. Amazon: Головною метою компанії стане використання державних інфраструктурних програм для модернізації власних логістичних систем. Amazon також працюватиме над отриманням податкових пільг для розширення складів і центрів обробки даних у США. Окрім цього, компанія лобіюватиме зміни в торговельній політиці, щоб уникнути нових тарифів і стимулювати глобальний експорт.

3. Tesla: Під керівництвом Ілона Маска Tesla буде активно лобіювати розширення програм субсидій на електромобілі та розвиток зеленої енергетики. Компанія планує отримати державну підтримку для будівництва нових заводів з виробництва акумуляторів і розширення мережі зарядних станцій. Політична підтримка також може допомогти Tesla в освоєнні нових ринків і залученні додаткових інвестицій.

Отже, тісні зв’язки Meta, Amazon та Tesla з адміністрацією Трампа забезпечують їм вагомі переваги у 2025 році. Однак це також викликає занепокоєння з боку опозиції та громадськості, яка вимагає прозорості у відносинах бізнесу та влади. У майбутньому важливо спостерігати за тим, як ці корпорації будуть використовувати свої привілеї для подальшого розвитку технологічної галузі США.

The post Зв’язки технологічних гігантів із адміністрацією Трампа: Які плани в Meta, Amazon і Tesla на 2025 рік appeared first on LOBBY CLUB.

Запрошуємо вас взяти участь у 10-му Міжнародному Government Relations Форум, який відбудеться у Вашингтоні. Це унікальна платформа для обговорення нових тенденцій у сфері Government Relations, лобізму та публічної дипломатії.

Дата та місце: 27 березня

Вашингтон, округ Колумбія

Що на вас чекає?

• Панельні дискусії з топ-лобістами, політичними стратегами та експертами з комунікацій

• Кейс-стаді успішних GR-кампаній на глобальному рівні

• Взаємодія з представниками урядів, бізнесу, громадських організацій та міжнародних інституцій

• Ексклюзивний нетворкінг у колі впливових фахівців

 Кому буде цікаво?

• Лобістам та GR-фахівцям
• Бізнесу, що працює з державними структурами
• Дипломатам та міжнародним експертам
• Політикам, аналітикам

Не пропустіть можливість бути частиною глобального GR-діалогу та отримати нові інструменти для ефективної взаємодії з владою!

За детальною інформацією звертайтеся за поштою або телефоном: contact@lobbyclub.info та +380 (67) 695 59 58

Вашингтон чекає на вас!

The post Запрошуємо вас взяти участь у 10-му Міжнародному Government Relations Форум у Вашингтоні appeared first on LOBBY CLUB.

На цьому заході ви матимете змогу:

Розширити свою професійну мережу:
Зустрічайте лідерів ринку, стратегічних партнерів, потенційних клієнтів та експертів, які активно шукають нові проекти. Спілкування з представниками американських компаній, міжнародних корпорацій та провідними бізнес-лідери створить унікальну базу для майбутніх успішних співпраць.

Знайти реальних партнерів для міжнародної співпраці:
Під час заходу відкриються можливості для встановлення контактів із великими інвесторами, конгресменами, лобістами, високопосадовцями та політичними діячами, які формують майбутнє світової економіки. Ці зустрічі можуть стати поштовхом до залучення капіталу, реалізації амбітних проектів та виходу на нові ринки.

Розкрити нові інвестиційні можливості:
Зустрічайте великих інвесторів та фінансових аналітиків, які готові підтримати перспективні проекти. Налагоджені контакти з представниками великого бізнесу та інвестиційних платформ відкриють доступ до значних фінансових ресурсів для розвитку вашого бізнесу.

Побудувати стратегічні партнерства з політичними діячами:
Обговорюйте актуальні питання розвитку економіки з конгресменами, лобістами та іншими високопосадовцями, які можуть стати вашими союзниками у вирішенні державних і міжнародних завдань. Ці контакти сприятимуть формуванню сприятливого політичного клімату для ваших ініціатив.

Кожне нове знайомство може стати каталізатором для значущих змін у вашому житті.

За детальною інформацією стосовно організації бізнес-подорожей та економічної платформи Україна-США звертайтеся за поштою або телефоном: +380 (67) 695 59 58

contact@lobbyclub.info

The post Економічна платформа – місце для нових контактів appeared first on LOBBY CLUB.

Чому це важливо?

1. Доступ до міжнародного бізнес-середовища

США – один із найбільших центрів світової економіки, де створюються інноваційні моделі ведення бізнесу. Для українських підприємців це шанс:

• Знайти інвесторів та стратегічних партнерів.

• Вивчити новітні бізнес-моделі та адаптувати їх до українського ринку.

• Вийти на міжнародні ринки та уклаcти вигідні контракти.

2. Зміцнення дипломатичних зв’язків

Для політичних діячів поїздки до США – це можливість:

• Встановити прямий діалог з американськими колегами.

• Посилити лобіювання українських інтересів на міжнародній арені.

• Отримати підтримку в питаннях безпеки, економіки та міжнародної співпраці.

3. Інновації та технологічний розвиток

США – центр світових інновацій, тому подорож надає можливість:

• Знайомитися з новітніми технологіями.

• Налагоджувати співпрацю з технологічними компаніями.

• Впроваджувати передові цифрові рішення в бізнесі.

4. Політичний вплив та імідж України

Присутність українських політиків та бізнесменів на міжнародних заходах у США зміцнює:

• Вашу репутацію як надійного партнера.

• Створює можливості для розвитку економічних відносин.

• Допомагає формувати нову генерацію українських лідерів.

Подорожі українських підприємців, політичних діячів та інноваторів до США – це не витрати, а інвестиція в ваше майбутнє та України. Кожна така зустріч, кожна домовленість та новий контакт можуть стати поштовхом для економічного зростання, політичного зміцнення та міжнародного розвитку вашого бізнесу. Економічна платформа Україна-США, створена LOBBY CLUB, відбудеться у Вашингтоні – в самому центрі прийняття ключових економічних і політичних рішень. Це місце, де українські підприємці та політичні діячі зможуть налагодити прямий діалог із американськими партнерами та знайти реальні можливості для співпраці з американськими інвесторами та високопосадовцями.

За детальною інформацією стосовно організації бізнес-подорожей та економічної платформи Україна-США звертайтеся за поштою: contact@lobbyclub.info.

The post Бізнес-подорож до США з LOBBY CLUB: важливість та користь appeared first on LOBBY CLUB.

Особливим доповненням програми стала участь у “Раллі в честь перемоги” Дональда Трампа. Цей масштабний захід, який відбувся у Capital One Arena, став яскравим моментом нашої програми. У своїй промові обраний Президент Дональд Трамп висловив подяку своїм прихильникам за єдність і підтримку, а також наголосив на важливості подальшої реалізації планів розвитку країни.

Програма інавгураційних заходів висвітлена у відомих американських ЗМІ.

The post LOBBY CLUB повідомляє про успішну реалізацію спеціальної програми заходів до інавгурації 47-го Президента США Дональда Трампа, організованих нашим клубом appeared first on LOBBY CLUB.

Основною метою цього партнерства є утвердження моделі організації та управління сферою спорту в Україні, а також коригування підходів держави щодо створення сприятливих умов для розвитку спортивної галузі. Окрему увагу буде приділено подоланню рудиментів радянської системи спорту, щоб закласти міцний фундамент для сучасних європейських стандартів.

Ключові напрями співпраці:
• Формування сприятливих умов для розвитку та укріпленню сфери спорту в Україні.
• Удосконалення законодавчої бази з урахуванням кращих світових практик.
• Спільна участь у проєктах, присвячених популяризації сучасних методів управління спортивними організаціями.
• Залучення інвестицій та просування прогресивних ініціатив, що сприятимуть розвитку спорту в Україні.
• Налагодження тісної взаємодії та обмін інформацією, щоб об’єднати зусилля та створити єдине інформаційне поле.

Співпраця із Міністерством молоді і спорту України дасть змогу стимулювати оновлення підходів до розвитку спорту, осучаснити управлінські механізми і закласти міцний фундамент для підготовки нових чемпіонів.
Разом із Міністерством молоді і спорту України ми прагнемо впровадити сучасні інноваційні рішення для розвитку спортивної сфери в Україні зробити спорт дійсно доступним і інвестиційно привабливим, врахувати найкращій світовий досвід!

The post У межах реалізації проєкту – Офісу розробки та розвитку “Трансформація спорту”, член LOBBY CLUB та голова Громадської організації «Спортивний контекст» Олександр Ларін підписав із Міністром молоді і спорту України Матвієм Бідним Меморандум про взаємодію та співпрацю! appeared first on LOBBY CLUB.

Під час подій, що супроводжували інавгурацію, представники корпорацій намагались встановити важливі зв’язки з чиновниками, щоб забезпечити свої інтереси в новому політичному кліматі. Особливо важливими були індустрії енергетики, охорони здоров’я та технологій, які шукали підтримку для своїх політичних ініціатив.

Під час передінавгураційного балу Crypto Ball у Вашингтоні зібралися нові прихильники Трампа, включаючи каліфорнійських мільйонерів з технологічного сектору та соціальних інфлюенсерів. Це свідчить про розширення кола підтримки Трампа серед технологічних, криптовалютних та фінансових кіл.

Згідно з інформацією, інавгураційний комітет Трампа зібрав щонайменше 170 мільйонів доларів, зокрема завдяки значним внескам таких осіб, як Джефф Безос та Марк Цукерберг. Це підкреслює важливість фінансової підтримки з боку бізнес-лідерів для успішного проведення інавгураційних заходів.

Лобісти активно готувались до інавгураційних заходів Трампа, намагаючись залучити його адміністрацію до своїх проєктів. Вони мають на меті добитися вигод для своїх бізнесів у таких сферах, як енергетика, інфраструктура, а також технології. Лобістські фірми активно працюють над забезпеченням політичної підтримки для великих компаній, таких як ExxonMobil, Facebook та інших.

Це є частиною більш широкої стратегії, де лобісти виступають посередниками між корпораціями та урядом, і їх роль значно зростає під час таких важливих подій, як зміна адміністрації.

Додатково, багато бізнесменів і підприємств створюють спеціальні стратегії для забезпечення підтримки у вигляді лобістських послуг. Лобісти не лише намагаються забезпечити фінансові вигоди для своїх клієнтів, але й формують нові мережі, які можуть допомогти їм у довгостроковій перспективі.

Деякі університети також звертаються до лобістів для захисту своїх інтересів. Наприклад, у січні 2025 року Гарвардський університет найняв Ballard Partners, фірму, яка має тісні зв’язки з командою Трампа. Це рішення було обумовлене можливими політичними загрозами, зокрема, стосовно можливих податків на багатство університету і зменшення федерального фінансування. Це показує, як університети, як і інші інституції, використовують лобізм для захисту своїх інтересів в умовах змінної політичної ситуації.

Загалом, ситуація, що склалася навколо інавгурації Дональда Трампа, демонструє, як політичні події можуть впливати на стратегії лобістів, які використовують можливості для реалізації корпоративних і наукових інтересів.

The post Інавгурація Трампа: Лобісти на передовій політичних змін appeared first on LOBBY CLUB.

Які країни задають тон?

У таких країнах, як Японія, Індія, Південна Корея та Сінгапур, лобізм існує на професійному рівні. Наприклад, у Японії компанії активно співпрацюють із державними структурами через об’єднання, як-от “кейрецу” (система корпоративних альянсів). У Сінгапурі прозорість та чітке регулювання визначають взаємодію бізнесу й уряду. Водночас в Індії лобізм значною мірою залежить від персональних зв’язків і соціального впливу, хоча останніми роками робляться кроки до більшої прозорості.

У чому особливість азійського підходу?

Лобізм в Азії відзначається значною роллю неформальних домовленостей та особистих зв’язків. Наприклад, у Південній Кореї впливові корпорації (“чеболі”) відіграють провідну роль у формуванні державної політики, використовуючи як офіційні, так і неофіційні канали комунікації. Водночас у Китаї політична система майже не визнає лобізму, але роль бізнес-асоціацій та неформальних контактів у владних структурах не можна недооцінювати.

Виклики та перспективи

Основний виклик для азійського лобізму — це забезпечення більшої прозорості та довіри суспільства до процесу прийняття рішень. Хоча в деяких країнах, таких як Сінгапур, лобізм є добре регульованим, у більшості держав відсутні прозорі реєстри чи інші інструменти для контролю над лобістською діяльністю.

Лобізм у країнах Азії — це не просто адаптація західних практик, а їхнє переосмислення в контексті місцевих традицій. Він продовжує розвиватися, інтегруючи сучасні механізми прозорості та водночас зберігаючи культурну специфіку.

The post Лобізм в Азії: як це працює та в чому його унікальність appeared first on LOBBY CLUB.

🇺🇸 Лобізм у США

США є світовим лідером у питанні прозорості лобістської діяльності. Лобісти зобов’язані реєструватися в системі “Lobbying Disclosure Act” та звітувати про свої витрати, клієнтів і сфери діяльності. Публічний доступ до цієї інформації дозволяє громадськості контролювати, хто і як впливає на політичні рішення. Завдяки цьому система виглядає чіткою та врегульованою, хоча й піддається критиці через можливі конфлікти інтересів.

🇪🇺 Лобізм у ЄС

У Європейському Союзі регулювання лобізму залишається менш строгим. Наприклад, реєстрація в “Transparency Register” є добровільною для багатьох організацій, що ускладнює контроль за їхньою діяльністю. Крім того, різноманіття політичних систем у країнах-членах ЄС додає складності в уніфікацію правил.

Що системи можуть запозичити одна в одної?

США можуть вчитися в ЄС більш інклюзивному підходу до врахування інтересів громадянського суспільства, зокрема шляхом активнішого залучення громадських організацій до політичного процесу. Це включає створення майданчиків для регулярного діалогу між владою та громадськістю, що допоможе уникнути домінування великих корпоративних інтересів.

ЄС, своєю чергою, може впровадити жорсткіші вимоги до реєстрації лобістів та створити єдиний механізм для контролю за їхньою діяльністю. Наприклад, зобов’язання публікувати детальні звіти про зустрічі з представниками влади та конкретні питання, що обговорювалися, підвищать довіру громадськості до процесу ухвалення рішень.

Окрім цього, обидві сторони можуть запозичити практики створення незалежних наглядових органів для моніторингу лобістської діяльності. Такі органи можуть забезпечити дотримання етичних стандартів і проводити розслідування у випадках можливих порушень.

Важливою сферою для запозичення також є впровадження навчальних програм для лобістів, що сприятиме підвищенню професійної етики та стандартів у цій сфері. Відкритий обмін досвідом між США та ЄС може стати важливим кроком до побудови ефективної та прозорої системи лобізму.

Висновки

Порівняння лобістських практик США та ЄС демонструє, що ефективна система потребує балансу між прозорістю, гнучкістю та залученням громадськості. Співпраця у цій сфері може сприяти підвищенню довіри до політичних процесів і поліпшенню демократичного управління в обох регіонах.

The post Лобістський досвід в США та ЄС: що можна запозичити один в одного? appeared first on LOBBY CLUB.

Як працює цифровий лобізм?

Сьогодні соціальні мережі, такі як Facebook, Instagram, Twitter і навіть TikTok, стали невід’ємною частиною лобістських кампаній. Завдяки цим платформам лобісти можуть охоплювати тисячі людей у режимі реального часу. Наприклад, кампанії з використанням хештегів здатні створювати масовий громадський резонанс, а таргетована реклама дозволяє доставляти повідомлення безпосередньо до потрібної аудиторії – від виборців до законодавців.

Таргетинг: ключ до ефективності

Одним із найпотужніших інструментів у руках лобістів є таргетинг – здатність налаштовувати рекламу та повідомлення для конкретних аудиторій. За допомогою аналітики даних і алгоритмів платформи можуть ідентифікувати ключові демографічні групи, такі як прихильники певної політики, молоді виборці чи підприємці.

Прикладом може бути кампанія, спрямована на захист екології: відео, яке показує вплив законопроєктів на довкілля, таргетується на активістів і молодь, тоді як серйозні аналітичні звіти відправляються безпосередньо політичним лідерам через LinkedIn.

Лобісти та digital-маркетологи: новий тандем

Ефективність таких кампаній значною мірою залежить від співпраці лобістів із digital-маркетологами, PR-експертами та аналітиками даних. Ця команда працює над створенням багаторівневої стратегії:

• Маркетологи налаштовують рекламу, розробляють креативи та адаптують повідомлення під специфіку платформи;

• Аналітики даних досліджують поведінку аудиторії, аналізують тренди та коригують стратегію;

• PR-фахівці забезпечують синхронізацію між онлайн-кампаніями та реальними подіями, наприклад, конференціями чи прес-релізами.

Приклади із США

У США цифровий лобізм активно використовується великими корпораціями. Наприклад, Amazon застосовує таргетовану рекламу в Twitter для роз’яснення своїх ініціатив у сфері праці, тоді як Google створює локалізовані відео, спрямовані на конгресменів із конкретних штатів, пояснюючи переваги своїх технологій для місцевої економіки.

Інший яскравий приклад – кампанія, пов’язана зі змінами у сфері охорони здоров’я. Лобісти залучали TikTok, щоб популяризувати історії реальних людей, які отримали користь від реформ, створюючи емоційний резонанс і тиск на законодавців.

Висновки

Цифрова епоха трансформує лобізм, роблячи його швидшим, доступнішим і більш орієнтованим на громадську думку. Співпраця з digital-маркетологами й аналітиками дозволяє створювати точкові й ефективні кампанії. Однак етичні аспекти та необхідність прозорості залишаються ключовими викликами.

У світі, де інформація розповсюджується миттєво, головним завданням лобістів є не тільки досягнення цілей, але й збереження довіри суспільства.

The post Лобізм у цифрову епоху: як соціальні медіа змінюють правила гри appeared first on LOBBY CLUB.



🇧🇪 У Бельгії, де знаходиться штаб-квартира Європейського Союзу, функціонує один із найбільш прогресивних механізмів регулювання лобізму. Європейський Реєстр прозорості став обов’язковим для лобістів, які мають надавати інформацію про свої контакти з посадовцями, бюджет діяльності та цілі зустрічей.



🇩🇪 Німеччина запровадила обов’язковий реєстр лобістів, який охоплює представників бізнесу, асоціацій та навіть громадських організацій. Франція активно впроваджує механізми контролю за зустрічами представників приватних інтересів із державними службовцями, публікуючи детальні звіти.



🇦🇹 В Австрії Змішана комісія з етики вимагає від лобістів регулярної звітності про їхню діяльність, що дозволяє громадськості слідкувати за прозорістю процесів. Також варто відзначити Ірландію, де діє один із найжорсткіших законів про лобізм, якийпередбачає значні штрафи за порушення вимог реєстрації.



Рівень прозорості у сфері лобізму стає важливим індикатором демократичного розвитку країн. Удосконалення цих систем у ЄС сприяє зниженню корупції, зміцненню довіри громадськості до політичних інститутів та забезпеченню рівного доступу до процесів прийняття рішень.

The post Регулювання лобізму в ЄС: які країни лідирують за прозорістю? appeared first on LOBBY CLUB.

Статус TPS дозволяє уникнути депортації та легально працювати в США, забезпечуючи тимчасовий захист для тих, хто залишив свої країни через війну, стихійні лиха або політичні репресії.

Однак за кожним таким кроком стоять зусилля не лише уряду, а й численних лобістських груп. За інформацією Wall Street Journal, правозахисні організації, такі як American Immigration Council та National Immigration Forum, активно працювали над тим, щоб це питання отримало належну увагу на рівні Білого дому. Їхні ключові аргументи стосувалися гуманітарних потреб іммігрантів, а також необхідності легалізації їхньої трудової діяльності в умовах дефіциту робочої сили в США.

Лобісти відіграють важливу роль у формуванні політики захисту прав іммігрантів. Вони ведуть діалог із законодавцями, організовують інформаційні кампанії та надають аналітичні дані, наголошуючи на економічних і соціальних перевагах таких рішень. Цей приклад підтверджує, що успішний лобізм — це баланс між гуманітарними цінностями та прагматичним підходом.

The post Захист від депортації у США: яку роль відіграють лобісти? appeared first on LOBBY CLUB.

На що саме витрачалися ці кошти? Лобісти активно просували інтереси великих корпорацій у таких сферах, як енергетика, фармацевтика, оборона та технології. Вони відігравали ключову роль у податковій реформі 2017 року, яка суттєво скоротила корпоративний податок, сприяли зниженню екологічних стандартів для енергетичних компаній та залучали урядові оборонні контракти для найбільших постачальників.

Критики часто звинувачують адміністрацію Трампа в створенні “воріт для лобістів”, оскільки багато з них переходили з бізнесу до урядових структур, отримуючи можливість впливати на політичні рішення безпосередньо. 

Прогнозуючи другий термін Трампа, експерти вважають, що вплив лобістів зросте ще більше. Його адміністрація, ймовірно, продовжить орієнтуватися на зменшення регуляторного тиску для бізнесу, створюючи сприятливе середовище для американських підприємців. Й навпаки – нові виклики чекають на компанії з Європи та Китаю, що ведуть торгівлю на американському ринку. Це означає нові можливості для лобістів у питаннях енергетики, штучного інтелекту, цифрових технологій та фармацевтики. Крім того, економічні виклики можуть стимулювати корпорації вкладати ще більше ресурсів у лобіювання для захисту своїх інтересів.

Чи стане другий термін Трампа “золотим віком” для лобістів? З урахуванням історичних даних, це дуже ймовірно. Вплив лобістів не тільки збережеться, але й може значно зрости, зміцнюючи їхню роль як одного з ключових механізмів у формуванні політики США.

The post Другий президентський термін Трампа: прогнози для лобістів appeared first on LOBBY CLUB.

Серед основних ризиків для компаній — посилення торгових суперечок між США та Китаєм, підвищення регуляторного тиску та зміни в логістиці. Наприклад, компанії, такі як IBM, скоротили свою присутність у Китаї, тоді як інші, зокрема General Motors, зазнали значних фінансових втрат. У відповідь на ці виклики бізнес активно інвестує в аналіз сценаріїв і створення стратегій ризик-менеджменту.

Додатковий виклик — це зміна настроїв у Вашингтоні. Лобіювання інтересів у відносинах із Китаєм стає менш популярним через зміну політичних пріоритетів. Водночас компанії, які залишаються залежними від китайських ринків, прагнуть уникнути відкритого конфлікту, шукаючи компромісів.

Геополітичні ризики не обмежуються лише відносинами США та Китаю. Військові конфлікти та політична нестабільність в Європі створює додатковий тиск на великий бізнес. Це змушує компанії ставити в пріоритет гнучкість і оперативність у прийнятті рішень.

На думку експертів, у 2025 році компанії продовжуватимуть посилювати свої лобістські позиції, зокрема шляхом розвитку партнерств із локальними урядами. Водночас вони прагнуть бути готовими до швидких змін у регуляторному середовищі.

The post Геополітична нестабільність у 2025 році: як бізнес адаптує свої лобістські стратегії appeared first on LOBBY CLUB.

 Що ви отримаєте:

• Нові знайомства з потенційними партнерами та інвесторами.
• Інсайди про сучасні тенденції в економіці та бізнесі.
• Досвід успішних проектів у співпраці між Україною та США.
• Практичні знання для масштабування вашого бізнесу.

 Чому це важливо:

Економічне партнерство між Україною та США відкриває нові горизонти для підприємців та інноваторів. Разом ми створюємо умови для зростання економіки, підтримуємо стабільність і стимулюємо інновації.

Переваги для політичних діячів:

• Зміцнення дипломатичних зв’язків.
• Посилення позицій у США.
• Можливості лобіювання.
• Реалізація політичних амбіцій.

 Хто може приєднатися:

• Представники бізнесу всіх рівнів.
• Політичні діячі.
• Інноватори, які хочуть масштабувати свої ідеї.
• Експерти, які мають досвід у міжнародній співпраці.
• Усі, хто хоче розширити свої можливості через партнерство між Україною та США.

Давайте разом створимо нову сторінку економічного розвитку та політичного партнерства!

The post Запрошуємо на економічну платформу Україна-США – об’єднуємо зусилля для створення нових можливостей! appeared first on LOBBY CLUB.

Проблеми зміни клімату та енергетичної безпеки залишаються на порядку денному. Уряди обох країн планують посилити заходи щодо переходу до відновлюваних джерел енергії, що стимулює лобістів відстоювати інтереси “зелених” технологій та відповідних галузей. Зокрема, у Великобританії очікується активізація лобіювання в сфері розвитку інфраструктури для електромобілів та енергоефективних рішень.

Фінансовий сектор Великобританії зосередиться на регулюванні фінансових технологій (fintech) та криптовалют. Лобісти працюватимуть над формуванням законодавчої бази, яка б забезпечила баланс між інноваціями та захистом споживачів, враховуючи зростаючу популярність цифрових фінансових інструментів.

У США значну увагу приділятимуть реформам у сфері охорони здоров’я. Лобістські групи відстоюватимуть інтереси фармацевтичних компаній, медичних закладів та пацієнтів, прагнучи вплинути на політику ціноутворення на ліки, доступність медичних послуг та фінансування досліджень. Особливо актуальними стануть питання, пов’язані з постпандемічним відновленням та підготовкою до можливих майбутніх загроз здоров’ю.

Крім того, у 2025 році лобісти обох країн зосередяться на питаннях міжнародної торгівлі та безпеки, враховуючи геополітичні зміни та нові виклики. Зокрема, увага буде приділена зміцненню трансатлантичних відносин, співпраці в рамках міжнародних організацій та адаптації до нових економічних реалій.

The post Пріоритети на 2025 рік в роботі професійних лобістів appeared first on LOBBY CLUB.

Традиційно, Сполучені Штати залишаються лідером за обсягами витрат на лобістську діяльність. У 2024 році корпоративні лобісти встановили нові рекорди, особливо в галузі фармацевтики та охорони здоров’я, яка витратила 192,7 мільйона доларів США у першій половині року. 

Хоча точні цифри витрат на лобізм у Великій Британії за 2024 рік ще не доступні, країна відома своєю розвиненою системою лобіювання, особливо в секторах фінансів та енергетики. З огляду на глобальні економічні виклики, можна припустити, що компанії продовжували інвестувати значні кошти у взаємодію з урядовими структурами.

Топ-5 компаній за витратами на лобізм у 2024 році:

Aналіз попередніх років дозволяє виділити компанії, які традиційно інвестують значні кошти у лобістську діяльність:

1. Pfizer — фармацевтичний гігант, відомий своїми активними зусиллями у просуванні інтересів у сфері охорони здоров’я. У 2024 році компанія витратила на лобістську діяльність $10,5 млн.

2. Amazon — лідер у сфері електронної комерції та хмарних технологій, який активно взаємодіє з регуляторними органами. У 2024 році витрати Amazon на лобізм склали $18 млн.

3. Meta Platforms (Facebook) — соціальна мережа, яка інвестує у лобізм для впливу на політики конфіденційності та цифрового ринку. У 2024 році компанія витратила $20 млн на лобістську діяльність.

4. Alphabet Inc. (Google) — технологічний гігант, що активно лобіює інтереси у сфері цифрової реклами та штучного інтелекту. У 2024 році витрати Alphabet на лобізм становили $15 млн.

5. Microsoft — компанія, яка продовжує інвестувати у лобістську діяльність, особливо у контексті регулювання технологічного сектору. У 2024 році Microsoft витратила $12 млн на лобізм.

Загалом, 2024 рік демонструє збереження тенденції до значних інвестицій у лобістську діяльність з боку провідних корпорацій, що підкреслює важливість цього інструменту у сучасному бізнес-середовищі. Очікується, що у 2025 році ця тенденція збережеться, з огляду на активну участь бізнесу у формуванні регуляторних політик.

The post Топ-5 компаній за витратами на лобізм у 2024 році appeared first on LOBBY CLUB.

У Сполучених Штатах професійні лобісти активно працюють над питаннями релігійних свобод. Під час різдвяного періоду вони зосереджують увагу на просуванні ініціатив, які захищають права релігійних організацій та віруючих. Цей час вважається ідеальним для привернення уваги до релігійних тем у політичному порядку денному. Наприклад, лобістські групи проводять зустрічі з законодавцями, організовують громадські кампанії та підтримують законодавчі зміни, спрямовані на захист свободи віросповідання.

Різдвяні свята як час для благодійності та соціальних ініціатив

Різдво є також періодом для запуску численних благодійних і соціальних ініціатив. Лобісти часто виступають посередниками між бізнесом, політичними колами та благодійними організаціями, забезпечуючи фінансування для різдвяних програм допомоги малозабезпеченим верствам населення. Благодійні заходи включають підтримку сімей, дітей, літніх людей та ветеранів. Активності в цей час підкреслюють важливість взаємодопомоги та підтримки в суспільстві.

Вплив релігійних свят на політичні процеси

У багатьох країнах світу Різдво впливає на політичний дискурс і процеси прийняття рішень. Лідери держав, політики та лобісти часто використовують це свято, щоб привернути увагу до питань, пов’язаних із традиційними цінностями та релігійною спадщиною. У цей період приймаються резолюції або ініціативи, що підтримують релігійні свободи та культурну спадщину. Політичні діячі нерідко беруть участь у релігійних церемоніях, акцентуючи увагу на важливості єдності та миру.

The post Різдво в роботі професійних лобістів: цікаві факти appeared first on LOBBY CLUB.

Леброн Джеймс: боротьба за виборчі права

Легендарний баскетболіст НБА Леброн Джеймс є одним із найвідоміших спортсменів, які використовують свій вплив за межами баскетбольного майданчика. У 2020 році він заснував організацію “More Than A Vote”, яка бореться з виборчими утисками та підвищує явку виборців серед афроамериканців. Для досягнення своїх цілей Джеймс співпрацює з професійними лобістами та політичними консультантами. Завдяки їхнім зусиллям було реалізовано низку законодавчих змін, спрямованих на забезпечення доступу до голосування в США.

Серена Вільямс: гендерна рівність у спорті

Тенісна легенда Серена Вільямс активно виступає за гендерну рівність та рівну оплату праці у спорті. Вона співпрацює з лобістськими групами, які захищають права жінок, впливаючи на організації спортивних ліг та міжнародні асоціації. Лобісти допомогли Серені стати обличчям кампаній на підтримку рівних умов для жінок у спорті, що забезпечило глобальне висвітлення проблеми.

Колін Капернік: боротьба за соціальну справедливість

Колишній квотербек НФЛ Колін Капернік відомий своїми протестами проти расової несправедливості та поліцейської жорстокості в США. Його символічне ставання на коліно під час виконання гімну стало міжнародним рухом. Завдяки співпраці з лобістами та правозахисними організаціями, Капернік просуває реформи у сфері правоохоронних органів, збільшуючи фінансування соціальних програм для менш привілейованих громад.

Співпраця спортсменів із лобістами демонструє, як популярність і вплив можуть трансформуватися у потужні соціальні ініціативи.

The post Чому професійні спортсмени звертаються до лобістів: вплив поза ареною appeared first on LOBBY CLUB.

Останні роки транснаціональні корпорації стали одним із найактивніших ресурсів у сфері лобіювання урядів та політичних рішень. Amazon у цьому секторі призначає рекордні суми своїм лобістам.

За даними OpenSecrets, у 2023 році корпорація витратила 19,7 мільйонів доларів тільки у США. Головні напрями роботи лобістів сконцентровані на таких питаннях:

​1.​Оподаткування цифрових послуг.Корпорація протистоїть спробам європейських та азіатських країн підвищити податки на Amazon Marketplace.

​2.​Протидія профспілковому руху. Особливо в США, Amazon розробляє стратегії з побороти страйків на складах.

​3.​Просування AWS (хмарні технології).Захист державних та військових контрактів AWS стає пріоритетом.

Примітно, що Amazon також часто вдається до практики initiativebewerbung до урядів та конгресу, завчасно формуючи законодавчі пропозиції для себе.

The post Кейс Amazon: скільки корпорація витрачає на лобістів? appeared first on LOBBY CLUB.

Крім того, компанія підтримує законодавчі ініціативи, які захищають інтереси розробників додатків та споживачів. Наприклад, лобіювання Apple спрямоване на протидію вимогам розміщувати альтернативні способи оплати у своєму App Store. Компанія також намагається уникнути жорсткішого контролю у сфері захисту даних користувачів, підкреслюючи свою прихильність до конфіденційності.

Варто зазначити, що Apple стала одним із лідерів у сфері корпоративного лобіювання, нарощуючи кількість як внутрішніх, так і зовнішніх лобістів. Водночас компанія зберігає порівняно невеликий штат лобістів у порівнянні з іншими технологічними гігантами, такими як Amazon і Google. Ця стратегія дозволяє ефективно представляти свої інтереси, не створюючи негативного іміджу в суспільстві.

Отже, діяльність Apple у сфері лобіювання є прикладом того, як великі корпорації адаптуються до сучасних викликів регуляторного середовища, використовуючи як законодавчий вплив, так і PR-кампанії. Для детальнішої інформації можна ознайомитися з аналізом на ресурсах Statista або AppleInsider.

The post Вплив через лоббізм: кейс Apple appeared first on LOBBY CLUB.

Основна мета проєкту – створити умови для залучення приватних інвестицій у спорт, модернізувати інфраструктуру, впровадитиінноваційні технології та посилити соціальну інтеграцію через спорт. Цей проєкт має стати платформою для об’єднання зусиль державних, приватних і міжнародних організацій, спрямованих на якісні перетворення у спортивній сфері. Проєктспрямований не лише на модернізацію інфраструктури, але й на створення умов для широкого залучення громадян до занять спортом. У планах – популяризація здорового способу життя, інтеграція осіб із різними соціальними потребами та забезпечення рівного доступу до спортивних можливостей.

Економічний вплив спорту також є вагомим аргументом для розвитку галузі. У країнах ЄС спорт генерує близько 2,12% ВВП, створюючи 7 мільйонів робочих місць. В Україні вклад спорту у ВВП становить менше 0,3%. Активні інвестиції у спорт дозволяють скоротити витрати на охорону здоров’я на 6–10% завдяки зниженню поширеності хронічних захворювань. Водночас лише 25% українців мають доступ до спортивної інфраструктури в радіусі 2 км від місця проживання, порівняно з 70% у Європі.

Податкові стимули для інвестицій у спортивний сектор можуть стати важливим інструментом для залучення капіталу, розвитку інфраструктури та популяризації спорту. Ці стимули можуть охопити широкий спектр пільг, включаючи звільнення від певних видів податків, від податкових перевірок, заборона блокування податкових накладних, звільнення від митних зборів та зменшення ставки з податку на додану вартість на імпорт будівельних матеріалів, обладнання, технологій, необхідних для реалізації спортивних проектів та інші спеціальні умови для проектів, що сприяють соціально-економічному зростанню. Податкові канікули можуть стати однією з основних переваг, які можуть отримати інвестори. Такий підхід може зробити інвестиції у спорт фінансово привабливими, особливо для будівництва стадіонів, спортивних баз та багатофункціональних арен, які можуть прийматиміжнародні змагання та створить довгостроковий позитивний ефект для економіки країни. Розвиток спортивних об’єктів підвищує регіональний рівень зайнятості, сприяє зростанню туризму, а також створює умови для залучення міжнародних партнерів.  

“Спортивний сектор” значну увагу приділитьрозвитку державно-приватного партнерства через прозорі моделі співпраці між державою та бізнесом. Для підтримки інвесторів передбачені державні гарантії, включаючи страхування інвестицій і пільгові кредитні програми.

Окрім законодавчих ініціатив, важливим шляхом вирішення існуючих проблем є підтримка спортивних програм. Це передбачає цільове вкладення фінансових, матеріальних та технічних ресурсів для сталого розвитку спортивної інфраструктури, підвищення рівня підготовки спортсменів і тренерів, а також організації змагань на всіх рівнях.

Проєкт також сприятиме соціальній інклюзії, підтримуючи молодь, людей з інвалідністю та інші соціально вразливі групи. Забезпечується прозорість у використанні інвестицій та звітність спортивних федерацій і клубів, що підвищує довіру до галузі.

Ми впевнені, що “Спортивний сектор” стане не лише платформою для розвитку спорту, а й важливим інструментом соціально-економічного прогресу, який підсилить міжнародний імідж України.

The post Cтарт нового проєкту на базі LOBBY CLUB 🇺🇦 appeared first on LOBBY CLUB.

Кейс UBER в інших країнах

Німеччина: Uber зіткнувся із серйозними труднощами через жорстке регулювання ринку таксі. У 2019 році компанія фактично припинила діяльність у деяких містах після судових заборон. У відповідь Uber адаптував свій бізнес: замість прямих послуг, компанія укладає угоди з ліцензованими службами таксі, щоб відповідати німецькому законодавству.

Італія: Uber зіткнувся зі значним опором з боку традиційних таксі-сервісів, які протестували проти недобросовісної конкуренції. Уряд ухвалив закони, що обмежували використання райдшерінгу, змусивши компанію змінити свою стратегію. Uber лобіював зміни через місцеві бізнес-асоціації, наголошуючи на користі цифрових платформ для економіки.

Іспанія: У Барселоні Uber призупинив діяльність через вимоги про попереднє бронювання послуг за 15 хвилин до поїздки. Компанія використовувала лобістів і PR-кампанії, щоб переконати уряд у потребі створення сучасних законів для цифрових сервісів.

Стратегії Uber

1. Коаліції з іншими компаніями: Uber об’єднується з іншими технологічними платформами (наприклад, Lyft), щоб створити сильний голос на переговорах із урядами.

2. Соціальна реклама: Компанія активно використовує соціальні кампанії для залучення водіїв і пасажирів до підтримки її ініціатив.

3. Юридичний вплив: Через судові позови Uber часто оскаржує рішення урядів, затримуючи їх імплементацію.

Висновок

Uber демонструє, як лобізм дозволяє транснаціональним корпораціям адаптуватися до різних юрисдикцій, зберігаючи свої бізнес-моделі.

The post Лобізм у транспортному секторі: кейс Uber appeared first on LOBBY CLUB.

До цього подібні вимоги стосувалися лише 400 осіб (єврокомісарів, їхніх кабінетів та генеральних директорів). Нововведення охоплюють керівників усіх рівнів і спрямовані на підвищення суспільної довіри до рішень, які приймаються в ЄС. Ознайомитись із цими рішеннями можна за посиланнями:

​•​Рішення 2024/3081

​•​Рішення 2024/3082

На цьому тлі Україна виглядає більш стриманою у впровадженні правил гри для лобістів. Закон України «Про лобіювання» відкладається до 1 вересня 2025 року, а перші звіти будуть доступні лише у липні 2026 року.

Європейський досвід показує, що відкритість аргументів та протоколів змінює сприйняття лобізму в суспільстві. Громадяни отримують змогу оцінити обґрунтованість рішень, а лобістські організації — зміцнити свою репутацію. Прозорість знижує ризики корупції, адже кожен може побачити, які інтереси обговорювалися і чому вони вплинули на остаточне рішення.

Для України такий підхід може стати дороговказом. Запровадження прозорих процедур допоможе створити легальні й відкриті умови для взаємодії бізнесу, громадянського суспільства та влади. ЄС дає приклад, який варто наслідувати, щоб забезпечити довіру до процесу прийняття рішень та уникнути звинувачень у корупції.

The post Прозорість у лобізмі: чого вчить досвід ЄС? appeared first on LOBBY CLUB.

Фармацевтика: найбільший обсяг витрат на лобістську діяльність у 2023 році припадає на фармацевтичні компанії, які витратили близько $382,6 млн. Такі гіганти, як Pfizer і Johnson & Johnson, активно виступають проти законопроєктів, спрямованих на зниження цін на ліки та підвищення прозорості бізнесу;

Технології: компанії Google, Amazon, Meta та Apple спрямували мільйони доларів на адвокацію, зокрема, для захисту своїх позицій у питаннях антимонопольних обмежень та конфіденційності даних. У 2023 році витрати технологічного сектору перевищили $275 млн;

Енергетика: нафтогазові компанії, включаючи ExxonMobil і Chevron, інвестували понад $120 млн у лобізм, щоб уповільнити прийняття кліматичних ініціатив та захистити свій бізнес;

Оборонний сектор: витрати на лобізм у сфері оборони та військово-промислового комплексу також значні, оскільки провідні компанії забезпечують стабільне державне фінансування своїх контрактів;

Фінанси та страхування: банки та страхові компанії, такі як JPMorgan Chase та AIG, працюють над впливом на податкову та регуляторну політику.

Серед основних причини зростання витрат:

1. Політична поляризація: збільшення кількості законопроєктів, що викликають конфлікти інтересів, спонукає бізнес-спільноту активно втручатися у політичний процес;

2. Пандемія COVID-19: Медична криза змусила фармацевтичні та технологічні компанії посилити адвокацію своїх інтересів;

3. Кліматична політика: Зміни клімату створили нову хвилю законодавчих ініціатив, які безпосередньо зачіпають інтереси енергетичного сектору.

The post Стійкість витрат на лобізм у Сполучених Штатах Америки appeared first on LOBBY CLUB.

Останніми роками “Великий алкоголь” вкладає мільйони доларів у лобізм, щоб протистояти регуляціям, які можуть обмежити споживання алкоголю. Наприклад, у США лобісти блокують законопроєкти щодо підвищення податків на алкоголь, стверджуючи, що такі заходи вдарять по малих бізнесах, які займаються виробництвом спиртних напоїв. У ЄС алкогольна галузь активно виступає проти маркування пляшок попередженнями про шкоду здоров’ю, використовуючи аргументи про “економічну шкоду для споживачів” час уряди намагаються знайти баланс. Одним із таких заходів є політика зменшення шкоди, яка передбачає обмеження реклами спиртних напоїв у громадських місцях та на телебаченні. У Канаді, наприклад, уряд заборонив алкогольну рекламу на платформах, орієнтованих на молодь. В Австралії було запроваджено спеціальні податки на міцні напої, що знизило їх доступність для молоді.

Найбільшого супротиву галузь зазнає з боку громадських організацій та активістів, які вимагають, щоб політики враховували довгострокові наслідки надмірного вживання алкоголю. Проте економічні вигоди від збору податків часто беруть гору у цих дебатах. За оцінками, алкогольна галузь лише в США генерує понад 250 мільярдів доларів щороку, а близько 10% цієї суми потрапляє до бюджету через податки.

Ефективні заходи можуть допомогти у вирішенні проблем, пов’язаних із вживанням алкоголю. Наприклад, у Південній Кореї успішно впровадили комплексну стратегію боротьби з алкоголізмом. Вона включає освітні кампанії для підвищення обізнаності, обмеження продажу алкоголю, а також забезпечення соціальної підтримки для людей із залежністю. Такий підхід демонструє, як поєднання профілактики та допомоги може створити дієві рішення.

Баланс між охороною здоров’я та зростанням алкогольної галузі залишається викликом для урядів у всьому світі. Питання в тому, чи зможе суспільство знайти компроміс між економічними інтересами та здоров’ям населення?

The post Алкоголь і здоров’я: Баланс між політикою охорони здоров’я та зростанням галузі appeared first on LOBBY CLUB.

Замість того, щоб працювати з законодавцями, які приймають закони, лобісти зосереджуються на зустрічах із чиновниками, які займаються розробкою нормативних актів. Це дозволяє обходити вимоги щодо реєстрації лобістів, оскільки не всі зустрічі з регуляторами потребують публічного розкриття. Як показують дослідження, ця форма лобізму є набагато більш прибутковою, ніж традиційний лобізм у Конгресі. За оцінками, витрати на регуляторний лобізм у США в кілька разів перевищують витрати на традиційний лобізм.

Зокрема, на лобізм у фінансовому секторі після кризи 2008 року витрачалося набагато більше коштів на зустрічі з чиновниками, які розробляли правила після прийняття Закону Додда-Франка. Як виявили дослідження Гарвардського університету, лобісти, що працюють у регуляторних агентствах, найчастіше є старшими партнерами юридичних фірм, і їхня діяльність має більший фінансовий результат, ніж робота лобістів, які працюють з Конгресом.

Це відкриває нові можливості для фірм, які займаються регуляторним лобізмом, але й створює питання щодо прозорості та справедливості цього процесу. Враховуючи зростаючий вплив таких лобістських практик на регулювання, питання контролю та реєстрації таких лобістів стає все більш актуальним.

Як зазначає дослідник Гарварду, Джошуа Карпентер, «цей ринок настільки великий і прибутковий, що він вдвічі перевищує обсяги традиційного лобізму, що відбувається в Конгресі». Вплив регуляторного лобізму на ринки фінансів, охорони здоров’я та інших важливих секторів економіки є безперечним, а вимоги до лобістів, які працюють із регуляторами, можуть стати новим полем для обговорень і змін у законодавстві.

Джерело: Harvard Gazette

The post Зростання регуляторного лобізму: новий тренд в США appeared first on LOBBY CLUB.

Лі Янг Гу – це відома постать як в Україні, так і на міжнародній арені. Колишній Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Корея в Україні та Молдові, він також є президентом Корейсько-української асоціації будівництва KUNBA. Його діяльність спрямована на підтримку корейських компаній в Україні, а також на сприяння реалізації проєктів відновлення та розвитку нашої держави.

Основний кейс переможця:
Головне завдання, яке реалізує Лі Янг Гу, – це забезпечення ефективної співпраці між Україною та Кореєю. У рамках цих ініціатив, Україна в найближчі п’ять років отримає $2,1 млрд пільгових кредитів від Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF). Ці кошти будуть спрямовані на масштабні проєкти з відновлення інфраструктури та економічного розвитку.

Вітаємо Лі Янг Гу із заслуженою нагородою та дякуємо за вагомий внесок у відбудову України!

The post LOBBY CLUB вручив нагороду Лі Янг Гу за досягнення у GR-діяльності appeared first on LOBBY CLUB.

Лобісти традиційних джерел енергії наголошують на економічних перевагах викопного палива, таких як стабільність поставок, розвинена інфраструктура та доступність. Наприклад, потужні корпорації вкладають значні кошти у політичну підтримку для збереження своїх позицій. На міжнародній арені це створює перешкоди для виконання кліматичних угод, таких як Паризька конвенція.

З іншого боку, відновлювана енергетика активно просувається через екологічні та довгострокові економічні вигоди. Технології сонячної та вітрової енергії, хоча й потребують значних інвестицій, вже зараз демонструють потенціал для зниження викидів вуглекислого газу. Однак критики звертають увагу на високу вартість впровадження та проблеми з утилізацією обладнання.

Для успішного переходу потрібна координація між державами, компаніями та громадами. Це передбачає фінансування досліджень, створення нових робочих місць та підтримку глобальної кліматичної справедливості. Особливо це важливо для країн Глобального Півдня, які потребують підтримки у впровадженні відновлюваних технологій без шкоди для їх економічного зростання.

Якщо не вирішувати виклики, лобізм традиційних енергоджерел може уповільнити “зелений” перехід, посилюючи кліматичні проблеми. Однак за умов співпраці перехід до відновлюваної енергетики може стати основою сталого майбутнього.

The post Енергетичний лобізм: битва між відновлюваною енергією та традиційними джерелами appeared first on LOBBY CLUB.

США: акцент на великі спортивні заходи

В США спортивні франшизи активно використовують податкові пільги для будівництва стадіонів і арен. Наприклад, муніципалітети надають знижки на земельний податок чи інвестиційні кредити для стимулювання економічної активності навколо спортивних об’єктів. Водночас деякі дослідження показують, що економічна вигода може бути нижчою за очікувану, якщо не враховувати можливі втрати податкових надходжень.

Європа: соціальна користь як ключовий аргумент

У європейських країнах, таких як Німеччина чи Франція, податкові пільги для спорту орієнтовані на соціальні переваги. Це включає залучення молоді до спорту, створення нових робочих місць і розвиток регіонів. Однак такі програми супроводжуються строгими вимогами до звітності та дотримання соціальних стандартів.

Уроки для України

Для України важливо враховувати міжнародний досвід і балансувати між економічною ефективністю та соціальною користю. Прозоре адміністрування податкових пільг, цільове використання коштів і чіткий моніторинг результатів є ключовими умовами для успіху таких програм.

Висновки

• Податкові стимули ефективні, якщо вони відповідають конкретним цілям, наприклад, розвитку інфраструктури чи популяризації спорту.
• Прозорість і відповідальність перед суспільством знижують ризик зловживань.
• Слід враховувати можливі втрати доходів бюджету та визначати довгострокову вигоду для суспільства.

The post Лобіювання податкових пільг для інвестицій у спорт: міжнародний досвід appeared first on LOBBY CLUB.

Наприклад, у Нью-Йорку розгорнулася боротьба за закон, який обмежує використання субпідрядників у готелях і вимагає ліцензування. Лобісти, які представляють великі готельні мережі, витрачають до 20 мільйонів доларів, щоб запобігти впровадженню цього закону, називаючи його “ядерною бомбою” для галузі. З іншого боку, профспілки, такі як Hotel and Gaming Trades Council, підтримують ці ініціативи, аргументуючи це необхідністю захисту працівників.

Іншим важливим питанням стало звільнення від податків на чайові для працівників індустрії обслуговування, що активно обговорюється у США. Хоча це здається привабливою ідеєю для працівників, економісти попереджають про потенційні втрати для соціального забезпечення та ризик утворення податкових лазівок для багатих осіб.

Лобізм у цій сфері також включає протистояння з такими платформами, як Airbnb. Готельна індустрія лобіює законодавчі обмеження для короткострокової оренди, стверджуючи, що це створює нерівні умови конкуренції та погіршує міський житловий фонд. Airbnb, зі свого боку, інвестує значні кошти у захист своїх інтересів через власних лобістів.

Таким чином, індустрія туризму та гостинності ілюструє складний баланс між корпоративними інтересами, правами працівників та впливом регуляторних змін. Лобісти, які працюють у цій сфері, стають ключовими гравцями у вирішенні цих питань, формуючи політичні та економічні рішення.

The post Лобізм у сфері туризму та готельного бізнесу: боротьба за вплив appeared first on LOBBY CLUB.

Країни ЄС, такі як Угорщина, Польща і Фінляндія, активно використовують лобізм для просування освітніх програм, які спрямовані на розвиток критичного мислення та медіаграмотності. Наприклад, в Угорщині існує ініціатива “Magic Valley”, яка підтримується впливовими агентствами і забезпечує шкільні заклади методичними матеріалами для виявлення й розпізнавання фейків. 

Втім, лобіювання таких програм зіштовхується з певними труднощами: з одного боку, з необхідністю значних ресурсів, а з іншого – з викликом охопити широкий спектр соціальних груп, від молоді до людей похилого віку, які є більш вразливими до дезінформації. Фінляндія є яскравим прикладом того, як успішна інтеграція медіаграмотності в шкільну програму сприяє створенню суспільства, менш схильного до впливу фейкових новин.

У Сполучених Штатах також відбуваються активні зусилля щодо підтримки медіаграмотності, де роль лобістів є ключовою у запровадженні законодавчих ініціатив. Організація Media Literacy Now, яка діє на федеральному та штатному рівнях, досягла значних успіхів у просуванні законів щодо медіаосвіти у школах. За словами засновниці організації, Ерін МакНілл, їхня робота спрямована на те, щоб впровадити медіаграмотність в усі класи, зокрема для протидії загрозам дезінформації на національному рівні.

В Україні процес підвищення медіаграмотності також активізувався, особливо з огляду на постійні інформаційні загрози. Зокрема, деякі громадські організації виступають за впровадження шкільних курсів з медіаграмотності. Однак, ефективність цих ініціатив може бути підвищена лише за рахунок більшого залучення держави та підтримки з боку міжнародних організацій. Українське суспільство має великий потенціал, який можливо розкрити за допомогою посилення співпраці з міжнародними лобістами та активістами медіаосвіти, що дозволить створити стійку систему протидії дезінформації в країні.

The post Роль лобізму в просуванні освітніх програм протидії дезінформації appeared first on LOBBY CLUB.

Ця подія об’єднала представників громад, міжнародних організацій, інвесторів та архітекторів, створивши платформу для обміну досвідом.

Мета саміту – стати каталізатором для розвитку високоякісних проектів, формування дорожніх карт для відбудови та економічного відновлення громад.

Всеукраїнський Саміт Мерів є щорічним майданчиком для ефективної співпраці та розвитку стратегічних ініціатив, які сприятимуть сталому зростанню та модернізації українських громад.

Дякуємо Клубу мерів за чудову організацію та запрошення!

The post Команда LOBBY CLUB відвідала Всеукраїнський Саміт Мерів appeared first on LOBBY CLUB.

Для впливу на політику в США НКО застосовують декілька основних інструментів:

1. Аналітична робота та освіта громадськості: Через проведення досліджень і публікацію звітів, НКО збирають та аналізують дані, які можуть переконати законодавців у необхідності певних змін.

2. Формування коаліцій: Завдяки співпраці з іншими організаціями та залученню підтримки громадськості, НКО створюють потужні рухи, що можуть впливати на державну політику.

3. Розширення обізнаності: Кампанії, які інформують суспільство про важливі питання, забезпечують громадянам кращий доступ до політичних процесів і мобілізують їх на підтримку реформ.

В Україні ГО також використовують подібні інструменти, але мають свої виклики, зокрема обмежене фінансування та недостатню взаємодію з органами влади. Проте із зростанням рівня підтримки з боку населення, а також через можливість створення партнерств із закордонними НКО, українські громадські організації мають шанс значно посилити свій вплив.

Важливо зазначити, що в умовах демократизації українського суспільства та прагнення до євроінтеграції вплив громадських організацій тільки зростатиме. Вони можуть стати потужним голосом суспільства, сприяючи створенню законодавчих ініціатив і політик, які відображатимуть реальні потреби громадян.

Джерело: Plural Policy 

The post Перспективи громадського лобізму в Україні: як громадські організації можуть впливати на політику appeared first on LOBBY CLUB.

 Програма заходів передбачає:

• 19 січня – Прибуття до Вашингтону та підготовка до основних заходів;

• 20 січня – Участь у публічній частині інавгурації;

• 21 січня – Зустріч із лобістами республіканської партії за обідом; вечеря у закритому клубі республіканської партії Capital Hill Club;

• 22 січня – Екскурсійна програма з додатковими зустрічами для розширення мережі контактів.

 Основний пакет програми включає:

• Організацію та участь у ключових зустрічах;

• Згадку учасника у пресрелізі, який буде опубліковано у міжнародних ЗМІ, таких як FOX News або Yahoo News.

 Додаткові опції для учасників:

• Участь у загальному інавгураційному балі з особливою програмою;

• Співпраця з лобістами для доступу до ексклюзивних заходів із ключовими політиками республіканської партії;

• Індивідуальні пакети зустрічей та медіа-висвітлення, адаптовані до ваших завдань і цілей.

Для підтвердження участі просимо прийняти рішення до 31 листопада. Бронювання можливе після узгодження усіх деталей.

 Для обговорення програми та бронювання можна звернутися за електронною адресою contact@lobbyclub.info або за телефоном +380 99 569 25 53.

The post LOBBY CLUB запрошує до Вашингтону appeared first on LOBBY CLUB.

Основні тези виступу Сергія Колісника включали:

– Дезінформація як зброя гібридної війни

Дезінформація стала потужним інструментом, спрямованим на підрив довіри до державних інституцій та розхитування політичних систем через створення хаосу.

– Розпалювання поляризації як стратегія 

Сергій Колісник наголосив, що російська дезінформація активно використовує вже існуючі соціальні, етнічні та політичні розбіжності для посилення конфліктів та розколу суспільства. Цей підхід, націлений на вибори, посилює розділення громадян, як показали приклади подій в Україні та виборів у США, Молдові та Грузії.

– Довгострокові наслідки для демократії

Дезінформація підриває довіру до демократичних процесів, знижуючи рівень участі громадян у виборах і змушуючи їх втрачати віру у важливість власного голосу.

– Необхідність протидії на законодавчому рівні

Сергій Колісник висловив необхідність активної протидії дезінформації шляхом впровадження законодавчих норм, що регулюють діяльність медіа та соціальних платформ для блокування фейкових акаунтів та деструктивного контенту, але не обмежують права на свободу слова.

LOBBY CLUB висловлює подяку всім учасникам конференції та підкреслює важливість глобальної солідарності у протистоянні деструктивним інформаційним атакам. Захист демократії та формування інформаційної культури є ключовими кроками для збереження стабільності у суспільстві.

The post Керуючий LOBBY CLUB Сергій Колісник виступив на конференції “Russian Disinformation: Tactics, Influence, and Threats to National Security” appeared first on LOBBY CLUB.

Законодавство передбачає, що лобістські організації зобов’язані подавати звіти, які відображають їхні контакти з чиновниками та політиками, що значно підвищить прозорість ухвалення рішень на державному рівні. Подібні практики вже успішно функціонують у США, країнах ЄС та Канаді, де вони допомагають запобігати конфліктам інтересів і забезпечують відповідальність державних посадовців перед суспільством.

Крім того, у рамках підготовки до вступу в ЄС Україна зобов’язалася дотримуватися міжнародних принципів, викладених у Європейському кодексі етики для лобістів. Новий закон також розмежовує поняття лобізму та адвокації, захищаючи права громадських організацій на висловлення громадської думки без їхньої реєстрації в реєстрі лобістів. Це розмежування підтримане громадськими організаціями, які побоювалися, що без нього їхня діяльність може бути неправильно трактована як лобізм.

Запровадження прозорого реєстру особливо важливе з огляду на післявоєнне відновлення України, коли міжнародна фінансова допомога та інвестиції потребуватимуть підвищеного контролю. Підтримка з боку великих донорів, таких як США та ЄС, підкреслює необхідність у прозорості, щоб гарантувати ефективний розподіл ресурсів. Україна вже адаптувала деякі положення західних стандартів до своїх потреб, включно з впровадженням звітності про діяльність лобістів та публічного доступу до реєстру лобістів у режимі 24/7.

The post Західні стандарти регулювання лобізму та їх впровадження в Україні appeared first on LOBBY CLUB.

Значна частина цього впливу здійснюється через асоціації індустрії, такі як Американська асоціація кінокомпаній (MPAA), яка діє на користь великих студій. Завдяки їхнім зусиллям, наприклад, було впроваджено більш жорсткі міри протидії піратству, такі як Закон Digital Millennium Copyright Act (DMCA). Цей закон, прийнятий у 1998 році, не лише розширив захист авторських прав у цифровому середовищі, але й посилив відповідальність за порушення, передбачаючи, що навіть обхід технологічних захистів є незаконним. Такі закони надають медіакорпораціям широкі можливості контролювати використання своїх творів у цифровому просторі, впливаючи на індустрію розваг у всьому світі.

Однак критики стверджують, що такі ініціативи можуть шкодити інноваціям та обмежувати вільне використання культурних ресурсів. Вони вказують, що чим довше твори залишаються під корпоративним контролем, тим більше обмежується доступ до них. Це ускладнює роботу сучасних митців та дослідників, які хочуть використовувати ці твори для створення нових інтерпретацій або проведення культурних досліджень. Зокрема, приклад із захистом персонажа Міккі Мауса демонструє, що впливові компанії часто намагаються маніпулювати законодавством для подовження свого монопольного контролю над символами, які давно стали частиною світової культури.

У Європі та США вже ведуться дискусії про потенційні реформи законодавства про інтелектуальну власність, які б збалансували інтереси великих корпорацій та суспільства. Ідеї включають скорочення терміну охорони авторських прав та сприяння розвитку суспільного домену, що дало б новий імпульс культурному прогресу та творчості. Запропоновані реформи можуть стати важливим кроком у напрямку більш відкритої та справедливої медіасфери, де інтереси творчих особистостей, незалежних студій та широкої аудиторії стоятимуть на одному рівні з інтересами великих медіакорпорацій.

The post Лобізм у сфері розваг: вплив кіностудій на закони про інтелектуальну власність appeared first on LOBBY CLUB.

Гібридна війна включає використання різних медіа-ресурсів, соціальних мереж і ботів, що поширюють фейкові новини, створені для емоційного впливу на громадян. У цьому контексті росія націлена на використання культурних, соціальних та політичних відмінностей, посилюючи внутрішні конфлікти. Тактика гібридної війни націлена на досягнення “ситуації хаосу”, коли дезорієнтоване суспільство починає втрачати віру в правдивість інформації, а також у виборчі процеси, медіа й урядові структури.

У контексті гібридної війни лобізм може стати важливим інструментом для захисту національних інтересів, зміцнення інформаційного простору та привернення міжнародної уваги до загроз, з якими стикається Україна. Лобіювання на державному та міжнародному рівнях може забезпечити більш сильний політичний захист від дезінформаційних атак, а також підтримку в розробці механізмів протидії гібридним загрозам.

Українські лобісти можуть сприяти формуванню чіткої позиції щодо відповідальності росії за дезінформаційні атаки та агресію. Наприклад, шляхом лобіювання в США, ЄС та інших країнах, Україна може добиватися розширення санкцій проти медійних та IT-структур, які сприяють поширенню російської пропаганди.

На внутрішньому рівні лобізм може допомогти Україні вдосконалити власне законодавство у сфері медіа та цифрової безпеки. Завдяки співпраці з міжнародними експертами та правозахисниками, українські лобісти можуть сприяти розробці і прийняттю законів, які підвищать прозорість медіа-платформ, зобов’яжуть їх виявляти та видаляти дезінформаційний контент, а також створять додаткові механізми захисту від кіберзагроз.

Інформаційна грамотність громадян є ключовим фактором у протидії дезінформації. Українські лобісти можуть активно підтримувати створення державних і приватних ініціатив для підвищення критичного мислення та навичок медіаграмотності.

Лобізм може також сприяти розвитку контактів з незалежними зарубіжними медіа та аналітичними центрами, які зможуть правдиво висвітлювати ситуацію в Україні та розвінчувати російські пропагандистські наративи. Завдяки лобіюванню українські експерти та дипломати можуть отримати більше можливостей виступати у закордонних ЗМІ, роз’яснюючи наслідки гібридної війни та формуючи об’єктивне уявлення про Україну на міжнародній арені.

The post Лобізм як засіб протидії гібридній війні: роль захисту інформаційного простору appeared first on LOBBY CLUB.

Трансформація методів лобіювання при перемозі різних кандидатів

1. Лобіювання в умовах протекціонізму та жорсткої національної політики 

Дональд Трамп продовжує свою риторику «Америка понад усе», що включає протекціоністську політику та прагнення до зниження залежності США від глобальних економічних альянсів. Його підхід передбачає підвищення мит на імпорт, жорсткі торгові бар’єри, що обмежуватиме доступ іноземних компаній на американський ринок. Для лобістів, які представляють інтереси міжнародних корпорацій або національних урядів, це означатиме необхідність більш агресивного підходу в переговорах, зокрема через посилення індивідуальних контактів з американськими політичними лідерами та локальними економічними групами впливу. Така політика може також сприяти підвищенню ролі регіональних гравців у лобізмі, зокрема серед лідерів окремих штатів, які будуть впливати на формування економічної політики (Джерела: CSIS Features, Beyond the Horizon).

2. Лобіювання на фоні міжнародної співпраці та соціальної рівності 

Камала Гарріс, навпаки, просуває більш інклюзивну та глобально орієнтовану політику. Її акцент на зміцненні міжнародних союзів, підтримці багатосторонніх угод та боротьбі зі змінами клімату відкриває нові можливості для лобістів у сферах екології, технологій та соціальних питань. Підхід Гарріс орієнтований на посилення ролі США як лідера у міжнародній спільноті, що створює сприятливі умови для тих, хто працює в галузях глобального управління та взаємодії з міжнародними організаціями. Лобістам доведеться орієнтуватися на екологічні стандарти, права працівників та інші соціальні ініціативи, які активно підтримує Гарріс (Джерела: Euromonitor, Beyond the Horizon).

Виклики та можливості для України

Україна також може отримати вигоди від будь-якого з результатів виборів у США 2024 року.

При перемозі Дональда Трампа лобістські зусилля повинні зосередитися на укладанні двосторонніх угод із США та пошуку нішевих можливостей у сферах оборони, енергетики та ІТ. Це вимагає активної роботи з американськими компаніями та локальними політичними гравцями на рівні штатів. В умовах жорсткої протекціоністської політики Трампа Україна може знайти свої переваги через поглиблення співпраці у сфері безпеки та військових технологій.

У випадку перемоги Камали Гарріс, Україна отримає можливість продовжити співпрацю через багатосторонні альянси та міжнародні ініціативи. Лобісти можуть зосередитися на сферах екології, розвитку альтернативних джерел енергії та посиленні позицій України як важливого партнера в сфері кібербезпеки. Крім того, сприяння у відновленні після війни може стати ключовим аспектом лобіювання, з акцентом на соціально-економічну та інфраструктурну підтримку з боку США та їхніх союзників.

Отже, незалежно від результатів виборів, лобістське середовище зазнає змін, що вимагатимуть від України гнучкості та стратегічного підходу. Як Трамп, так і Гарріс можуть запропонувати нові можливості для лобіювання українських інтересів на світовій арені, і тому важливо бути готовим до активної роботи в нових політичних реаліях.

The post Як вибори у США 2024 року можуть вплинути на глобальні лобістські практики: уроки для України appeared first on LOBBY CLUB.

Як це працює в США та ЄС?

У Сполучених Штатах великі харчові компанії активно впливають на політиків через потужні лобістські групи, такі як Grocery Manufacturers Association (GMA) та American Beverage Association (ABA). Їх мета — ослаблення законодавства щодо маркування продуктів та зменшення регулювань, що стосуються вмісту цукру, трансжирів і солі. У Європі такі компанії, як Nestlé та Unilever, діють через подібні лобістські організації. Їхній вплив особливо помітний у переговорах щодо стандартів харчової безпеки в межах Європейського Союзу. Завдяки значним фінансовим ресурсам і зв’язкам з політичними елітами, корпорації здатні блокувати законопроєкти, спрямовані на жорсткішу регуляцію реклами для дітей та обмеження реклами шкідливих продуктів.

Так, Coca-Cola витратила понад 8 мільйонів доларів на лобіювання у США протягом лише одного року, намагаючись вплинути на урядові ініціативи щодо обмеження споживання цукрових напоїв. У ЄС кампанії, спрямовані на боротьбу з ожирінням серед дітей, часто блокуються або зводяться до мінімуму через вплив харчової індустрії.

Паралелі з Україною

В Україні харчові компанії теж активно використовують лобіювання, хоча масштаби менші порівняно з міжнародною практикою. Вітчизняні виробники та міжнародні корпорації намагаються впливати на законодавчі органи через бізнес-асоціації та галузеві комітети. Наприклад, одним із яскравих прикладів є вплив на законопроєкти щодо обов’язкового маркування харчових продуктів, де інтереси великих виробників виявляються у зменшенні обсягу інформації, яку слід зазначати на упаковці.

Проте основна відмінність полягає у менш розвиненій системі контролю та регулювання в Україні, що робить її ринок більш вразливим до маніпуляцій з боку великих гравців. Зокрема, в Україні ще немає настільки жорстких обмежень на рекламу продуктів з високим вмістом цукру та жирів, як це вже діє у багатьох країнах Європи.

Незважаючи на це, глобальні корпорації, що працюють на українському ринку, намагаються уникнути додаткових регуляцій, використовуючи ті ж методи лобізму, що й на Заході.

Висновки

Лобізм у харчовій промисловості є дієвим інструментом, за допомогою якого корпорації впливають на стандарти безпеки та регулювання реклами як у західних країнах, так і в Україні. Головна мета — ослаблення регулювань, що дозволяє збільшити прибутки за рахунок продажу продуктів, що не належать до категорії здорового харчування. Втім важливо, щоб українське суспільство і регулятори врахували ці виклики, аби забезпечити здоров’я населення та прозорість харчового ринку.

The post Лобізм у харчовій промисловості: як корпорації впливають на стандарти безпеки харчових продуктів та рекламу appeared first on LOBBY CLUB.

API та інші подібні організації виступають проти ініціатив з розширення мереж зарядних станцій для електромобілів. Також нафтова індустрія намагається вплинути на закони, що регулюють податкові пільги на електрокари, що може значно сповільнити їх поширення в США. 

Незважаючи на це, електромобілі продовжують набирати популярність завдяки підтримці урядів та збільшенню інвестицій у чисті технології. Наприклад, уряд США та Європейський Союз активно вводять нові регуляції, що стимулюють продажі електрокарів і посилюють вимоги до рівня викидів CO2. Прогнози показують, що до 2040 року електрокари можуть скласти до 60% нових продажів авто, що суттєво знизить попит на нафту 

Така динаміка ставить перед транспортною індустрією складні питання, адже інтереси традиційних автовиробників перетинаються з новими екологічними стандартами. Це створює простір для інтенсивного лобізму, спрямованого на збереження внутрішнього ринку традиційних авто, водночас стимулюючи інновації у виробництві електротранспорту.

The post Лобізм у транспортній індустрії  appeared first on LOBBY CLUB.

Згідно з дослідженням Union of Concerned Scientists, з 2019 по 2023 рік агрокорпорації витратили понад 500 мільйонів доларів на лобіювання в США. Ці кошти використовувалися для впливу на ключові закони, зокрема «Farm Bill», що визначає напрямки розвитку сільського господарства на найближчі роки. Такий рівень лобіювання ставить під загрозу екологічні ініціативи та створює переваги для великих корпорацій на шкоду дрібним фермерам.

Європейський Союз не залишається осторонь цього питання. Група Copa-Cogeca є однією з найпотужніших лобістських організацій у сфері сільського господарства в Європі. Вона має прямий доступ до ключових чиновників та часто впливає на формування політик у ЄС, пов’язаних із фермерськими субсидіями та продовольчими стандартами. Представники екологічних НУО стверджують, що ці організації домінують на консультаціях та створюють несприятливі умови для громадянського суспільства.

Український агробізнес також стикається з викликами лобізму, особливо в контексті земельної реформи та гармонізації законодавства з європейським. Оскільки Україна намагається впровадити прозору та справедливу аграрну політику, важливо враховувати міжнародний досвід і контролювати вплив лобістських структур на національне законодавство. Зокрема, питання доступу до земель і підтримки дрібних фермерів можуть стати ключовими в дискусіях щодо регулювання лобізму.

Лобізм може бути потужним інструментом для просування інтересів різних груп, але його потрібно ретельно регулювати, щоб уникнути конфлікту інтересів і забезпечити баланс між корпоративними та суспільними інтересами.

The post Лобізм у сільському господарстві: як агробізнес впливає на політику appeared first on LOBBY CLUB.

У Реєстрі будуть зокрема дані про суму коштів, витрачену суб’єктом лобіювання за кожною сферою лобіювання, з переліком предметів лобіювання (у разі, коли лобіювання здійснюється у власних комерційних інтересах суб’єкта лобіювання або в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання) в діапазонах від до 100 тис. гривень до понад 10 млн гривень.

Також у публічному Реєстрі має фіксуватися інформація про зустрічі та спілкування з об’єктами лобіювання, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону «Про запобігання корупції», під час яких здійснювалося лобіювання.

Нагадаємо, що закон про лобіювання містить наступним чином сформульоване визначення: «об’єкт лобіювання – суб’єкт правотворчої діяльності (крім Українського народу на всеукраїнському референдумі, територіальної громади на місцевому референдумі) та/або суб’єкт правотворчої ініціативи». Тобто, у Реєстрі мають повідомлятися дані про зустрічі з міністрами і депутатами шляхом зазначення таких відомостей про об’єктів лобіювання: прізвище, власне ім’я, по батькові; посада; дата взаємодії; вид взаємодії (зустріч / захід).

Також у Реєстрі будуть дані про розмір здійснених суб’єктом лобіювання внесків на підтримку політичних партій, внесків до виборчих фондів.

Реєстр почне працювати після опублікування Кабміном в газеті «Голос України» відповідного повідомлення. Фінансовими джерелами створення програмно-технічних засобів Реєстру та забезпечення його функціонування є державний бюджет та інші не заборонені законом джерела.

The post Кабінет Міністрів України затвердив порядок ведення реєстру лобістів appeared first on LOBBY CLUB.

У США лобізм будівельної індустрії значно впливає на політику. Великі забудовники мають потужні ресурси та використовують свої можливості для просування проєктів через співпрацю з місцевими урядами. За допомогою лобістів їм вдається скорочувати терміни затвердження дозволів та отримувати вигідніші умови для реалізації будівництва. Наприклад, лобісти можуть домагатися збільшення висоти будівель у центральних районах міст. У багатьох випадках такі зміни сприяють зростанню інвестицій та розвитку інфраструктури, але водночас можуть викликати занепокоєння серед місцевих громад через можливі негативні наслідки.

У Європі девелопери також активно співпрацюють з владою через лобістські організації. У таких країнах, як Великобританія та Німеччина, будівельні компанії постійно прагнуть досягти змін у законодавстві щодо землевідведення та зонування. Ці компанії працюють з владою для того, щоб адаптувати міста до сучасних потреб, зокрема через будівництво нових житлових комплексів та комерційної нерухомості.

В Україні будівельна індустрія стикається з подібними викликами, однак часто будівельні проєкти викликають опір з боку громадськості та активістів. Причини цього — порушення будівельних норм або недотримання екологічних вимог. Наприклад, забудовники можуть розпочати будівництво без необхідних дозволів або не враховувати потреби місцевих мешканців. Це призводить до конфліктів і судових справ, що затримують реалізацію проєктів.

Для успішного розвитку будівельної галузі в Україні важливо не лише лобіювати зміни у законодавстві, але й активно працювати з громадськістю. Пояснення інфраструктурних переваг нових проєктів та залучення місцевих мешканців до обговорення може суттєво знизити рівень опору та допомогти реалізовувати проєкти без конфліктів.

The post Лобізм у сфері нерухомості: Як будівельні компанії та девелопери впливають на містобудівні закони appeared first on LOBBY CLUB.

Додатково, система вказаного Департаменту активно допомагає ветеранам у критичних моментах. Лише за кілька місяців органи системи піклування відповіла на понад 223 тисячі дзвінків на лінію кризової підтримки для ветеранів і на 48 тисяч дзвінків від ветеранів-безпритульних. Ці показники відображають увагу, яку приділяють проблемам здоров’я та добробуту військовослужбовців у США.

Україна, зіткнувшись з наслідками російської військової агресії, повинна брати приклад із цієї моделі. Після завершення війни виникне нагальна потреба в створенні аналогічної системи підтримки українських ветеранів, яка буде приділяти особливу увагу тим, хто повернувся з війни з тяжкими пораненнями. Важливо, щоб ця система була прозорою, ефективною та забезпечувала доступ до високоякісної медичної допомоги, реабілітаційних послуг і соціальної підтримки.

Як і в США, в Україні необхідно залучати професійних лобістів та експертів, які допоможуть впровадити законодавчі ініціативи, що гарантуватимуть ветеранам належну допомогу. Важливо розробити механізми, які будуть захищати права тих, хто пожертвував своїм здоров’ям на захист нашої Батьківщини. Це допоможе не лише реабілітувати ветеранів, а й зміцнити суспільну довіру до держави, як це вже зроблено в США.

The post Американська модель підтримки ветеранів: як лобісти можуть допомогти Україні створити дієву систему appeared first on LOBBY CLUB.

Тема лекції:
“Стратегія успішного розвитку політичної кар’єри: ефективна взаємодія з міжнародними партнерами, антикризовий PR, медіа-комунікації та побудова репутації.”

Сучасна політична діяльність вимагає глибокого розуміння внутрішньополітичних процесів. Політики, лідери громадських рухів і всі, хто прагне зробити вагомий внесок у суспільно-політичну сферу, повинні розуміти ключові аспекти позиціювання себе на національному та міжнародному рівнях, а також методи ефективної роботи з виборцями. У світі, де медіа грають вирішальну роль у формуванні громадської думки, вміння правильно комунікувати зі ЗМІ є важливим інструментом для успішного політика.
Лекція буде корисною для тих, хто хоче розвивати політичну кар’єру, або шукає можливості вдосконалити свої навички комунікацій і управління репутацією.

Реєстрація на лекцію та детальна інформація за посиланням: https://atu.net.ua/vebinary/finansuvannia-enerhoefektyvnosti-v-terytorialnykh-hromadakh-5

The post Запрошуємо усіх бажаючих на онлайн-лекцію від співзасновників LOBBY CLUB, що відбудеться 09 жовтня 2024 року о 15:30 appeared first on LOBBY CLUB.

Зокрема, за даними The New York Times, ці компанії витрачають десятки мільйонів доларів щороку, щоб впливати на Конгрес і уникати радикальних законодавчих змін, які могли б підірвати їхні бізнес-моделі. Наприклад, у 2021 році, коли на розгляд Конгресу були внесені антимонопольні законопроєкти, Apple і Google розпочали масштабну кампанію проти цих ініціатив. Тим Кук, генеральний директор Apple, особисто телефонував високопосадовцям, стверджуючи, що закони зашкодять інноваціям і споживачам, що викликало значний резонанс.

Потужність лобістських зусиль також проявляється у фінансуванні аналітичних центрів та громадських організацій, які підтримують позиції техногігантів. Більше десятка таких організацій активно співпрацюють із Конгресом, намагаючись переконати законодавців, що нові закони створять більше проблем, аніж вирішать.

Інший приклад – зусилля Amazon і Meta, які витрачають значні кошти на кампанії з метою запобігання посиленню антимонопольних правил. Вони також залучають десятки лобістів, які відстоюють інтереси компаній у Конгресі, аргументуючи, що регуляції можуть зменшити конкуренцію і нашкодити користувачам.

Зростання технологічного лобізму підкреслює складність відносин між урядом і великими технологічними компаніями, які намагаються зберегти свої позиції на ринку. У результаті, за останні роки техногіганти стали найвпливовішими гравцями у сфері лобізму, що значно ускладнює ухвалення нових правил, які могли б обмежити їхній вплив.

Джерело: The New York Times

The post Технологічні гіганти і лобізм: хто стоїть за найбільшими цифровими гравцями? appeared first on LOBBY CLUB.

J-BIZ Expo 2024 — це Бізнес-конференція, організована Торгівельною палатою ортодоксальних євреїв, що об’єднує підприємців, постачальників бізнес-послуг та інноваторів для демонстрації своїх досягнень і технологій, присвячених тематиці інновацій та масштабування бізнесу через ефективну кооперацію громад, об’єднуючи державні та приватні сектори для взаємного зростання. Захід включає панелі, семінари та сесії нетворкінгу, сприяючи обміну ідеями та побудові стратегічних партнерств. J-BIZ Expo також залучає міжнародну спільноту, надаючи країнам можливість продемонструвати бізнес-ініціативи через павільйони, на яких у Вас є можливість презентувати власний продукт.

На JBIZ Expo виступають авторитетні та  висококваліфіковані спікери. До виняткового складу колишніх спікерів, які очікуються і цього року, належать такі фігури, як: 

– Міністр праці США;

– Представники Міністерства торгівлі США;

– Керівники Адміністрації малого бізнесу (SBA);

– керівники Світової організації торгівлі та Адміністрації порту;

– Лідери торгово-промислових палат, що представляють латиноамериканську, афроамериканську, корейську, близькосхідну та ізраїльську спільноти;

– Посадовці з міжнародних справ Нью-Йорка, Управління економічного розвитку (EDA) та Управління економічного розвитку Нью-Джерсі (NJEDA);

– Керівники та топ-менеджери компаній різних галузей;

– Представники митної та прикордонної служби США;

– Губернатори;

-Конгресмени та Сенатори; 

-Мери, та багато інших провідних політичних, громадських та галузевих лідерів.

Ви можете взяти участь у J-BIZ Expo 2024 як гість заходу, придбати квиток для демонстрації у павільйоні або придбати спонсорський пакет. 

Програма J-BIZ Expo 2024 включає:

• Церемонію відкриття, яка розпочнеться з ексклюзивного VIP-прийому ввечері 9 грудня о 20:00;
• Панелі та семінари: Обговорення нових трендів у бізнесі, інновацій та економічного розвитку;
• Нетворкінг-сесії: Можливості для встановлення стратегічних зв’язків із лідерами галузей;
• Міжнародні павільйони: Країни представляють свої урядові та бізнес-ініціативи для розширення співпраці;
• Виставки: Презентації технологічних інновацій і бізнес-послуг.

Участь у J-BIZ Expo 2024 надає унікальну можливість не лише обговорити ключові теми, але й налагодити стратегічні зв’язки, взяти участь в інтерактивних дискусіях і ділових зустрічах, продемонструвати свої досягнення, знайти нові можливості для співпраці та розвитку. JBIZ Expo об’єднує лідерів галузей, урядів і спільнот для створення масштабних ділових зв’язків. Захід є платформою для обміну передовими ідеями та розширення ділових горизонтів.

BIZ Expo 2024, проходитиме 10 грудня в Harrah’s Waterfront Conference Center, Атлантік-Сіті з 10.00 до 17.00, можливість реєстрації павільйонів та придбання квитків вже доступна. 

Цей захід збирає впливових лідерів бізнесу, інвесторів і політичних діячів для продуктивних дискусій про нові бізнес-можливості та інновації. 

Приєднуйтесь, щоб знайти нові можливості для зростання та поділитися своїм баченням майбутнього! Не пропустіть шанс стати частиною впливової бізнес-спільноти JBiz.

Для прийняття участі та детальної інформаціі прохання звертатися за ел.адресою: contact@lobbyclub.org  

З нетерпінням чекаємо на Вашу участь!

The post LOBBY CLUB Запрошує!   appeared first on LOBBY CLUB.

Основна проблема цього явища полягає в потенційних конфліктах інтересів, адже колишні чиновники можуть використовувати свій доступ до важливих контактів і знань, здобутих під час роботи на державній службі, для просування інтересів приватних компаній. Такий доступ дає їм конкурентну перевагу, оскільки вони добре обізнані з внутрішніми процесами державних структур і можуть ефективніше впливати на ухвалення рішень на користь своїх нових роботодавців.

Приклади з США та ЄС

У США цей процес досяг значних масштабів, і приклади можна зустріти серед колишніх членів Конгресу, які після завершення політичної кар’єри стають лобістами на користь великих корпорацій або іноземних урядів. За даними досліджень, такі лобісти часто мають великий вплив на процес прийняття законів і отримують за це щедру компенсацію. 

В Європейському Союзі проблема також стала помітною. Наприклад, багато колишніх чиновників Єврокомісії або членів Європарламенту переходять до великих корпорацій, таких як Google чи Meta. За даними організації Corporate Europe Observatory, понад 70% лобістів цих компаній раніше працювали в державних органах. Часто вони переходять у приватний сектор майже відразу після завершення роботи на державній службі, що викликає питання щодо конфлікту інтересів та недостатньої етичної регуляції в ЄС.

Український контекст

Україна також має свої приклади «револьверних дверей». Багато колишніх високопосадовців після звільнення з державної служби створюють власні юридичні фірми або приєднуються до існуючих великих юридичних чи консалтингових компаній. Використовуючи свої зв’язки з державними структурами, вони допомагають клієнтам орієнтуватися в складних питаннях регуляції або навіть впливають на прийняття політичних рішень.

Регуляція та рішення

Для боротьби з негативними наслідками «револьверних дверей» у багатьох країнах впроваджуються певні обмеження. Наприклад, у США та ЄС існують так звані «періоди охолодження», коли колишні чиновники не можуть протягом певного часу працювати на компанії, інтереси яких вони регулювали. Однак ці правила часто не виконуються належним чином, що викликає занепокоєння серед громадськості та експертів.

В Україні питання регуляції подібних процесів потребує подальшої уваги, оскільки відсутність чітких обмежень може призвести до зростання корупційних ризиків. Етичні норми для колишніх державних службовців, а також прозорість у лобістській діяльності можуть стати ключовими кроками для зменшення впливу «револьверних дверей» на державні рішення.

Джерела: Corporate Europe Observatory, Cambridge University Press

The post «Револьверні двері» в політиці: переходи з державних структур у лобістські фірми appeared first on LOBBY CLUB.

LOBBY CLUB щиро радий бачити позитивні зміни, які відбулися та продовжуються завдяки прийняттю Закону України «Про лобіювання». Ми підтримуємо цей важливий крок і віримо, що він відкриє нові можливості для ефективної взаємодії між бізнесом, владою та громадськістю.

Основні положення цих Правил:

• Прозорість та відкритість: Лобісти повинні дотримуватися принципів лобіювання, діяти прозоро та відкрито, надавати достовірну інформацію про свою діяльність, дотримуватись законодавства про захист інформації та персональних даних. Клієнт із суб’єктом лобіювання здійснюють розрахунки, пов’язані з лобіюванням, у безготівковій формі.
• Поважати демократичні цінності: Суб’єкти лобіювання зобов’язані дотримуватись етики ділового спілкування, не допускати прояву будь-якої форми дискримінації, уникати проявів недоброчесного впливу, запобігати конфлікту інтересів і забезпечувати етичну взаємодію з клієнтами та об’єктами лобіювання. Уникати поширення в медіа завідомо неправдивих відомостей та недопускати недобросовісної конкуренції.
• Заборона недобросовісних методів: Використання шантажу, погроз, спонукання об’єкту лобіювання до зловживання впливом, підбурювання об’єкту лобіювання до порушення вимог законодавства, використання неетичних методів суворо забороняється.

Ці нововведення сприятимуть підвищенню довіри громадян до процесу формування політики та забезпечать доброчесність і прозорість у роботі лобістів. Ще у 2010 році Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла Європейський кодекс поведінки для лобістів, який став важливим кроком для впровадження етичних стандартів у країнах ЄС.

Україна продовжує рухатись шляхом демократичних реформ, які допоможуть зміцнити верховенство права та прозорість у процесах прийняття рішень.

Детально ознайомитися з документом можна за посилання: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/66f/d15/a69/66fd15a696de7225651581.pdf

The post Кабінет Міністрів України затвердив Правила етичної поведінки для суб’єктів лобіювання appeared first on LOBBY CLUB.

Ці нові регуляції стосуються не лише ІТ-сектору, але й енергетики, транспорту та зв’язку. Компанії, зацікавлені в кібербезпеці, активно взаємодіють з урядом, аби впливати на формування законодавства, що захищає критичні галузі від атак. Це включає впровадження принципу “нульової довіри”, що передбачає модернізацію IT-архітектури та підвищення рівня захисту в кожній ланці компанії.

Особливу увагу привертають і спроби обмежити участь іноземних компаній, особливо з Китаю, в американських телекомунікаційних мережах, що також є результатом впливу лобістських груп. Це демонструє, як стратегічне партнерство між урядом та приватним сектором може допомогти в розв’язанні найскладніших проблем у сфері кібербезпеки.

Водночас лобістські зусилля зосереджуються на вдосконаленні міжнародної співпраці. США активно закликають до глобальних ініціатив і стандартів у кібербезпеці, що допоможе зменшити ризики міжнародних кібератак. Зокрема, це стосується співпраці з європейськими країнами та державами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, де інфраструктура та мережі тісно переплітаються з американськими.

Джерела: https://corpgov.law.harvard.edu, https://cisac.fsi.stanford.edu, https://www.defense.gov

The post Лобізм у сфері кібербезпеки appeared first on LOBBY CLUB.

Politico

Американське видання Politico – безперечний лідер у висвітленні політичного процесу та лобізму як у США, так і в Європейському Союзі. Видання охоплює широкий спектр тем, від внутрішньополітичних баталій до міжнародних впливів. Одним з основних напрямків є розслідування та аналітика лобістських кампаній, законодавчих змін і політичних стратегій. Завдяки своїм професійним контактам у Вашингтоні та Брюсселі, Politico надає ексклюзивні новини про найвпливовіших лобістів і їхній вплив на державні рішення.

The Hill

The Hill – ще одне провідне американське видання, яке детально висвітлює роботу Конгресу, уряду США та лобістських груп. The Hill є важливим джерелом інформації для політиків, чиновників і професійних лобістів, які працюють на Капітолійському пагорбі. Видання регулярно публікує матеріали про законодавчі ініціативи та спроби вплинути на політичні процеси.

Euractiv

Європейська політика також має свої медіа-майданчики, одним з найвпливовіших серед яких є Euractiv. Це видання фокусується на Європейському Союзі та висвітлює як внутрішню, так і міжнародну лобістську діяльність. Euractiv відомий своєю детальною аналітикою щодо впливу лобістських груп на рішення Європейської Комісії та Європарламенту.

Bloomberg Government

Для тих, хто займається аналітикою регуляторної діяльності та урядових рішень у США, Bloomberg Government є незамінним інструментом. Цей ресурс надає детальні звіти про лобістські кампанії, фінансові витрати на лобізм та їхній вплив на ринки й галузі. Крім того, Bloomberg Government пропонує інструменти для моніторингу законодавчих змін, які стосуються бізнесу та державного сектору.

LobbyFacts.eu

LobbyFacts.eu – це унікальна платформа, яка спеціалізується на відстеженні лобістської активності в Європі. Цей ресурс створений, щоб забезпечити прозорість і відкрити доступ до даних про лобістські кампанії та бюджети організацій, які впливають на політичні рішення в ЄС. Платформа надає базу даних про основних гравців ринку, їхній бюджет та теми, які вони просувають.

Критерії нашого вибору

Ми обрали ці медіа-ресурси на основі кількох важливих критеріїв:

​1.​Авторитетність – Медіа мають високий рівень довіри в професійному середовищі та публікують достовірну інформацію.

​2.​Фокус на лобізмі – Видання регулярно висвітлюють теми, пов’язані з лобізмом, надаючи глибокий аналіз та інсайти.

​3.​Географічне охоплення – Представлені медіа з різних регіонів, зокрема США та Європи, де лобізм має найзначніший вплив.

​4.​Аналіз політичних рішень – Ці платформи забезпечують експертні оцінки щодо впливу лобістських кампаній на політичні процеси.

The post Топ-5 міжнародних медіа-майданчиків про лобізм: експертний огляд appeared first on LOBBY CLUB.

Згідно зі статтею “How Lobbying Shapes the EU: Tech and Pharma Lead the Way» в Euractiv, саме технологічні гіганти, такі як Google, Meta та Microsoft, є одними з найбільших гравців на ринку лобізму в ЄС. Вони вкладають значні кошти в лобістські кампанії, зокрема щодо питань регулювання персональних даних (GDPR) та цифрових ринків. Технологічні компанії прагнуть захистити свої інтереси в контексті нового законодавства, яке має посилити контроль за їх діяльністю.

Інший важливий сектор – енергетика. В умовах переходу до «зеленої» енергетики компанії, що працюють у сфері викопного палива та відновлюваних джерел енергії, активно лобіюють свої позиції в ЄС. За даними Euractiv, компанії, що займаються нафтою і газом, роблять великі вкладення у вплив на політику щодо змін клімату та відновлювальної енергетики, намагаючись пом’якшити деякі екологічні ініціативи.

Фармацевтичні компанії, такі як Pfizer і Novartis, також активно лобіюють свої інтереси. Після пандемії COVID-19 фармацевтика стала ще більш впливовим сектором, і лобістські зусилля цих компаній спрямовані на регулювання виробництва та розподілу вакцин, а також на доступ до європейського ринку.

Агропромисловий сектор є ще одним важливим гравцем у сфері лобізму в ЄС. Компанії, що займаються виробництвом продуктів харчування та сільським господарством, впливають на політику підтримки сільського господарства та екологічних стандартів, зокрема щодо використання пестицидів і генетично модифікованих організмів (ГМО).

Лобізм у ЄС допомагає великим компаніям впливати на політичні рішення, але водночас піднімає питання прозорості та етичності. Зростає необхідність у більш жорсткому регулюванні лобістської діяльності та збільшенні відкритості процесу прийняття рішень у Брюсселі, аби забезпечити баланс між інтересами бізнесу та суспільства.

Джерело: https://www.euractiv.com

The post Сектори бізнесу, які найбільше використовують лобізм у Євроcоюзі appeared first on LOBBY CLUB.

Основним механізмом лобізму в КНР є вплив через Комуністичну партію Китаю. На відміну від відкритої взаємодії бізнесу з урядом у західних країнах, китайська модель передбачає більш закриту систему, в якій великий бізнес та державні підприємства мають доступ до ключових посад через своїх представників. Вони активно залучені до державних органів, таких як Народна політична консультативна рада, що виступає в якості дорадчого органу при уряді.

Однією з особливостей китайської моделі є тісний зв’язок між державними корпораціями і урядом. Великі державні підприємства користуються підтримкою уряду і мають значний вплив на прийняття політичних рішень. Це створює систему, де основний вплив на державну політику концентрується у руках обмеженого кола осіб, які поєднують політичну і бізнесову владу.

Приватні компанії також шукають доступ до політичного впливу, але їхня діяльність обмежена жорсткими правилами. Вони прагнуть співпрацювати з урядом, демонструючи лояльність партії та державним інтересам. Багато підприємців стають членами партії або отримують місця в різних дорадчих органах, таким чином здобуваючи можливість впливати на політичні рішення.

Складність системи лобізму в Китаї полягає у непрозорості процесу. Вплив на урядові рішення здійснюється через неофіційні канали та особисті зв’язки, що робить процес більш закритим для зовнішніх спостерігачів. Така система створює переваги для компаній, які мають тісні зв’язки з владою, але водночас робить важчим доступ до прийняття рішень для нових гравців або іноземних інвесторів.

The post Особливості китайської моделі лобізму appeared first on LOBBY CLUB.

Ці зміни важливі не лише для внутрішньої боротьби з корупцією, а й для гармонізації законодавства України з європейськими стандартами. Європейський досвід показує, що професійний та прозорий лобізм є складовою частиною демократичного процесу. Наприклад, у Німеччині та Франції лобісти зобов’язані реєструвати свої інтереси, звітувати перед регуляторами та діяти у відповідності до чітких правил, що запобігають зловживанням владою. Введення подібних норм в Україні є важливою частиною її шляху до євроінтеграції.

Вдосконалене регулювання лобізму допоможе Україні підвищити рівень довіри до політичних інституцій, зменшити корупційні ризики та зробити процес прийняття рішень більш відкритим. Важливим аспектом реформи є впровадження жорсткішого контролю за реєстрацією лобістів та їхньою діяльністю, що забезпечить більш прозоре регулювання взаємовідносин між бізнесом та владою.

У контексті євроінтеграції Україна прагне створити систему, яка відповідає стандартам ЄС, зокрема щодо демократичних процесів і контролю за лобістською діяльністю. Це також сприятиме активнішій участі українського бізнесу та громадянського суспільства в європейських політичних процесах.

The post Регулювання лобізму в Україні як шлях до євроінтеграції appeared first on LOBBY CLUB.

GR-компанії активно залучені до підтримки реформ в оборонній індустрії України, спрямованих на локалізацію виробництва зброї та модернізацію виробничих потужностей. Це стало можливим завдяки партнерствам з міжнародними оборонними підприємствами, зокрема з європейськими та американськими компаніями. Наприклад, компанії з Німеччини та інших країн ЄС вже почали інвестувати в український оборонний сектор, включаючи спільні виробництва з українськими підприємствами, такими як Укроборонпром. Локалізація виробництва дозволяє зменшити витрати на транспортування та забезпечити швидший доступ до критично необхідних ресурсів на полі бою.

Однією з ключових ролей GR-компаній є допомога у залученні інвестицій у передові технології, зокрема в розробку дронів та систем електронної боротьби. Ці технології вже зараз демонструють свою ефективність на полі бою, а подальший розвиток цієї галузі дозволить Україні зміцнити свої стратегічні позиції у війні та на міжнародній арені. Наприклад, кількість компаній, що виробляють дрони, зросла з семи до 80 з 2022 року, і ці системи відіграють вирішальну роль в умовах сучасного конфлікту. Інновації в секторі оборони також включають розробку роботизованих систем, таких як бойовий робот «Лют», що вже тестується українськими військовими.

Загалом, лобізм у секторі оборони та робота GR-компаній створює умови для довготривалої підтримки України з боку західних партнерів, сприяючи розвитку як української оборонної індустрії, так і безпосередньо зміцненню обороноздатності держави в умовах продовжуваного конфлікту.

Джерела: Defense News, RAND Corporation (Defense News, RAND Analysis).

The post Лобізм у секторі оборони та безпеки: роль GR-компаній у зміцненні оборонного потенціалу України appeared first on LOBBY CLUB.

Лобізм, як форма впливу на політичні рішення, є невід’ємною частиною демократичних процесів у багатьох країнах світу. Проте сучасний політичний ландшафт, що стрімко змінюється під впливом глобалізації, технологічного прогресу і соціальних змін, ставить перед лобістською діяльністю нові виклики. В той же час, він відкриває нові можливості.

Нові виклики в умовах глобалізації

Глобалізація створює нові виклики для лобізму, оскільки багато питань, що потребують уваги, виходять за межі національних кордонів. Це вимагає від лобістів більш широкого розуміння міжнародних відносин та здатності працювати на декількох ринках одночасно.

Зростаюча увага до питань глобального потепління, прав людини та соціальної відповідальності бізнесу також створює додатковий тиск на лобістів. Вони повинні не тільки просувати інтереси своїх клієнтів, але й враховувати етичні стандарти та очікування суспільства, що можуть бути різними у різних країнах.

Еволюція суспільних очікувань

Суспільні очікування щодо прозорості та етичності в лобістській діяльності постійно зростають. Це підсилюється розвитком законодавства, яке регулює діяльність лобістів і змушує їх дотримуватись більш жорстких стандартів. У деяких країнах введені суворі вимоги до розкриття інформації про лобістську діяльність, що робить її більш відкритою для громадськості.

Лобісти повинні враховувати ці зміни і адаптувати свої методи роботи, щоб відповідати новим стандартам і залишатися ефективними у своїй діяльності. Водночас, ті, хто зможе швидко пристосуватись до нових умов і використати їх на свою користь, матимуть значні переваги.

Нові можливості: співпраця та інновації

У відповідь на ці виклики лобісти знаходять нові можливості для розвитку. Зокрема, відзначається зростання значення співпраці між різними групами інтересів, включаючи бізнес, громадські організації та урядові структури. Така співпраця дозволяє створювати комплексні рішення і досягати більш сталих результатів.

Крім того, інновації у сфері комунікацій та інформаційних технологій відкривають нові горизонти для лобістської діяльності. Від використання блокчейн-технологій для забезпечення прозорості до застосування віртуальної реальності для створення інтерактивних презентацій – лобісти все частіше звертаються до новітніх технологій для підвищення ефективності своєї роботи.

Висновки

Майбутнє лобізму у змінному політичному ландшафті виглядає складним і багатогранним. Лобістам доведеться адаптуватися до нових умов, враховувати глобальні тенденції і застосовувати інноваційні підходи для досягнення своїх цілей. Ті, хто зможе швидко адаптуватися до нових викликів і використати нові можливості, стануть лідерами у цій сфері, тоді як інші можуть втратити свою актуальність.

The post Майбутнє лобізму: нові виклики та можливості у мінливому політичному ландшафті appeared first on LOBBY CLUB.

5 вересня 2024 року в Києві, у готелі “Прем’єр Палац”, відбулася визначна подія — Міжнародний Форум з Лобізму та GR, організований Першим лобістським клубом України LOBBY CLUB спільно з SIC GROUP, а також з Українською та Міжнародною асоціацією лобістів і GR професіоналів. Захід зібрав провідних експертів у сфері лобіювання, представників бізнесу, державних діячів та міжнародних фахівців для обговорення найактуальніших питань розвитку лобізму та GovernmentRelations (GR) в Україні.

Цей Форум став унікальною платформою для обміну досвідом та обговорення шляхів імплементації закону про лобіювання в Україні, що є важливим кроком на шляху до створення прозорих механізмів взаємодії між бізнесом та владою. У заході взяли участь народні депутати України, представники Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої Ради Правосуддя, компанії “Київстар”, “Zeminvest”, “Філіп Моріс”, юридичної компанії “Ader Haber”, громадської асоціації малих міст України, міжнародні експерти зі США та Польщі.

Захід завершився інтерв’ю з Катериною Одарченко, керуючою вашингтонським офісом LOBBY CLUB, яка поділилася практичним досвідом лобіювання у США та підкреслила важливість формування нової культури лобіювання в Україні, заснованої на прозорості, доброчесності та взаємодії бізнесу і держави.

Висновки та перспективи

Форум завершився обговоренням перспектив розвитку лобізму в Україні та можливості використання міжнародного досвіду для створення ефективних механізмів захисту бізнес-інтересів. Учасники наголосили на важливості прозорих і відповідальних підходів до лобіювання, які можуть стати рушійною силою позитивних змін у суспільстві.

Сергій Колісник, керуючий київським офісом LOBBY CLUB, висловив упевненість, що подібні заходи сприятимуть зміцненню демократичних процесів та розвитку бізнесу через відповідальне лобіювання та GR.

Всеукраїнська GR-премія 2024 року

Після закінчення форуму відбулася церемонія нагородження переможців Всеукраїнської GR-премії 2024. Премія є унікальною можливістю для GR-фахівців представити свої кейси та продемонструвати інноваційні підходи в лобіюванні. Метою премії є визнання видатних досягнень у галузі громадських відносин, що сприяють розвитку прозорої взаємодії між бізнесом і державою.

Кожен кейс оцінювався незалежними експертами з міжнародним досвідом, зокрема фахівцями зі США. Переможці були визначені на основі впливу їх діяльності на державні інтереси та розвиток бізнесу в Україні

Церемонію нагородження переможців здійснювали провідні експерти у сфері лобіювання та народні депутати України.

Номінації та переможці:

Найкраще галузеве рішення

• Переможець: Гурцкая Давид
  Компанія: АСОЦІАЦІЯ ВИРОБНИКІВ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ УКРАЇНИ
• Переможець: Юлія Гершун
  Компанія: Радник міністра культури та інформаційної політики України, телеведуча

GR рішення під час війни

• Переможець: Залізнюк Віктор Валентинович
  Компанія: Юридична компанія ADER HABER
• Переможець: Волков Олександр Миколайович
  Компанія: Mas Agency (ТОВ “Мас Едженсі”)
• Переможець: Зоряна Головата 
• Компанія: Women’s Voice in Action

GR-лідерство в освітньому секторі

• Переможець: Залізнюк Віктор Валентинович
  Компанія: Юридична компанія ADER HABER

GR в сфері енергонезалежності і євроінтеграції

• Переможець: Команда ГО Українська асоціація виробників біоетанолу «Укрбіоетанол»

Найкращий міжнародний кейс

• Переможець: Литвинова Євгенія
  Компанія: Клуб експортерів України

Найкраще G2G рішення 2024

• Переможець: Каріна Панченко
  Компанія: Miller Law Firm

Найкращий консультант у сфері GR

• Переможець: Зайцева Марія Василівна
  Компанія: Навчально – науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Адвокація для України у світі

• Переможець: Олена Давліканова
  Компанія: Центр Аналізу Європейської Політики
• Переможець: Олександра Сахнацька
  Компанія: CEO і Co-founder, Ukrainian Resistance Canada

Найкращий адвокаційний кейс

• Переможець: Сергій Смєлий
  Компанія: Promotion Industries LLC

Найкращий проект у сфері GR

• Переможець: Сенюк Юрій
  Компанія: Громадська спілка “Національна мережа Здоров’я та Інклюзивного Розвитку” 

Найкращий GR-інструмент

• Переможець: Лі Янг Гу, колишній Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Корея в Україні та Молдові, президент KUNBA (Корейсько -українська асоціація будівництва), колишній посол Кореї в Україні.

Найкращий GR у сфері ІТ

• Переможець: Ващенко Вадим
  Компанія: Інноватор ІТ

GR-амбасадор 2024

• Переможець: Рідна Ольга
  Компанія: Благодійна організація “Розвиток та соціальна справедливість України”
• Переможець: Недригайло Олена
  Компанія: Торговий Дім Україна -Нігерія «Newsvit»

Найкраща профільна асоціація

• Переможець: Оринчак Оксана
  Компанія: Національна асоціація добувної промисловості України

Краща антикризова комунікація

• Переможець: Леся Оробець

GR-прорив 2024

• Переможець: Олександра Матвійчук

Найкращий GR у сфері медицини

• Переможець: Ірина Суворова
  Компанія:  Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» (ГС “АПАУ”)

Найкращий GR у сфері будівництва 

• Переможець: Alexis Guedroitz
  Компанія:  Insulate Ukraine

LOBBY CLUB щіро дякує усім гостям та спікерам за участь у заходах, а також відзначає медіа партнерів, а саме: DeloUA, ЧАС ПЕРШИХ, LENTA UA, СтопКор та Україно-польську медіаплатформу за якісний медійний супровід заходу.

The post Майбутнє Лобіювання в Україні: Підсумки Міжнародного Форуму з Лобізму та Всеукраїнської GR-премії у Києві appeared first on LOBBY CLUB.

Олександр здобув магістерський ступінь в НАУ та Івано-Франківському технічному університеті нафти і газу. Має більше, ніж 15 років досвіду в роботі у державних підприємствах. У 2021 році став співзасновником сервісу земельних інвестицій Zeminvest.

 Дізнатись деталі та зареєструватись можете за посиланням: lobbyclubforum.ticketforevent.com

The post Представляємо вашій увазі Олександр Кравченко – спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR на тему: “Ринок землі — нові можливості для українського інвестора та економіки держави” appeared first on LOBBY CLUB.

Віктор Залізнюк – керівник практики GR юридичної компанії ADER HABER, радник, адвокат.

Впродовж 20 років Віктор Залізнюк був залучений до розбудови правового поля в Україні. В тому числі працював на керівних посадах у Міністерстві юстиції України, консультував парламентські політичні партії, фракції та групи народних депутатів України, забезпечував роботу Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та очолював групи експертів з написання законопроектів із різних питань. Віктор Залізнюк бере активну участь у підготовці та просуванні нормативних актів як на рівні громадських організацій, так і на рівні експертних рад, створених при органах державної влади.

Віктор Залізнюк забезпечує комплексну побудову GR-стратегії, надає послуги з GR-аналітики, GR-консультування, законопроектної роботи та лобіювання політичних ідей.

The post Представляємо вашій увазі Віктора Залізнюка – спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR на тему: “Законодавче врегулювання лобізму: нові можливості чи надлишкова відповідальність?” appeared first on LOBBY CLUB.

Олег має більш ніж 10-річний досвід роботи на керівних посадах, державної служби, у Міністерстві Інфраструктури України, а також Міністерстві Енергетики України. За останні 20 років, як бізнесмен, реалізував понад 15 великих проектів, на території України, Європи та країнах Перської Затоки, у сферах Інфраструктурного будівництва, енергетичної галузі, логістичних рішень, IT технологій – Fin Tech аналітика, CBDC, диджиталізації життєдіяльності суспільства та IT безпеки.

Олег здобув ступінь магістра з інноваційної діяльності. Написав понад 20 робіт з інноваційної діяльності та інноваційних застосувань, у сферах енергетики, інфраструктури та логістики, IT технологіям, а також був ініціатором та доповідачем декількох Форумів з військового відновлення України та інтенсифікації бізнес взаємодії між Європою та Україною.

The post Представляємо вашій увазі Олега Дєдуха – спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR на тему: “Особливості лобіювання в Польші: економічний та політичний лобізм” appeared first on LOBBY CLUB.

Багато великих міжнародних компаній використовують CSR як інструмент для посилення свого впливу в політичній сфері. Наприклад, компанії, що лобіюють у певній політичній арені, схильні також впроваджувати CSR-ініціативи, які мають вагу в цій же арені. Це може включати участь у глобальних ініціативах, таких як Глобальний договір ООН або Ініціатива з глобальної звітності (GRI), що підвищує їхню репутацію серед політиків і громадськості.

Один з яскравих прикладів такої взаємодії — діяльність компанії Shell. У США компанія активно підтримує відновлення прибережних болот Луїзіани, оскільки ці болота захищають їхню інфраструктуру від ураганів та інших природних катастроф. Shell не лише фінансує дослідження та проєкти з відновлення, але й лобіює Конгрес для виділення коштів на ці заходи. Завдяки цій діяльності компанія зміцнює свої зв’язки з місцевими та національними політичними діячами, одночасно підвищуючи свою репутацію як соціально відповідального бізнесу.

Іншим прикладом є Levi Strauss & Co., яка використовувала свої зв’язки для покращення трудового законодавства в Гватемалі. Компанія, замість того щоб просто лобіювати за збереження пільгового торгового статусу Гватемали, допомогла посилити трудові закони в країні, що зрештою виграло і бізнесу, і місцевим працівникам.

Таким чином, поєднання лобізму і CSR може бути ефективним інструментом для досягнення як бізнесових, так і соціальних цілей.

Джерела:

– LSE Business Review (https://blogs.lse.ac.uk)

– Stanford Social Innovation Review (https://ssir.org)

The post GR і корпоративна соціальна відповідальність: як компанії використовують лобізм для реалізації CSR-ініціатив appeared first on LOBBY CLUB.

Павло Козирєв отримав інженерну освіту в Київському політехнічному інституті (НТУУ КПІ) та ступінь магістра державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України. Крім того, Павло пройшов численні курси підвищення кваліфікації, зокрема навчався в Київській школі державного управління та пройшов курс муніципального менеджменту в США.

З 2002 по 2017 рік Павло обіймав посаду міського голови міста Українка. З 2006 року Павло очолює Всеукраїнське громадське об’єднання Асоціації малих міст України, активно працюючи над розвитком місцевого самоврядування та покращенням якості надання послуг на муніципальному рівні.

Раніше він також займав посаду заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Павло є лауреатом численних нагород, зокрема орденів «За заслуги» II та III ступенів, а також премії «Людина року — 2008» в номінації «Міський голова року».

The post Представляємо вашій увазі Павла Козирєва, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR, який виступить на тему: “Лобізм в контексті місцевого самоврядування” appeared first on LOBBY CLUB.

Одним із яскравих прикладів є кампанії з лобіювання законодавства щодо мінімальної заробітної плати. У штатах Каліфорнія та Нью-Йорк місцеві асоціації малого бізнесу відіграли ключову роль у підтримці підвищення мінімальної заробітної плати вище федерального рівня. Хоча великі корпорації часто виступають проти таких змін, малий бізнес, зокрема ті, що залежать від місцевих робочих ресурсів, може отримати переваги від поліпшення умов праці.

Інший приклад – захист приватності даних споживачів. Відсутність федерального законодавства змусила багато штатів, таких як Каліфорнія, приймати власні закони. Малий бізнес, зокрема ті, що займаються онлайн-продажами та обробкою даних, активно підтримував ці закони, оскільки вони створюють чіткі правила і захищають від великих гравців, які могли б зловживати своїм становищем.

Як малому бізнесу почати лобіювати?

Щоб почати ефективно лобіювати, малим компаніям варто розглянути кілька стратегій:

1. Асоціації та коаліції: Один із найпростіших і найефективніших способів для малого бізнесу впливати на законодавство – це вступ до галузевих асоціацій. Ці організації мають більший політичний вплив і можуть представляти інтереси багатьох компаній одночасно.

2. Використання професійних лобістів: Незважаючи на те, що послуги лобістів можуть бути дорогими, вони часто окуповуються завдяки їхній експертизі та можливості швидко досягти результатів. Сьогодні навіть невеликі компанії можуть знайти доступні рішення, включаючи лобістів, які спеціалізуються на малому бізнесі.

3. Технологічні рішення: Використання сучасних технологій, таких як платформи для відстеження законодавства, може значно спростити процес лобіювання, надаючи бізнесу інформацію в реальному часі та забезпечуючи зворотний зв’язок з лобістами та законодавцями.

Ці приклади демонструють, що успішне лобіювання залежить не стільки від розміру компанії, скільки від правильного підходу та використання доступних ресурсів (Bloomberg Government)

The post Лобізм і малий бізнес: як невеликі компанії можуть захищати свої інтереси appeared first on LOBBY CLUB.

Одним із яскравих прикладів є введення нового закону про лобізм у штаті Вермонт. У відповідь на тиск громадськості та після кількох скандалів, пов’язаних з технологічними компаніями, місцеві законодавці прийняли закон, який зобов’язує лобістів надавати більше інформації про свої зустрічі з державними чиновниками, зокрема, розкривати деталі обговорених питань. Це стало прецедентом для інших штатів, де зараз обговорюються подібні ініціативи, спрямовані на підвищення відкритості у взаємодії між бізнесом та урядом.

Щоб зробити процеси лобізму відкритими для суспільства, важливо не лише посилювати законодавчі вимоги, але й забезпечувати доступність і зрозумілість інформації для громадян. У США вже існують платформи (яскравий приклад – OpenSecrets), які надають дані про витрати на лобізм. При цьому необхідно забезпечити, щоб ці дані були легкими для аналізу і використання громадськістю та медіа.

Підсумовуючи, для підвищення прозорості лобізму важливо не тільки змінювати закони, але й активно залучати суспільство до контролю за цими процесами, створюючи ефективні механізми для спостереження і впливу на прийняття рішень у сфері державного управління.

The post Прозорість у лобізмі: як зробити взаємодію з владою відкритою для суспільства appeared first on LOBBY CLUB.

У 2023 році витрати криптовалютної індустрії на лобізм у США досягли рекордних $24,7 мільйонів, що свідчить про значний зріст порівняно з попередніми роками. У першому кварталі 2024 року ця сума збільшилася ще на $5,6 мільйонів. Великі гравці, такі як Coinbase та Blockchain Association, активно працюють над просуванням своїх інтересів у Конгресі та інших регуляторних органах (Politico).

Криптовалютний лобізм уже призвів до ряду значних політичних перемог. Нещодавно Конгрес США прийняв законопроект, який створює регуляторну базу для криптовалют. Цей крок отримав двопартійну підтримку, що є показником зростаючого визнання криптовалют у політичних колах. Серед відомих прихильників законопроекту були такі політики, як лідер більшості в Сенаті Чак Шумер та колишній спікер Палати представників Ненсі Пелосі.

Однак не всі політики однаково позитивно ставляться до криптовалют. Серед головних скептиків є сенаторка Елізабет Воррен, яка попереджає про ризики недостатнього регулювання цього сектора. Вона порівнює ситуацію з криптовалютами з фінансовою кризою 2008 року, наголошуючи на необхідності жорсткіших правил для запобігання потенційним проблемам.

Криптовалютний лобізм також активно впливає на вибори. Криптовалютні компанії витрачають значні кошти на підтримку кандидатів, які сприятимуть інтересам індустрії. Наприклад, колишній президент Дональд Трамп обіцяє підтримувати інтереси трейдерів цифрових активів і вже приймає пожертвування у криптовалютах для своєї виборчої кампанії (Decrypt).

Незважаючи на досягнуті успіхи, криптовалютній індустрії ще доведеться подолати значні виклики. Проте активний лобізм та політична підтримка дають надію на створення стабільного регуляторного середовища, яке сприятиме подальшому розвитку індустрії. Завдяки значним фінансовим витратам і активній роботі з політиками, криптовалютна індустрія поступово отримує легітимність і підтримку на високому рівні. Для забезпечення сталого розвитку, важливо знайти баланс між інноваціями та регулюванням, щоб уникнути потенційних ризиків та проблем у майбутньому.

The post Лобізм і криптовалюта: вплив на політичні процеси appeared first on LOBBY CLUB.

Марк МакНеймі, американець з Клівленда, штат Огайо, отримав ступінь бакалавра історії та теології в Університеті Нотр-Дам та ступінь магістра російських та євразійських досліджень в Університеті Джона Хопкінса SAIS. 

Марк МакНеймі переїхав до Києва у жовтні 2023 року, щоб заснувати Ukraine Business News Network з метою допомогти іноземним інвесторам орієнтуватися в бізнес-середовищі України та сприяти економічному відновленню та реконструкції України.

Раніше Марк працював керуючим директором у Європі в компанії FrontierView, що базується в Лондоні та спеціалізується на дослідженнях та виробництві на ринках Росії, України та країн СНД. На цій посаді він консультував клієнтів щодо політичних та макроекономічних тенденцій, які формують бізнес-середовище. Марк публікував статті в Harvard Business Review, а його аналітичні роботи цитувалися на телебаченні та в друкованих виданнях BBC, Bloomberg, Forbes, Wall Street Journal, MSNBC, CNBC, TVP World та Intellinews.

The post Представляємо вашій увазі Марка МакНеймі, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR на тему використання даних та інформації у лобізмі та GR appeared first on LOBBY CLUB.

🗓 Дата: 5 вересня 2024 року

📍 Місце: Прем’єр Палац, м.Київ

📝 Організатор: Перший лобістський клуб України – LOBBY CLUB,  Українська та Міжнародна асоціація лобістів та GR професіоналів

Маєте унікальну можливість взяти участь у знаковій події, що проллє світло на майбутнє лобізму в Україні. Цей форум зібрав провідних експертів, законодавців, представників бізнесу та міжнародних фахівців для обміну найкращими практиками у сфері лобіювання та Government Relations (GR).

🔗 Реєстрація та деталі: lobbyclubforum.ticketforevent.com

💡 Ключові теми форуму:

🔹Імплементація закону про лобіювання: Аналіз впливу нового законодавства на бізнес та міжнародні практики.

🔹Грань між корупцією та лобізмом: Як розмежувати законне лобіювання від корупційних дій.

🔹Судовий погляд на лобіювання: Роль судової системи у регулюванні та контролі за лобіюванням.

🔹Реєстр прозорості: Впровадження системи для відкритості та доступу до інформації про лобістську діяльність.

🔹Процес лобіювання в США: Відмінності американської моделі від європейської та української.

Цей форум – важливий крок у зміцненні демократичних процесів, створенні прозорих механізмів взаємодії бізнесу та влади, а також підвищенні ефективності антикорупційних ініціатив в Україні.

📣 Запрошуємо членів LOBBY CLUB та всіх зацікавлених долучитися до цієї фундаментальної події. Разом ми зможемо проаналізувати, як передові практики та глобальні норми можуть бути адаптовані та впроваджені на українському ринку. Приєднуйтесь до події, яка формує майбутнє лобізму в Україні! Кількість місць обмежена. 

📧 Контакт для додаткової інформації та спонсорства: contact@lobbyclub.info

The post Перший Міжнародний Форум з Лобізму та GR в Україні appeared first on LOBBY CLUB.

The post Представляємо вашій увазі Артема Чорноморова, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — народного депутата України appeared first on LOBBY CLUB.

Професійну діяльність почала під час навчання в Києво-Могилянській академії. Координувала випускників програми студентських обмінів, була менеджером дослідницьких програм Pact та проєктів Ялтинської європейської стратегії. Брала участь в організації 5-ї зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Ялті у 2008 році, форуму «Зона вільної торгівлі для України», «Літнього університету YES» для молодих політиків з України та Європи. Працювала в бізнесі у сфері проведення соціологічних та маркетингових досліджень, розробки стратегічних документів і проєктів реформ. З 2019 року — народний депутат України.

The post Представляємо вашій увазі Галину Янченко, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — народну депутатку України та експерта із економічних питань та антикорупційної політики appeared first on LOBBY CLUB.

У 2003 закінчив Національну юридичну академію Ярослава Мудрого (юридичний факультет).

Протягом 2003-2008 рр. – помічник голови Апеляційного суду Сумської області. У липні 2008 року призначений суддею Сумського районного суду Сумської області, обіймав посаду заступника голови суду. У 2013 році став головою Сумського районного суду Сумської області, а у травні 2019 року призначений суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

The post Представляємо вашій увазі Ігоря Дашутіна, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, доктора юридичних наук appeared first on LOBBY CLUB.

Наприклад, у США фармацевтичні компанії витрачають мільярди доларів на лобістську діяльність. Вони співпрацюють із законодавцями для впливу на законодавчі ініціативи, такі як програма Medicare, що регулює ціни на ліки для літніх людей. Лобісти часто використовують свої ресурси для впливу на дослідження, що демонструють ефективність нових ліків або медичних технологій. В Європі також існує значний вплив фармацевтичного лобі. Наприклад, Європейська Федерація Фармацевтичних Індустрій і Асоціацій (EFPIA) активно бере участь у формуванні політики Європейського Союзу в сфері охорони здоров’я. Вони впливають на законодавчі акти, що стосуються клінічних досліджень, доступу до нових ліків та умов їх реєстрації.

Лобіювання фармацевтичних компаній має низку позитивних аспектів, які можуть бути корисними для суспільства. Ось декілька ключових позитивних наслідків та прикладів:

1. Прискорення розробки та виведення нових ліків на ринок

Фармацевтичні компанії, використовуючи лобізм, можуть впливати на регуляторні органи для прискорення процесу схвалення нових медичних препаратів. Це особливо важливо під час глобальних криз, таких як пандемія COVID-19, коли швидке впровадження вакцин стало критично необхідним. Наприклад, у Сполучених Штатах Pfizer та Moderna успішно лобіювали для отримання екстреного дозволу на використання своїх вакцин, що дозволило швидко почати масову вакцинацію.

2. Покращення доступу до медичних інновацій

Лобізм може сприяти зменшенню бар’єрів для доступу до новітніх медичних технологій і лікування. Фармацевтичні компанії часто співпрацюють з урядами та регуляторними органами, щоб забезпечити доступність інноваційних препаратів для ширшої аудиторії пацієнтів. Наприклад, кампанії лобіювання, організовані для підтримки доступу до інноваційних лікувань раку, можуть допомогти зробити ці методи більш доступними для пацієнтів через державні програми або страхові поліси.

3. Вдосконалення системи охорони здоров’я

Лобіювання може сприяти вдосконаленню загальної системи охорони здоров’я, наприклад, через впровадження електронних медичних записів або розвиток телемедицини. Фармацевтичні компанії, зацікавлені в покращенні ефективності лікування, можуть лобіювати за впровадження нових технологій, що спрощують процес надання медичної допомоги.

The post Лобізм у cистемі охорони здоров’я appeared first on LOBBY CLUB.

Близько десяти років Олеся Оленицька працювала в компанії Philip Morris Україна, де вона пройшла шлях від спеціаліста до керівника відділу комунікацій та благодійної діяльності. У 2014 році Олеся очолила напрям корпоративних комунікацій та соціальної відповідальності німецького ритейлера METRO Україна, де у 2016 році стала директоркою Government Relations and Public Affairs.

Закінчила Національний університет ім.Тараса Шевченка, де здобула диплом магістра журналістики з відзнакою. Вчилася в аспірантурі та викладала журналістську майстерність в alma mater. Також закінчила юридичний факультет Національної академії управління України та в Школу публічної політики Лі Куан Ю Національного університету Сингапуру.

The post Представляємо вашій увазі Олесю Оленицьку, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — Директорку із корпоративних зв’язків українського оператора електронних комунікацій «Київстар» appeared first on LOBBY CLUB.

Наразі Анастасія є співзасновницею Українського Дому у Відні, де вона активно сприяє популяризації української культури та бізнесу в Австрії. Працюючи у Відні, вона допомагає налагоджувати зв’язки між українськими та європейськими організаціями.

Під час своєї професійної діяльності була основним партнером у юридичній компанії AZ Legal Group LLC, де вона керувала командою професіоналів та надавала правові послуги клієнтам у різних галузях.

Крім цього, Анастасія обіймала посаду віце-президента Української асоціації професіоналів у сфері зв’язків з урядом та лобістів з вересня 2017 по листопад 2022 року, де вона координувала роботу асоціації та брала участь у розробці та реалізації стратегій з адвокації та лобізму.

The post Представляємо вашій увазі Анастасію Зернову, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — адвокат, сертифікований медіатор та GR спеціаліст appeared first on LOBBY CLUB.

Одним з основних інструментів, що пропонує ШІ, є аналітика великих даних. За допомогою алгоритмів лобістські компанії можуть аналізувати величезні масиви даних, визначаючи тенденції у голосуваннях законодавців, настрої стейкхолдерів та громадську думку. Це дозволяє лобістам зосередитися на найбільш вагомих питаннях та персоналізувати свої кампанії для конкретних аудиторій (Politico).

ШІ також здатен прогнозувати майбутнє – а саме результати законодавчих процесів, аналізуючи історичні дані про голосування, тренди у громадській думці та глобальні події. Це надає можливість лобістам заздалегідь розробляти стратегії та захищати інтереси своїх клієнтів більш ефективно (STRATEGIC ADVISORY SERVICES).

Розуміння громадських настроїв є ключовим для успішного лобізму. Інструменти ШІ надають можливість отримувати реальні дані про громадську думку в режимі реального часу. Це дозволяє швидко коригувати стратегії та налаштовувати повідомлення, що краще резонують з аудиторією.

Отже, штучний інтелект змінює правила гри у лобізмі, відкриваючи нові можливості для аналітики, прогнозування та взаємодії. Для професіоналів у галузі урядових відносин це є закликом до дії: потрібно інтегрувати ШІ у свої стратегії, але, одночасно, пильнуючи його етичні аспекти. ШІ може стати потужним інструментом у сфері публічних справ, якщо ним користуватися з передбачливістю та відповідальністю.

The post Роль штучного інтелекту в сучасному лобізмі: Як ШІ змінює гру? appeared first on LOBBY CLUB.

З 2014 по 2019 рік — прокурор Департаменту нагляду за дотриманням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності ГПУ. У 2015 році був претендентом на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У грудні 2019 року обраний головою НАЗК комісією з відбору кандидатів, а 15 січня 2020 року призначений Кабінетом міністрів України.

The post Представляємо вашій увазі Олександра Новікова, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — колишнього голови Національного агентства з питань запобігання корупції appeared first on LOBBY CLUB.

Однією з ключових особливостей екологічного лобізму в США є значний вплив громадської думки на прийняття політичних рішень. Громадськість активно виступає за збереження довкілля, і це часто стає вирішальним фактором у протистоянні з великими корпораціями та енергетичними компаніями. 

Екологічні організації в США активно інвестують кошти в політичні кампанії, підтримуючи кандидатів та партії, які виступають за охорону навколишнього середовища. Рішення щодо екологічних ініціатив часто залежать від політичної партії, що має більшість у Конгресі США. 

Мас-медіа також відіграють важливу роль в актуалізації екологічних проблем та формуванні суспільної свідомості щодо необхідності захисту довкілля. ЗМІ сприяють поширенню інформації про екологічні загрози, що, в свою чергу, формує запит громадськості на якісну екологічну політику.

Кейси екологічного лобізму: Keystone XL

Наочним прикладом успішного екологічного лобізму є боротьба проти будівництва нафтопроводу Keystone XL. Цей проект, підтримуваний великими енергетичними компаніями, мав на меті транспортування нафти з Канади до США. Однак численні екологічні організації, громадські активісти та місцеві громади виступили проти цього проекту, стверджуючи, що він завдасть шкоди навколишньому середовищу та сприятиме збільшенню викидів парникових газів. У результаті громадських протестів та активного лобіювання, адміністрація президента відмовилася від будівництва нафтопроводу в 2015 році.

The post Особливості екологічного лобізму в США appeared first on LOBBY CLUB.

Установчою конференцією адвокатів Київської області у 2012 році був обраний до кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, куди був переобраний на другий термін Конференцією адвокатів Київської області у 2017 році. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року призначений членом Національного агентства з питань запобігання корупції, у зв’язку з чим зупинив адвокатську та викладацьку діяльність. Олександром є доцентом кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року призначений Національним координатором з питань реалізації Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку.

The post Представляємо вашій увазі Олександра Серьогіна, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — заступника керівника секретаріату та начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції секретаріату Вищої ради правосуддя appeared first on LOBBY CLUB.

Його професійні досягнення неодноразово відзначались престижними нагородами, серед яких «Лідер у сфері GR» за версією Public Affairs Council та «Професіонал року» за версією National Institute for Lobbying & Ethics.

The post Представляємо вашій увазі Джейсона Шелтона, спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — провідного фахівця у сфері стратегічних комунікацій appeared first on LOBBY CLUB.

Нові цифрові інструменти лобізму:

1. Онлайн-петиції та краудсорсингові платформи: Інструменти на зразок Change.org дозволяють збирати підписи та залучати громадян до підтримки конкретних ініціатив. Краудсорсингові платформи допомагають акумулювати громадські ідеї та пропозиції, які можуть бути представлені на розгляд органів влади.

2.  Спеціалізовані форуми та платформи для обговорень: Віртуальні платформи для обговорення, такі як Reddit або спеціалізовані форуми, дозволяють лобістам залучати громадськість до дискусій, отримувати зворотний зв’язок та формувати громадську думку.

3. Електронні розсилки та чати: Організація електронних розсилок та використання групових чатів у месенджерах для координації дій, поширення інформації та оперативної мобілізації прихильників.

4. Відеохостинги та стрімінгові сервіси: YouTube та інші платформи для відео дозволяють створювати контент, який привертає увагу до лобістських ініціатив, проводить роз’яснювальну роботу та мотивує громадян до активних дій.

У Європейському Союзі цифрові інструменти лобізму широко використовуються для просування екологічних ініціатив, захисту прав споживачів та підтримки соціальних проєктів. Наприклад, онлайн-кампанії допомогли залучити широку підтримку для законодавчих ініціатив щодо зменшення використання пластику та захисту клімату.

У США лобістські організації активно використовують цифрові інструменти для впливу на політиків та громадську думку. Виборчі кампанії, захист прав меншин, просування медичних реформ – всі ці ініціативи значною мірою покладаються на можливості інтернету для залучення підтримки та організації акцій.

The post Діджиталізація лобізму: нові інструменти appeared first on LOBBY CLUB.

Реєстрація на форум: https://lobbyclubforum.ticketforevent.com/ua/

The post Представляємо вашій увазі спікера Міжнародного Форуму з Лобізму та GR — Кендал Коффі, провідний юрист Флориди appeared first on LOBBY CLUB.

CASES:

Одним із таких відомих кейсів є діяльність компанії Siemens у Німеччині. Siemens активно взаємодіє з урядом, щоб забезпечити сприятливі умови для своїх інвестицій у технологічний сектор. Компанія лобіює законодавчі зміни, що сприяють розвитку зеленої енергетики, та отримує підтримку у вигляді субсидій та податкових пільг.

Іншим прикладом є французька компанія Total, яка займається енергетикою. Total активно співпрацює з урядом Франції та іншими європейськими країнами, щоб забезпечити сприятливі умови для своїх міжнародних проектів. Наприклад, компанія успішно лобіювала свої інтереси у країнах Африки, де вона має значні інвестиції у нафтовидобувну галузь. Завдяки професійним лобістам, Total забезпечила собі вигідні умови для інвестування та експлуатації родовищ.

Особливо цікавим прикладом GR є діяльність швецької компанії IKEA. Відомо, що перед виходом на новий ринок IKEA ретельно вивчає його бізнес-клімат та шукає сприятливі можливості для інвестування. Наприклад, у Польщі IKEA успішно лобіювала свої інтереси, отримавши сприятливі умови для відкриття великих філіалів та складів. Це дозволило компанії швидко завоювати ринок Східної Європи.

Варто згадати, що IKEA довго офіційно не заходила на український ринок через невизначеність у законодавстві та відсутність зрозумілих умов для інвестування. Компанія вимагала прозорості та стабільності від української влади, що було важко забезпечити в умовах постійних змін в українському законодавстві та нестабільній економічній ситуації. Після тривалих перемовин IKEA все ж вирішила відкрити свої магазини в Україні, хоча за своїми масштабами вони значно поступаються іншим ринкам збуту.

Перспективи лобіювання інтересів українських компаній за кордоном також виглядають обнадійливо. З розвитком міжнародної торгівлі та інтеграції України до світової економіки, а також внаслідок бізнес-міграції українського бізнесу через війну, наші підприємці все частіше починають використовувати GR-стратегії для просування своїх інтересів на іноземних ринках. Це може включати взаємодію з урядами інших країн, участь у міжнародних виставках та форумах, а також залучення професійних лобістів для забезпечення сприятливих умов для своїх інвестицій. Успішне лобіювання допоможе українському бізнесу стати конкурентоспроможними на міжнародній арені та сприяти розвитку національної економіки.

The post Як Європейські компанії вибудовують відносини з урядами: досвід Siemens, Total, IKEA appeared first on LOBBY CLUB.

Зокрема, професійні лобісти можуть допомогти сформувати привабливий інвестиційний клімат післявоєнної України, розробляючи та просуваючи законодавчі ініціативи, що сприятимуть залученню капіталу в енергетичний сектор. Вони можуть сприяти створенню прозорих і стабільних умов для інвесторів, захищати їхні інтереси та гарантувати безпеку вкладених коштів.

Лобісти зможуть відіграти важливу роль у цьому процесі, виступаючи посередниками між урядом та бізнесом. З однієї сторони, вони можуть надавати іноземним інвесторам необхідну інформацію про ринок, законодавчу базу та перспективи розвитку енергетичного сектору України. З іншого боку, завдяки своїм знанням та досвіду, лобісти можуть допомогти українському уряду визначити пріоритетні напрямки розвитку енергетики та залучити необхідні ресурси для їх реалізації.

Завданням лобістів є також забезпечення прозорості та підзвітності процесу відновлення енергетичної інфраструктури. Вони можуть сприяти впровадженню механізмів громадського контролю та звітності, що дозволять уникнути неефективного використання коштів та корупційних ризиків. 

Професійні лобісти зможуть стати гарантом дотримання міжнародних стандартів та практик у сфері енергетики, що підвищить довіру до України як надійного партнера на міжнародній арені.

The post Роль лобізму у формуванні енергетичної політики України appeared first on LOBBY CLUB.

До 1970-х років американська політична система була досить закритою. У прийнятті рішень брали участь обмежена кількість груп, а правила фінансування виборчих кампаній значно обмежували можливості зовнішнього впливу, зокрема з боку бізнесу. Проте епоха 1970-х, позначена соціально-політичними змінами, суттєво змінила політичну систему США, зробивши її більш відкритою для громадян та їх інтересів.

З приходом до влади Рональда Рейгана і його політикою дерегуляції економіки, лобізм став однією з найбільш швидкозростаючих індустрій у Вашингтоні. Лобісти почали відігравати ключову роль у процесі фінансування виборчих кампаній та прийнятті політичних рішень.

Сьогодні лобізм продовжує відігравати важливу роль у політичній системі США. Однією з основних тенденцій є посилення ролі корпоративного лобізму, а також розвиток технологій впливу на громадську думку. Лобістські групи активно використовують медіа та соціальні мережі для досягнення своїх цілей.

Трансформація лобізму в США демонструє, як політична система країни адаптується до нових викликів і змін. Лобізм, що колись був відносно закритим явищем, став ключовим елементом американської демократії, зберігаючи при цьому свою здатність до еволюції та адаптації.

Досвід США може бути корисним для України, де також відбувається активний процес трансформації політичної системи. Використання західних та українських медіа може сприяти захисту інтересів бізнесу та зміцненню його позицій на міжнародній арені.

The post Трансформація сучасного лобізму: досвід США appeared first on LOBBY CLUB.

Головні аспекти міжнародного лобіювання бізнесу:

1. Важливість економічного лобіювання

Економічне лобіювання є ключовим у формуванні економічної політики. Великі промислові та транснаціональні групи, як-от Європейський круглий стіл промисловців, захищають інтереси бізнесу на міжнародному рівні. Вони працюють над тим, щоб Єврокомісія підтримувала єдині економічні інтереси країн-учасниць та запобігала розмиванню повноважень виконавчих органів.

2. Взаємодія з міжнародними інститутами

Лобіювання бізнес-інтересів вимагає тісної співпраці з міжнародними інститутами, такими як Європейська комісія та інші органи ЄС. Це забезпечує доступ до процесу прийняття рішень та вплив на регуляторні акти, що є критично важливим для представлення бізнес-інтересів.

3. Використання непрямого впливу

Непрямий вплив – це спосіб досягнення цілей через створення умов, які сприяють їх реалізації. Це включає:

• Вплив на громадську думку: кампанії, що покращують імідж компанії.

• Використання медіа: публікація позитивних матеріалів про діяльність компанії.

• Участь у соціальних та гуманітарних проектах: фінансування проектів, що створюють позитивний імідж.

4. Міжнародні організації для лобіювання

Лобіювання інтересів бізнесу через непрямий вплив здійснюється через такі міжнародні організації:

• Організація Об’єднаних Націй (ООН): такі агентства, як ЮНЕСКО, ВООЗ, ЮНІСЕФ.

• Світова організація торгівлі (СОТ): регулювання міжнародної торгівлі.

• Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк: підтримка економічних реформ.

• Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР): розвиток економічної політики.

• Міжнародна торгова палата (ICC): сприяння міжнародній торгівлі та інвестиціям.

The post Міжнародне лобіювання інтересів бізнесу appeared first on LOBBY CLUB.

Основними принципами взаємодії такого професійного тандему є:

1. Конфіденційність інформації: лобісти зобов’язані забезпечувати конфіденційність інформації клієнтів, не розголошуючи її без їх згоди. Вони також не мають права використовувати цю інформацію проти інтересів клієнтів.

2. Уникнення конфлікту інтересів: лобісти повинні уникати конфліктів інтересів. Якщо такі ситуації виникають, вони повинні бути оперативно розкриті та вирішені за участю всіх зацікавлених сторін.

3. Професіоналізм та компетентність: лобісти повинні мати глибоке розуміння законодавчого процесу та роботи уряду, а також спеціалізовані знання, необхідні для компетентного представництва інтересів.

4. Чесність та відкритість: взаємодія між лобістами та клієнтами має бути заснована на щирості та взаємній повазі. Лобісти мають інформувати клієнтів про всі дії, здійснені від їхнього імені.

Етика лобістів вимагає високих стандартів професійної поведінки, які є критично важливими для підтримки демократичного політичного процесу. Чесність, відкритість, законність та відповідальність перед суспільством є основоположними принципами, які забезпечують ефективність та прозорість лобістської діяльності.

The post Тандем лобіста з клієнтом: аспекти взаємодії appeared first on LOBBY CLUB.

Значення захисту репутації

Репутація організації, будь то комерційна компанія або державна структура, є її найціннішим активом. Вона впливає на довіру з боку громадськості, партнерів та інших стейкхолдерів. Для захисту репутації важливо:

1. Прозорість та підзвітність: Відкрите і чесне інформування про діяльність організації допомагає формувати позитивний імідж і знижувати ризики поширення негативної інформації.

2. Швидка реакція на інформаційну кризу: У разі виникнення кризових ситуацій, оперативні і зважені дії з мінімізації наслідків можуть врятувати репутацію від серйозних втрат.

3. Постійний моніторинг медіа: Регулярний аналіз інформаційного поля дозволяє вчасно виявляти потенційні загрози і реагувати на них до того, як вони переростуть у масштабні проблеми.

GR-менеджмент як інструмент комунікації

GR – це стратегія, яка забезпечує ефективну взаємодію між організаціями та органами державної влади. Основні функції GR-менеджменту включають:

1. Позиціонування інтересів: Визначення та формулювання ключових питань, які важливі для організації, та їх представлення перед державними структурами.

2. Лобіювання: Активне просування інтересів організації через взаємодію з законодавчими та виконавчими органами.

3. Аналіз політичного середовища: Постійний моніторинг змін у законодавстві і політичній кон’юнктурі, щоб передбачити можливі впливи на діяльність організації.

Для досягнення успіху в сфері GR-менеджменту необхідно застосовувати комплексний підхід, який включає:

1. Встановлення довгострокових відносин: Будування міцних і довірливих відносин з ключовими особами в органах влади.

2. Грамотне використання комунікаційних каналів: Використання як традиційних (засоби масової інформації, публічні заходи), так і нових (соціальні мережі, онлайн-платформи) каналів комунікації.

3. Імплементація міжнародного досвіду: Вивчення і адаптація найкращих світових практик у сфері GR-менеджменту для підвищення ефективності на національному рівні.

The post Захист репутації та GR-менеджмент appeared first on LOBBY CLUB.

Переглянути запись лекції можна в Telegram-каналі LOBBY CLUB за цим посиланням.

У межах цієї лекції ми обговорили наступні теми:
– Визначення лобіювання в контексті IT галузі, його важливість для розвитку технологічних компаній в Україні, роль лобістів у створенні сприятливого бізнес-середовища;
– Ключові напрямки лобіювання в IT;
– Які напрямки IT є найперспективнішими та потребують уваги;
– Як визначити пріоритетні напрямки лобіювання для IT компанії;
– Ідентифікація ключових стейкхолдерів: Хто є основними гравцями у сфері IT лобіювання;
– Виклики лобіювання в Україні для IT сфери;

The post Запис лекції на тему: “Лобіювання ІТ сфери в Україні” appeared first on LOBBY CLUB.

Попри переваги, цифрова трансформація GR супроводжується кількома викликами:

1. Безпека даних та конфіденційність: Перехід на цифрові платформи вимагає суворих заходів захисту даних. Діяльність GR часто пов’язана з конфіденційною інформацією, яка в разі компрометації може мати значні політичні та економічні наслідки.

2. Інтеграція технологій: Інтеграція нових цифрових інструментів у існуючі стратегії GR вимагає значних інвестицій у технології та навчання. Організації повинні забезпечити, щоб їхні команди GR були досвідчені у використанні цих інструментів для максимізації їхнього потенціалу.

3. Адаптація до швидких технологічних змін: Швидкий темп технологічних змін є постійним викликом. Фахівці GR повинні бути в курсі останніх цифрових тенденцій і інструментів, щоб зберігати конкурентну перевагу.

Досвід цифрового GR

Кілька міжнародних прикладів ілюструють успішну інтеграцію цифрових інструментів у GR:

🇪🇺 Європейський Союз: Реєстр прозорості ЄС – це онлайн-база даних, яка відстежує діяльність організацій і осіб, зайнятих лобіюванням, сприяючи прозорості та підзвітності у діяльності GR.

🇺🇸 Сполучені Штати: Використання цифрових платформ групами адвокації для мобілізації на місцях виявилося особливо ефективним. Ці платформи забезпечують швидке спілкування та координацію, значно підвищуючи ефективність адвокаційних кампаній.

🇸🇬 Азійсько-Тихоокеанський регіон: Країни, такі як Сінгапур, використовують цифрові урядові платформи для оптимізації регуляторних процесів та зміцнення державно-приватного партнерства. Ці платформи сприяють ефективній комунікації та співпраці між бізнесом і державними органами.

The post Digital трансформація GR: виклики сьогодення appeared first on LOBBY CLUB.

Для ефективного функціонування GR-діяльності в західних країнах з розвиненою практикою діють такі принципи:

1. Принцип поваги до влади. Спеціаліст з GR повинен прагнути працювати в руслі державної політики та сприяти поетапному розвитку країни.

2. Принцип законності. Спеціаліст повинен діяти в рамках законів та уникати використання корупційних інструментів.

3. Принцип чесності. Спеціаліст повинен уникати обману та підлогу.

4. Принцип безконфліктності. Спеціаліст повинен уникати конфліктів з колегами та не виносити їх в інформаційний простір.

5. Принцип партнерства. Спеціаліст повинен будувати відносини з представниками влади на основі партнерських відносин.

6. Принцип довіри. Взаємодія GR повинна враховувати інтереси сторін та сприяти росту їхньої зацікавленості у співпраці.

7. Принцип відповідальності. Спеціаліст повинен брати участь у формуванні державної політики та бути відповідальним за її реалізацію.

8. Принцип конфіденційності. Спеціаліст повинен дотримуватись політики конфіденційності з клієнтом.

9. Принцип етичного прогресу. Спеціаліст повинен сприяти підвищенню престижу професії та поширенню етичних норм.

Питання регулювання правил етики в GR викликає чимало дискусій. З одного боку, формалізація етичних стандартів у вигляді законодавчих актів може забезпечити їх обов’язковість та контрольованість. Законодавче закріплення етичних норм допоможе запобігти корупційним практикам, забезпечити прозорість і підзвітність діяльності GR-фахівців. З іншого боку, деякі аспекти етики є настільки тонкими та залежними від конкретних ситуацій, що їх важко формалізувати. 

Тому неформальні правила етики, що ґрунтуються на професійних кодексах, добровільних зобов’язаннях та корпоративних культурах, також мають велике значення. Вони забезпечують гнучкість та адаптивність, дозволяючи фахівцям діяти відповідно до конкретних обставин і моральних цінностей. Оптимальним підходом може бути комбінація формальних і неформальних механізмів, де законодавчі акти визначають основні принципи та стандарти, а неформальні правила доповнюють їх, враховуючи специфіку діяльності та професійну культуру GR.

The post Принципи професійної етики в GR appeared first on LOBBY CLUB.

Лобіюванням називають процес впливу на посадових осіб з метою прийняття вигідних для певних груп або осіб законів і рішень. Лобіювання є невід’ємною частиною сучасної демократії, адже забезпечує представництво інтересів громадян та організацій на різних рівнях влади. Лобісти діють у рамках закону, використовуючи офіційні методи впливу.

Адвокація, з іншого боку, має ширший спектр дій. Це активність, спрямована на привернення уваги до соціальних проблем, захист прав та інтересів різних груп населення. Адвокаційні кампанії можуть включати освітні програми, публічні акції, звернення до ЗМІ, електронні петиції. Адвокація акцентує увагу на мобілізації громадськості та формуванні громадської думки.

Приклад адвокації:

Кампанія з боротьби проти зміни клімату, організована молодіжними екологічними групами, що включає проведення маршів, освітніх семінарів та інформаційних кампаній у соціальних мережах. Їхньою метою є підвищення обізнаності громадськості про кліматичні проблеми та тиск на уряд для впровадження зелених політик. Ця адвокаційна кампанія залучає широку громадськість і сприяє формуванню громадської думки на підтримку екологічних реформ.

Приклад лобіювання:

Велика фармацевтична компанія наймає професійних лобістів для просування законодавства, що полегшить умови для випробувань нових ліків. Лобісти зустрічаються з законодавцями, готують аналітичні звіти та представляють аргументи на користь змін у законодавстві. Їхня робота полягає в безпосередньому впливі на прийняття рішень на рівні уряду.

Отже, основна різниця між лобіюванням та адвокацією полягає в їхньому підході та методах. Якщо лобіювання зосереджене на безпосередньому впливі на державні рішення через офіційні канали, то адвокація більше орієнтована на широке залучення громадськості та інформування. А отже, адвокація має більшу свободу дій і менш зарегульована законодавчо.

The post У чому різниця між лобіюванням та адвокацією? appeared first on LOBBY CLUB.

У різних країнах підходи до регулювання лобізму суттєво відрізняються, а іноді, навіть, поєдуть елементи різних моделей. Наприклад, Європейський Союз не має єдиного законодавства щодо регулювання лобізму. Кожна країна-учасниця ЄС розробляє свої власні правила та стандарти.

Підходи різних країн до процедури лобіювання демонструють їх намагання знайти баланс між забезпеченням прозорості, етичності лобістської діяльності та захистом прав людини.

🇵🇱 Польща: Закон вимагає від лобістів реєструватися та звітувати про свою діяльність. Державні службовці зобов’язані розкривати інформацію про зустрічі з лобістами. Закон передбачає адміністративні санкції за порушення правил.

🇫🇷 Франція: Лобісти зобов’язані реєструватися в онлайн-реєстрі, який публічно доступний. Закон також вимагає від державних службовців розкривати зустрічі з лобістами та звітувати про їх зміст.

🇩🇪 Німеччина: Застосовується змішана модель регулювання лобізму, яка поєднує законодавчі вимоги та саморегулювання. На федеральному рівні діє законодавче регулювання, яке зобов’язує лобістів реєструватися та звітувати про свою діяльність у відносинах з федеральним парламентом. Професійні асоціації лобістів впровадили добровільні кодекси поведінки, що регулюють етичні стандарти їх діяльності. При цьому, деякі федеральні землі мають свої власні вимоги до регулювання лобістської діяльності.

🇬🇧 Великобританія: Поєднує законодавче регулювання з трьома асоціаціями саморегулювання, які включають консультантів, торгові асоціації та окремих лобістів.

🇺🇸 Сполучені Штати Америки: Закон вимагає від лобістів реєструватися і регулярно звітувати про свою діяльність, включаючи витрати та контакти з державними службовцями. Окрім цього, існують суворі вимоги до звітності про витрати на лобізм та джерела фінансування.

🇯🇵 Японія: Регулювання лобізму менш жорстке, ніж у західних країнах. Лобісти повинні реєструватися в Міністерстві внутрішніх справ та комунікацій, але вимоги до звітності та прозорості не настільки розвинені. Водночас існує тиск з боку громадянського суспільства на посилення регулювання лобізму для забезпечення більшої прозорості.

Ці приклади демонструють різноманіття підходів до регулювання лобізму в різних країнах. Кожна країна обирає власний шлях, враховуючи свої правові традиції, політичні умови та суспільні потреби.

The post Міжнародні підходи до врегулювання лобізму appeared first on LOBBY CLUB.

Закон України «Про лобіювання» визначає лобіювання як діяльність, спрямовану на вплив на законодавчий процес в інтересах бенефіціара. Важливо зазначити, що лобіювання обмежується лише впливом на правотворчі органи та процеси. Це включає роботу з державними чиновниками, депутатами та іншими посадовими особами, які можуть вносити законодавчі ініціативи.

Деякі юридичні фірми мають у своїй структурі підрозділи, які спеціалізуються на взаємодії з урядом. Практику таких відділів називают Government Relations (GR). Основним завданням GR є створення ефективної комунікації між бізнесом і владою для захисту інтересів підприємства. Така комплексна робота включає в себе: аналіз законодавчих трендів, участь у процесах розробки законів, отримання необхідних дозволів і ліцензій, вирішення конфліктних ситуацій з контролюючими органами тощо.

Основна відмінність між GR та лобіюванням полягає у сфері їх діяльності. GR охоплює ширший спектр взаємодії з владою, включаючи адміністративну підтримку та юридичне представництво. Лобіювання ж обмежується лише впливом на законодавчий процес з комерційною метою. Крім того, лобіювання завжди має на меті отримання матеріальних або нематеріальних вигод для бенефіціара.

Закон визначає кілька методів лобіювання, таких як пряма або непряма комунікація з об’єктами лобіювання, підготовка рекламних та інформаційних матеріалів, участь у заходах та організація зустрічей з чиновниками. 

При цьому, дуже важливо дотримуватися правил етичної поведінки, щоб уникнути порушень законодавства і можливих санкцій з боку Національного агентства з питань запобігання корупції.

Отже, Закон «Про лобіювання» регламентує допустимі способи впливу бізнесу на законодавчий процес. Юридичні фірми, що професійно займаються GR, повинні враховувати нові вимоги закону та адаптувати свою діяльність відповідно до нових правил. Лобіювання і GR мають схожі, але різні завдання. Розуміння цих відмінностей допоможе українському бізнесу ефективно взаємодіяти з владою у рамках закону.

The post Розмежування Government relations та Лобіювання: що потрібно знати клієнту? appeared first on LOBBY CLUB.

Наприклад, 2023 року лідером на ринку США серед замовників була – зненацька – Ліберія. Одна з найбідніших країн Африки лише за минулий рік витратила на лобізм у США $183,4 млн доларів.

Скільки Україна витратила на просування своїх інтересів у США торік?

У 2023 році Україна витратила на підтримку своїх інтересів – $366 тис. від держави та $2,3 млн від окремих організацій. Які саме питання намагалась пролобіювати Україна залишається лише здогадуватись, бо найбільшим лобістом стало вітчизняне Міністерство фінансів та Представництво президента у Криму.

Водночас, у найтяжчий для нашої держави 2022 рік, Україна витратила на лобіювання у США $4,9 млн, а неурядові організації – ще $3,2 млн. Загалом, це 8,1 мільйона доларів.

Як бачимо, витрати на ці статті видатків офіційний Київ скоротив за рік на 93%.

The post Витрати України на лобізм в США appeared first on LOBBY CLUB.

Ми раді повідомити, що наш клуб запустив офіційний Телеграм-канал LOBBY CLUB. У цьому каналі ми будемо ділитися унікальним контентом на тему лобізму, включаючи повні лекції наших засновників та ексклюзивні матеріали.

Запрошуємо всіх долучитися до нашого Телеграм-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин та отримувати корисну інформацію прямо у вашому смартфоні.

Приєднуйтеся зараз і станьте частиною нашої спільноти!
Підписатися на LOBBY CLUB: https://t.me/+KYpgn3orOss5OWMy

The post Запрошуємо до Телеграм-каналу LOBBY CLUB! appeared first on LOBBY CLUB.

Що точно не варто робити, це відповідати на критику на першому етапі, бо це агресія. Треба сформувати стратегію, меседж бокс, порадитися з комунікаційником і побачити, куди ця агресія рухається”, – таку пораду на питання “як справлятися з критикою”дала Катерина Одарченко під час лекції “Репутація від “А” до “Я”.

Більше деталей у відео.

Повна лекція на закритому каналі у ТГ – https://t.me/+KYpgn3orOss5OWMy.

The post “Репутація від “А” до “Я” – запис лекції від Катерини Одарченко appeared first on LOBBY CLUB.

Реєстрацію на форум відкрито за посиланням— https://lobbyclubforum.ticketforevent.com/

Міжнародний форум з лобізму та GR покликаний зібрати провідних експертів, законодавців, представників бізнесу та громадськості для аналізу та обміну кращими практиками у сфері лобіювання, визначення його ролі у формуванні прозорих та відкритих взаємовідносин між державою та суспільством.
Особлива увага буде приділена механізмам, які дозволяють використовувати лобізм у ролі законодавчих інновацій у забезпеченні балансу інтересів у сучасному українському суспільстві.

Основні теми форуму:

– Імплементація закону про лобіювання в Україні та світі: Аналіз впливу нового законодавства на доброчесний бізнес та міжнародні практики.
– Тонка грань між корупцією та лобізмом: Обговорення механізмів, які допомагають розмежувати законне лобіювання від корупційних дій.
– Судовий погляд на лобіювання: Роль судової системи в процесах регулювання та контролю за лобіюванням.
– Реєстр прозорості: Обговорення запровадження та функціонування системи, яка забезпечує відкритість та доступ до інформації про лобістську діяльність.
– Процес лобіювання в США: Що може бути предметом лобіювання в США та відмінність Американської моделі відвід європейської та української.
– Міжнародні лобісти на українському ринку: Перспективи та виклики для іноземних та місцевих лобістів у контексті нового законодавства.
– Міжнародний форум з лобізму та GR стане важливою віхою у зміцненні демократичних процесів, сприятиме створенню прозорих механізмів взаємодії бізнесу та влади, а також підвищить ефективність антикорупційних ініціатив в Україні.

Ми запрошуємо членів LOBBY CLUB та усі зацікавлені сторони приєднатися до цього фундаментального заходу, аби разом проаналізувати, як передові практики та глобальні норми можуть бути ефективно адаптовані та впроваджені на українському ринку.

Для отримання додаткової інформації щодо форуму, будь ласка, зв’яжіться з нами по електронній пошті: contact@lobbyclub.info

The post Відкрито реєстрацію на Міжнародний форум з лобізму та Government Relations (GR) appeared first on LOBBY CLUB.

Хоча, в Раді і звучали побажання, щоб розширити лобіювання до сфери інших публічних рішень, наприклад, отримання грантів, укладання контрактів органами виконавчої влади. Але цього не сталося.

Також Закон чітко встановлює, що точно НЕ може бути предметом лобіювання:

– судове рішення;

– рішення та висновок Конституційного Суду України;

– акт про оголошення мобілізації;

– акт про введення воєнного та надзвичайного стану;

– оголошення за поданням Президента стану війни та укладення миру;

– використання Збройних Сил України та інших військових формувань;

– оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації;

– індивідуальний акт.

До речі, цей Закон ніяк не впливає на народну ініціативу на всеукраїнському референдумі та ініціативу на місцевих референдумах.

The post Закони та підзаконні акти – єдиний предмет лобіювання в Україні appeared first on LOBBY CLUB.

“Не реагувати на негатив чи неправду у бік своєї компанії чи справи, це все одно, що погоджуватись. Якщо ви не реагуєте на негативну інформацію, яку про вас висвітлюють опоненти, рано чи пізно це буде використано проти вас. Перший етап – писати заперечення та визнати цю інформацію такою, яка не відповідає дійсності. Якщо на це ніхто не реагує – подавайте до суду. В моїй судовій практиці був випадок, коли проти мого клієнта розпочали боротьбу за рахунок понад 50 медіа. Грошовий ресурс там був необмежений”, – сказав Сергій Колісник

Як припинити та вирішити таку ситуацію?

“Розпочинати судовий процес поетапно з кожним медіа.

Коли таке медіа приходить до суду, в них немає доказів на захист брехливої інформації, яку вони оприлюднили.

Згодом, медіа вже будуть не згодні отримувати гроші за замовні матеріали, щоб потім не зустрічатися в суді.”

The post Антикризові Комунікації appeared first on LOBBY CLUB.

Не менш важливо також розповісти про те, хто не може займатися такою діяльністю.

Лобіст – це фізична або юридична особа, її працівники, що здійснюють лобіювання в інтересах клієнта на підставі відповідного договору, відомості про яких внесено до Реєстру прозорості, що веде НАЗК.

Лобістом бути НЕ може:

– Топ-посадовець держави, депутати усіх рівнів, державні чи військовослужбовці, чиновники місцевого самоврядування, судді, працівники прокуратури та інших органів зі спецстатусом, члени ЦВК та працівники поліції;

– Для посадовців, які звільнились, заборона займатися такою діяльністю, діятиме один рік;

– Особи з непогашеною чи не знятою судимістю та той, хто притягався до відповідальності за корупційні злочини;

– Недієздатні чи обмежено дієздатні особи;

– Громадяни або резиденти росії;

– Компанії, які пов’язані з росією чи мають власників, на яких накладені міжнародні санкції; компанії, засновником яких є чиновник;

Закон також не визначає рівень підготовки та освіти лобістів.

За додатковими знаннями, запрошуємо вас на наші закриті лекції.

Хто володіє знаннями, володіє світом!

The post Хто точно не може бути лобістом? appeared first on LOBBY CLUB.

Майже півтори години телеміст Вашингтон – Київ, де засновники «LOBBY CLUB» Катерина Одарченко та Сергій Колісник розбирали основні інструменти лобіювання та пояснювали, як працює процедура лобізму в цивілізованому світі.

Україна нарешті увійшла до переліку держав, де парламентарі підтримали відповідний проєкт закону. Коли потяг інституту лобізму лише набирає швидкості в нашій країні, саме час розібратись, як лобіювання формує громадську політику в період політичної нестабільності та як лобісти можуть допомогти стабілізувати ситуацію.

Майже півтори години розмови і найцікавіші тези:

”Ні” сьогодні – це не значить “ні” завтра.

Декілька інструментів лобізму: аналіз, хто приймає рішення з приводу питання, яке вас цікавить; написання аналітичних інструментів; написання тексту законопроєкту; медіа робота та публічні чи особисті зустрічі.

Лобізм і government relations корисний для законодавця, тому що законодавець отримує додатковий матеріал, додаткову аналітику від представників галузі. Ви ж знаєте, що у нас навіть в міністерствах не вистачає достатньо людей для формування політики?

Коли зустрічаються представник західної кампанії і представник нашого міністерства, вони просто не розуміють одне одного. Вони не розуміють менталітету одне одного, вони не розуміють слова одне одного,вони не розуміють стиль і time-line комунікації.

Вже завтра Катерина Одарченко та Сергій Колісник чекатимуть вас на наступну закриту лекцію, де буде більше практичних відпрацювань.

Лекція безкоштовна, доступна після реєстрації.

Приєднуйтесь до нас та реєструйтеся на наступні лекції:

Антикризові Комунікаціі – 04.06.2024

https://anticrisiscommunication.ticketforevent.com/en

Репутація від А до Я – 05.06.2024

https://lc.ticketforevent.com/en

The post Відбулася перша закрита лекція «Ефективні стратегії лобіювання та Government Relations» appeared first on LOBBY CLUB.

Таку думку для американських медіа висловила Катерина Одарченко, керівниця вашингтонського офісу LOBBY CLUB, політтехнолог, партнер SIC group USA LLC. Голова громадської організації «Інститут демократії та розвитку “Institute for Democracy and Development “Polita””, коли коментувала нову концепцію реформ LOBBY CLUB.

The post “Громадськість повинна мати більше важелів впливу на управління та політику” – Катерина Одарченко appeared first on LOBBY CLUB.

Це ще раз доводить, суди в Україні не ефективні та схильні до політичного впливу та корупції. Як наслідок – суспільство не довіряє судовій системі.

Щоб побороти це ганебне і системне явище, керуючий LOBBY CLUB Сергій Колісник представив детальну концепцію реформ, спрямовану на балансування між гілками влади в Україні. Ця ініціатива усуває вразливі місця, на які звернув увагу Державний департамент США, та вирішує проблеми в системі державного управління в Україні.

Концепція LOBBY CLUB була опублікована у понад 10 провідних американських медіа таких як: Finance yahoo, Fox8, Morningstar, Benzinga та інші. Хочемо вас більш детально ознайомити з концепцією, тому переходьте за посиланнями:

• https://www.morningstar.com/news/pr-newswire/20240529ph26380/lobby-club-develops-comprehensive-reform-plan-to-balance-power-branches-in-ukraine?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3uFH8tP55cJoyQsKEBZvbFhWpDUjjK8otcOHhL7GLGT-ac9LtVA89OWEM_aem_AbLuPBD06OPMCKLqNcycKHMsn6cm5Feu9VXXGmbF_FOjwya70aJhk4FQh6O0Js9yHeGn-93OHLx8VUbaTsnJoZ86;
• https://www.benzinga.com/pressreleases/24/05/n39072408/lobby-club-develops-comprehensive-reform-plan-to-balance-power-branches-in-ukraine?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2W0oI5_vRhuqh9D_h2Q_0Rbz7mirZFs_H51g3X4Th_414b70vhhdhGPzA_aem_AbLVkeCGOVWFQfxkW92ToquHKMVTiT6AKmzlp7pklKwJsKfQ-u8HvG4us7qbjebLHSM9oMfxI6DIt3qftgSIuvPz;
• https://finance.yahoo.com/news/lobby-club-develops-comprehensive-reform-193900102.html?guce_referrer=aHR0cHM6Ly92ci5wcm5ld3N3aXJlLmNvbS8&guce_referrer_sig=AQAAANAvlBBYm_oCa44dUA9RuAZCAZpWh3exxeIb0-o7T7l2qQMRMPe7ERveCXRXYTbT83rrlcYLOF3atT4koO2CJkbilPIV_yrs38mc-LEIr9jUsE0qauktZg1qEhmsDqbEU3uC5hq6Z2fHuDShbxuLWSzVXbah3naOM8EuhhEMZVMq&guccounter=2;
• https://fox8.com/business/press-releases/cision/20240529PH26380/lobby-club-develops-comprehensive-reform-plan-to-balance-power-branches-in-ukraine/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3ikhjoWqv6DU2R7h5oDO1CkxZolWddaKjMutDg3VEhgav6X0C0tbIXMy4_aem_AbLjA6Uk8-1U5AMk0Xe6Jr4u40eXMnWc4kn0M0e6ykbK44R_m2u4WgAeBvo9Bd1DZ41awyTeUE4RS2qfwTIVa8fz;
• https://seekingalpha.com/pr/19741397-lobby-club-develops-comprehensive-reform-plan-to-balance-power-branches-in-ukraine?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1eeSfT7LtMlcc84kGqatmkjvtFlzuKRxFvddlK6n_KfnqR8lQEN95CRpY_aem_AbIILEB2Hrt8_UTNvSVauBv-gTZS9Pk-MubxKKhzm7elFuV37f32rasG7L1sr4GWfdvw20CkmoHBZS3AMs47BgR1.

The post Концепція реформи LOBBY CLUB пропонує значні конституційні зміни для вирішення проблем appeared first on LOBBY CLUB.

31 травня о 18:00 (за київським часом) у «LOBBY CLUB» відбудеться онлайн лекція на тему «Ефективні стратегії лобіювання та GR» з Катериною Одарченко, визнаною експерткою у галузі комунікацій, CEO & Founder SIC Group LLC, співзасновницею Вашингтонського офісу «LOBBY CLUB» та Сергієм Колісником, співзасновником Київського офісу «LOBBY CLUB».

Участь у лекції безкоштовна для усіх бажаючих. Зареєструватися та отримати посилання можна за адресою: https://lobbyclub.ticketforevent.com/

У межах цієї лекції ми розберемо основні інструменти лобіювання, освітлюючи наступні теми:

1. 1. Типи клієнтів та їх особливості: Особливості роботи з клієнтами, які мають та не мають нормативної бази.

1. 1. Захист бізнесу при змінах у законодавстві: Інструменти та методи захисту бізнес-інтересів.

1. 1. Карта стейкхолдерів та формування: Методи визначення ключових учасників та їх інтересів.

1. 1. Підготовка нормативної бази: Стратегії адаптації нормативної бази під чинне законодавство.

1. 1. Комунікація з владою: Методи побудови ефективного діалогу з держструктурами.

1. 1. Публічні заходи для обговорення регуляторної політики: Підходи до організації та залучення офіційних осіб.

1. 1. Лобіювання у медіапросторі: Взаємодія з пресою та телебаченням.

1. 1. Залучення іноземних ЗМІ та партнерів: Стратегії роботи з іноземними медіа для захисту інтересів.

1. 1. Роль лобіювання в партнерствах з західними компаніями: Тактика взаємодії з західними партнерами та грантовими програмами.

1. 1. Лобіювання у США та ЄС: Особливості та інструменти порівняно з Україною.

Додаткова інформація за електронною адресою: contact@lobbyclub.info

The post «Ефективні стратегії лобіювання та Government Relations (GR)»: Телеміст Вашингтон – Київ appeared first on LOBBY CLUB.

Перший федеральний закон про лобізм був прийнятий 1946 року та доопрацьований 1955. Саме в редакції середини 50-х передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил гри, до цього недоброчесні лобісти могли обійтись лише штрафом.

Щоб займатися доброчесним лобіюванням, американським законним представникам треба зареєструватися на сайті Мін’юсту США, а їхні дані розміщуються у відкритому доступі.

Суворі санкції регулюють досить жорсткі правила роботи та одночасно виступають гарантом прозорості лобіювання як частини демократичного урядування. Щоб працювати за правилами ринку, лобісти мають:

– реєструватися в обох палатах парламенту кожні три місяці

– подавати інформацію про своїх клієнтів

– повідомляти про розмір своєї грошової винагороди.

Зараз в США зареєстровано 6 772 лобістські компанії, 504 з яких є активними на поточний момент.

Хоч правила лобістської діяльності дуже жорсткі, вони виступають гарантом прозорості процесу та непорушності. Проте лобісти чудово усвідомлюють, що доброчесна та підзвітна діяльність здатна принести не малі кошти:

Всім відома компанія Apple щороку витрачає $5,5 млн на лобіювання своїх інтересів.

Громада індіанського племені Піма заплатила $33 млн лобістам, щоб захистити свій вплив на гральний бізнес в Аризоні.

Протягом 2023 року на послуги лобізму у США витратили $4,26 млрд.

Зараз частина американських лобістів трудяться над тим, щоб переконати урядовців, що допомога Україні важлива. Як вони самі кажуть: “Американці люблять переможців”. Дехто готовий боротися за інтереси нашої держави безплатно. Доброчесність заради власної репутації. Нещодавно стало відомо, що серед лобістів інтересів України у Вашингтоні також зареєструвався і колишній американський розвідник, який прямо вказав, що свою діяльність зосередить на допомозі ГУР. Тобто, система лобізму в США на стільки прозора, що навіть розвідка змушена розкривати повну інформацію, якщо планує працювати на ринку.

The post Еталонний приклад інституту лобізму – США appeared first on LOBBY CLUB.

Ми переконані, що прийняття Закону про Лобізм є суттєвим кроком у розвитку демократії в Україні. Цей закон сприятиме встановленню прозорих правил взаємодії між бізнесом та владою, що в свою чергу підвищить рівень довіри та сприятиме залученню інвестицій у нашу країну.

Також ми раді запросити вас до участі у GR премії, яка відбудеться 3 жовтня 2024 року. Ця премія, організована LOBBY CLUB, стане чудовою можливістю відзначити найращі GR кейси в Україні, а також обмінятися досвідом та обговорити подальші кроки у розвитку інституту лобізму в Україні.

Дякуємо за вашу увагу та сподіваємося на активну участь у цих важливих для нашої країни подіях.

The post Катерина Одарченко вітає з прийняттям Закону про Лобізм appeared first on LOBBY CLUB.

Прийнятий документ чітко встановлює, на політичній сцені процесу лобізму грає три основні актори: виконавець, клієнт/бенефіціар та політики. Будь-яка компанія, якщо немає зв’язків із країною-агресором, може укласти контракт з лобістом, щоб просувати свої інтереси.

Важливо, що лобісти зможуть офіційно та легально брати участь у підготовці проєктів законів, виступати їхніми співавторами.

Способи для роботи лобістів лише легальні – аналітика, інформаційні кампанії, дослідження, конференції. Підкуп чи залякування – табу!

Лобісти обов’язково повинні бути зареєстровані в Реєстрі прозорості, який адмініструватиме НАЗК.

The post Хто може бути учасником процесу лобіювання? appeared first on LOBBY CLUB.

І до прийняття, і після, в суспільстві точаться дискусії – що таке “лобізм” і чи потрібно це Україні.

Крок за кроком розберемось з цим поняттям і кожен для себе зробить висновки, яку користь це матиме для майбутнього розвитку нашої держави.

То що ж таке “лобіювання” і чому про нього заговорили саме зараз?

Лобіювання – це професійна діяльність приватних осіб, які співпрацюють з публічними особами з метою впливу на законодавство, політику або адміністративні рішення.

Вже з визначення зрозуміло – ринок лобізму в нашій державі де-факто існує давно, але в тіні. Тож не дивно, що нерідко ця сфера користувалася такими методами, як хабарницво та домовленості зацікавлених груп із посадовцями “у кулуарах”.

Розробка законних правил взаємодії офіційних осіб і лобістів не лише проллє світло на таку діяльність, але дозволить її контролювати та оподатковувати.

Підтримка парламентарями цього проєкту, надає державі ще один інструмент у боротьбі з корупцією та логічно продовжує антикорупційну стратегію.

Крім того, Рада Європи вже неодноразово пропонувала Україні узаконити діяльність третіх сторін, які намагаються впливати на законодавчий процес. А сам Закон – це одна з вимог Угоди про асоціацію України та ЄС.

І нарешті – правове регулювання питання лобізму забезпечує прозорість прийняття державних рішень, що і становить основу демократичної держави.

The post Чому Закон про лобізм – найкращий метод боротьби з впливом олігархату appeared first on LOBBY CLUB.

Напрями співробітництва:

1. Оперативне вирішення проблемних питань благодійних проектів.

2. Організація та проведення спільних заходів.

3. Підтримка ресоціалізації потерпілих від збройної агресії.

4. Розробка програм з психічного здоров’я та ментального відновлення ветеранів.

Цей меморандум є важливим кроком у розвитку соціальних ініціатив та підтримці тих, хто найбільше цього потребує. Ми переконані, що спільні зусилля фондів дозволять ефективніше вирішувати нагальні соціальні проблеми, сприятимуть стабільному розвитку ветеранського простору та покращенню якості життя людей, які постраждали від війни. Наша співпраця відкриває нові горизонти для реалізації комплексних програм підтримки, які включають соціальну, психологічну та матеріальну допомогу.

The post LOBBY CLUB уклав меморандум про співпрацю з Благодійним фондом «Українська незламна душа» appeared first on LOBBY CLUB.

Розстріляний ворогом, але нескорений, наш Герой загинув зі словами “Слава Україні!”.

У Ніжині є меморіальний комплекс із постаттю Олександра Мацієвського в центрі, як уособлення усім загиблим у війні з російськими окупантами.

Сьогодні, 10 травня 2024 року, до підніжжя постаті Героя поклали квіти мама Олександра Мацієвського Парасковія Демчук, ніжинець, воїн-захисник, ветеран війни Олександр Ревтюх та представник клубу LOBBY CLUB.

The post Вшановано пам’ять Герою України Олександра Мацієвського appeared first on LOBBY CLUB.

Цей масштабний захід об’єднає провідних експертів, законодавців, представників бізнесу та громадськості для глибокого аналізу та обговорення лобізму як важливого інструменту змін, з особливим акцентом на нещодавно прийнятий закон про лобіювання в Україні. Ми плануємо разом визначити роль лобізму в створенні прозорих та відкритих взаємовідносин між державою та суспільством. Особлива увага буде приділена механізмам, які дозволяють використовувати лобізм у ролі законодавчих інновацій у забезпеченні балансу інтересів у сучасному українському суспільстві. На форумі виступатимуть провідні експерти та ключові фігури антикорупційних відомств України.

Форум не тільки стане майданчиком для професійного діалогу між лідерами галузі, законодавцями та представниками громадськості, але й проявом соціальної відповідальності. Реєстрація на захід включає благодійний внесок, який піде на підтримку значущих соціальних ініціатив:

1. Розвиток Стус.Центру: Ваша участь допоможе у фінансуванні створення мультимедійної експозиції та англомовної версії сайту, покликаних популяризувати спадщину видатного Василя Стуса.

2. Видання унікального словника української мови: Співпраця з Павлом Гриценком, директором Інституту української мови НАН України, забезпечить розвиток української мови та культури через наукові та освітні проєкти.

3. Створення реабілітаційного хабу: Заплановано відкриття хабу у м. Дніпро для психологічної реабілітації військових, що дозволить їм морально відновлюватися після воєнних дій.

Запрошуємо всіх зацікавлених до участі у цьому знаковому заході, який відкриває нові можливості для професійного обміну досвідом та формування політики в Україні та світі.

Посилання на реєстрацію: https://lobbyforum.ticketforevent.com/

Для контакту або участі у якості спікера: contact@lobbyclub.info

The post Відкриття реєстрації на Міжнародний Форум з лобізму та Government Relations appeared first on LOBBY CLUB.

Про це повідомляють керуючий партнер LOBBY CLUB Сергій Колісник та Голова правління Стус.Центру, директор Національного музею імені Тараса Шевченка Дмитро Стус.

– Стус.Центр не отримував жодної підтримки держави, всі роботи з реставрації архівів та дослідження і поширення спадщини Василя Стуса відбувалися завдяки залученню грантів та меценатів. Тому наші бажання проводити цю роботу системно завжди залежали від можливостей залучити партнерів. Зокрема, завдяки партнерству з відомим порталом fex.net ми почали робити кроки у присутності в цифровому сегменті. Я дуже радий, що у нас з’явився другий надійний партнер. Підтримка LOBBY CLUB дає нам можливості провадити системну роботу з представлення в культурному полі творчості та життєвої філософії Василя Стуса за допомогою сучасних технологій та вийти в англомовний простір. Це відкриває нам перспективи стати присутніми та помітними у світовому культурному просторі, – зазначає Дмитро Стус.

Керуючий партнер LOBBY CLUB Сергій Колісник акцентує, що досвід створення простору взаємозвʼязків з бізнесовими та професійними колами на міжнародній арені переконав у необхідності представляти Україну через близькі та зрозумілі цінності. І найкраще це робити через приклади знакових особистостей. Постать Василя Стуса, його сила духу і життєва філософія допоможуть міжнародним аудиторіям краще зрозуміти сучасну Україну, переконаний Сергій Колісник.

– Я народився на Донеччині, тому знаю, яким було сприйняття української мови в цьому регіоні і що означало там мати таку позицію. Це неймовірна людина, яка не зламалася всупереч всім обставинам. Його шлях, творчість, сила духу – це дасть змогу глибше розкрити нашим друзям, союзникам, партнерам, ким є українці, які наші цінності, чого ми прагнемо. Дмитро Стус може зробити це в цікавому, доступному й сучасному цифровому форматі, як він це здійснив у очолюваному ним Національному музеї імені Тараса Шевченка. Я особисто переконаний, що Василь Стус це постать на рівні Тараса Шевченка. Але Стус.Центр не має державної підтримки і тримається виключно на волонтерських засадах і ентузіазмі Дмитра Васильовича. Тому ми в LOBBY CLUB вирішили підтримати цю історію, – зазначає Сергій Колісник.

Довідка: спільнота LOBBY CLUB має два стратегічно розташовані офіси: один у Вашингтоні, Д.C., та інший у Києві і створена в 2024 році за зразками найкращих та найрепутаційніших аналогічних клубів у США та Великобританії. Метою діяльності LOBBY CLUB є забезпечення ефективного лобіювання інтересів його членів у ключових політичних центрах, залучення до співпраці впливових лідерів та формування глобальних стратегій, що сприяють реалізації цілей членів LOBBY CLUB та зміцненню наших позицій на міжнародному рівні.

The post LOBBY CLUB допоможе Стус.Центру створити мультимедійну експозицію та англомовну версію сайту appeared first on LOBBY CLUB.

Наукову раду LOBBY CLUB очолила старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доцент, доктор юридичних наук, почесний президент Асоціації соціального розвитку через право, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Володимирівна Епель.

Великий життєвий і службовий досвід та професійні знання Оксани Володимирівни будуть широко застосовані для надання наукових висновків, наукового обґрунтування та наукового забезпечення розробки й імплементації міжнародного законодавства в національну юридичну систему та розробки стратегічних реформ на шляху євроінтеграції України.

Рада досліджує проблематику, колізійність певних норм законодавства та забезпечує наукове обґрунтування необхідних потенційних реформ у сучасних умовах України. Це забезпечує демократичні прозорі процедури державотворення на основі ґрунтовних наукових стратегічних досліджень.

LOBBY CLUB прагне створити умови, за яких кожен українець поступово відчуватиме реальне покращення свого життя та можливостей. Ця активність має на меті створення ефективного і якісного законодавства, яке дійсно зробить Україну соціальною, демократичною, правовою державою, ідеальним місцем для життя, що забезпечить кожному право на мир та безпеку, де кожен громадянин може реалізувати свої права й потенціал у безпечній та прогнозованій державі, стабільному й відкритому суспільстві.

The post У LOBBY CLUB утворено дорадчий орган Наукову Раду appeared first on LOBBY CLUB.

The post Медична допомога та соціальна інтеграція ветеранів appeared first on LOBBY CLUB.

Ви також можете вже зараз долучитися до цього проєкту. Кожен ваш внесок – це ще один крок для втілення важливого та масштабного задуму.

Реквізити UAH:

Найменування отримувача: БО “БФ “ЛК”

Код отримувача: 45466289

Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: UA603204780000026007924946922

Назва банку: АБ «УКРГАЗБАНК»

Реквізити USD:

IBAN Code: UA603204780000026007924946922

Реквізити EUR:

IBAN Code: UA603204780000026007924946922

The post LOBBY CLUB долучився до видання унікального словника української мови appeared first on LOBBY CLUB.

Насамперед, Сергій Колісник висловив слова вдячності нашим захисникам – військовослужбовцям, ветеранам і полеглим героям.

«Ми не маємо права забувати завдяки кому ми продовжуємо жити, завдяки кому ми продовжуємо працювати, завдяки кому ми маємо можливість говорити про правосуддя, завдяки кому тезу «Київ за три дні», яка була цілком реалістичною, не втілено у життя» – зазначив Колісник С.

У своїй промові Колісник С. зазначив наступні визначні для подальшого розвитку нашої держави теми:

«Існує думка, що всі глобальні реформи та зміни потрібно втілювати у життя після нашої перемоги. І знову ж таки ми не повинні забувати завдяки кому ми цю перемогу здобудемо.

Саме військовослужбовці мають, у першу чергу, приймати активну у державотворенні, у тому числі у формуванні судової гілки влади.

Відповідно до статті 1 Конституції, Україна є суверенна і незалежна, ДЕМОКРАТИЧНА, соціальна, правова держава. Нажаль, на сьогодні по кожній з ознак у нас «Ні». Чому? Бо ми не демократична держава, як би кому не хотілось стверджувати про це. У нас до цього часу радянська ієрархічна структура управління державою. Тобто ми хочемо жити як у Швейцарії, а керуємо як у радянському союзі. Нам потрібно розвивати інститути демократії – прямої та непрямої.

Вибори – це пряма демократія, а з урахуванням досвіду, у тому числі США – це пряме виборче право. Демократія має бути задіяна і у формуванні судової гілки влади. Нам потрібно переформатовувати її та кардинально змінювати підходи до формування суддівського корпусу – формувати його має Колегія судових виборщиків.

Саме тому пропонуються наступні зміни до системи судоустрою України:

Громадяни України шляхом вільного таємного голосування на основі загального, рівного і прямого виборчого права кожні 4 роки обирають представників від народу України до Колегії судових виборщиків України.

Ця Колегія відповідає за обрання суддів Конституційного суду України на дев’ять років без права повторного обрання, а також суддів районних і міських судів та членів Вищої ради правосуддя на три роки з можливістю переобрання.

Кожні 200 тисяч населення обирає одного представника до Колегії. Додатково, десять представників від кожної з наступних груп вибираються окремо:

• Військовослужбовці;

• Медичні працівники;

• Освітяни та науковці;

• Священнослужителі, незалежно від віросповідання.

Кандидати до Колегії повинні бути громадянами України віком від 30 років, сплатившими понад 200 тисяч гривень податків за останній рік і мати бездоганну репутацію.

Національна Школа суддів України забезпечує підготовку, кваліфікаційне оцінювання та перевірку репутації майбутніх суддів.

Вища рада правосуддя формує Апеляційні суди з суддів районних та міських судів, а також Верховний Суд України з суддів апеляційних судів, також на трирічний термін з можливістю переобрання. Верховний Суд України, який складається з 18 суддів, є найвищою інстанцією в системі судочинства, відповідальною за формування єдиної судової практики. Його рішення є обов’язковими на всій території України. Голову Верховного Суду обирає його Пленум таємним голосуванням на три роки з можливістю переобрання.

The post Круглий стіл: Правосуддя Майбутнього appeared first on LOBBY CLUB.

Після завершення лекції студенти з цікавістю задавали питання, обмінювалися враженнями та дискутували на тему лекції.

Важливість розуміння та усвідомлення студентами своїх конституційних прав та обов’язків є невід’ємною частиною у розвитку їх правового виховання.

Знання з права є одним з головних аспектів здійснення професійної діяльності студентами у майбутньому.

The post Відбулася відкрита лекція Сергія Колісника на тему: «Держава на сучасному етапі розвитку суспільства, конституційно-правові відносини держави та громадян» appeared first on LOBBY CLUB.

Пані Екатерина Одарченко розглядає причини скептицизму та недовіри до лобізму в Україні, аналізуючи його відмінності та схожості з західними моделями лобіювання. Вона зосереджується на важливості прозорості та етики в лобіюванні, обговорюючи, як ці аспекти можуть сприяти зміцненню демократії та покращенню управління.

The post Лобіювання як інструмент змін: лекція Катерини Одарченко appeared first on LOBBY CLUB.

The post Еволюція лобіювання в Україні: перспективи та виклики – аналіз Катерини Одарченко appeared first on LOBBY CLUB.

The post Подяка від ЗСУ за підтримку від LOBBY CLUB appeared first on LOBBY CLUB.

The post Вдячність від захисників: 10-та бригада ССО “Едельвейс” висловлює подяку LOBBY CLUB за допомогу! appeared first on LOBBY CLUB.

The post Допомога 10-й бригаді ССО “Едельвейс” від LOBBY CLUB appeared first on LOBBY CLUB.

З великим задоволенням хочемо розповісти вам про наш Комітет з Благодійності, який був створений з надією принести світло у життя тих, хто цього найбільше потребує. Ми усвідомлюємо, що кожен із нас може зіткнутися з випробуваннями, коли підтримка та допомога від інших стає невимовно цінною. Саме тому наш Комітет покликаний об’єднати зусилля для того, щоб зробити цей світ кращим, сповненим співчуття та доброти.

Мета Комітету полягає не лише у фінансовій підтримці, а й у забезпеченні необхідними ресурсами, знаннями та можливостями для подолання життєвих труднощів. Ми прагнемо до того, щоб кожна людина, яка до нас звертається, відчувала не лише матеріальну, а також моральну підтримку.

Процес надання допомоги організований таким чином, щоб максимізувати прозорість та ефективність на кожному кроці. Від першого звернення до реалізації допомоги – ми детально перевіряємо кожен випадок, щоб гарантувати, що ресурси LOBBY CLUB направляються туди, де вони найбільше потрібні.

Ми щиро віримо у силу спільноти і переконані, що разом ми можемо змінити світ на краще. Ми віддані ідеї допомоги та підтримки тих, хто цього потребує, і завжди відкриті до співпраці та підтримки. Дякуємо за вашу безмежну довіру та підтримку!

Усі заявки прохання надсилати на корпоративну пошту клубу: contact@lobbyclub.info

The post Засновано Комітет з Благодійності LOBBY CLUB appeared first on LOBBY CLUB.

Тур розпочинається зі зустрічі з Девідом Пластером, засновником “Anomaly”, який займається реабілітацією ветеранів та реалізацією освітніх проектів. Учасники долучаться до конференції у National Press Club, відомому місці збору журналістів та комунікаційних професіоналів, де обговорюються актуальні глобальні питання.

Окремо заплановані зустрічі з Пітером Хуссі з Інституту Гудзону, що зосереджений на ядерному стримуванні та оборонній політиці, та з Дугласом Скоттом, експертом у сфері зв’язку та безпеки. Також в програмі зустріч із офісом конгресмена Ебігейл Спанбергер та вечір з Джоном Вагнером у Capitol Hill Club.

Бізнес-тур включає участь у Ukraine Action Summit, значущій події з акцентом на підтримку України, та панельних дискусіях на актуальні теми. Візит до Бібліотеки Конгресу, брифінг в USAID та нетворкінгові заходи розширять перспективи та можливості для учасників.

Бізнес-тур від LOBBY CLUB стане вагомим внеском у професійний розвиток та надасть учасникам цінні контакти та знання, які сприятимуть розвитку Вашої кар’єри та бізнесу.

The post Бізнес-тур до США appeared first on LOBBY CLUB.

Наша співпраця з такими значущими фігурами, як Майкл Капуто, є яскравим прикладом ангажементу Lobby Club до розвитку плідного діалогу між Україною та міжнародною ареною. Ми прагнемо не тільки підтримувати ключові реформи в Україні, але й просувати принципи прозорості та відкритості на шляху до побудови більш справедливого суспільства.

Ми горді тим, що Lobby Club стає каталізатором таких важливих змін і вдячні нашим партнерам за їхній неоціненний вклад у зміцнення міжнародних відносин та партнерства. Співпраця з міжнародними експертами надає унікальні можливості для обміну досвідом і кращих практик, що сприяє зростанню та розвитку галузі лобіювання як в Україні, так і за її межами.

Кожен такий досвід підкреслює важливість підтримки здорового діалогу на міжнародному рівні, де кожна сторона має вислухати та поважати одна одну. Такі ініціативи не тільки сприяють поліпшенню відносин між країнами, але й закладають основу для майбутньої співпраці на шляху до досягнення спільних цілей.

The post Зустріч LOBBY CLUB з Майклом Капуто, радником 45-го Президента США appeared first on LOBBY CLUB.

Новий Закон має на меті розкрити механізми впливу на процес прийняття рішень, зробивши їх зрозумілими та доступними для громадськості. Він вводить чіткі правила гри для лобістів і суб’єктів лобіювання, вимагаючи реєстрації у Реєстрі прозорості та ведення детальної звітності про свою діяльність.

Цей закон ставить Україну в один ряд з країнами, де лобіювання визнано важливим інструментом взаємодії бізнесу, громадськості та влади, сприяючи відкритості та відповідальності у владних коридорах.

У рамках Lobby Club, ми пропонуємо широкий спектр послуг, відповідно до нового закону, які допоможуть вам і вашому бізнесу ефективно представляти свої інтереси, будувати стратегічні зв’язки та досягати поставлених цілей. Наші експерти готові надати вам підтримку на кожному етапі лобістської діяльності.

Lobby Club пишається тим, що бере активну участь у формуванні сфери лобіювання в Україні. Ми запрошуємо вас приєднатися до нашої спільноти, де ви зможете не тільки слідкувати за останніми новинами та тенденціями у галузі, а й активно впливати на формування майбутнього лобіювання в Україні.

The post Важлива подія в українському законодавстві – ухвалення Закону про лобіювання appeared first on LOBBY CLUB.

The post Створення LOBBY CLUB! appeared first on LOBBY CLUB.